Полювання на виборця. На що здатні окупанти в день українських виборів
В огляді "ДС" - головні події за останні сім днів, що відбулися на території окупованих районів Донбасу
Полювання на активних виборців
Здавалося б, яке діло російським окупаційним адміністраціям в ОРДЛО до прийдешнього через тиждень голосування в першому турі виборів президента України. Тим більше що вся їхня пропагандистська машина вдень і вночі говорить про існуючі в Донецьку, Луганську і околицях якихось окремих "народних республік", які ось-ось прийме у своє лоно Росія-матінка. Ан ні, з кожного ЛДНР-праски лунають новини про перипетії української передвиборчої гонки, щоправда, переважно фейкові, але серйозний інтерес до даної теми все ж очевидна і в окупантів, і в їхніх колаборантів, і у простих жителів в окупації.
З звичайними громадянами в ОРДЛО особлива морока - саме на тижні, що йде з Москви прийшов жорсткий наказ нікого з окупації не допустити до голосування на звільнених територіях не 31 березня, ні 21 квітня. Для чого на пунктах пропуску бойовиків вже введені посилені заходи по перевірці людей, які перетинають лінію розмежування, щоб виявити серед них активних виборців. Хоча зробити це досить складно, враховуючи, що лише за тиждень через всі КПВВ на Донбасі проходить понад чверть мільйона осіб.
Власне, з причини "несвоєчасність" багатостраждальне відкриття 24 березня КПВВ в Золотому Луганській області "владою ЛНР" спочатку назвали "провокацією". Як і передбачуване перед виборами самостійне відновлення української стороною прольоту зруйнованого мосту над Сіверським Дінцем біля Станиці Луганської. А ось "влади ДНР" спробували вирішити дану проблему взагалі до геніальності просто - заборонити "нелегальним перевізникам" (а всіх їх можна вважати "нелегалами", оскільки легальних маршрутів немає в природі) возити людей на блокпости на лінії розмежування і в сіру зону. Крім цього вже в глибокому тилу з мешканцями, яких підозрюють у проукраїнських поглядах, місцеві "поліцаї" з "МВС" і навіть з "МГБ" зараз масово проводять "профілактичні бесіди", суть яких - "настійно рекомендувати" утриматися від поїздок на неоккупированную територію в день голосування на президентських виборах.
Переміщення з ОРЛО 60 ув'язнених
Зате пощастить спокійно проголосувати за свого кандидата в президенти багатьом з шести десятків українських громадян, які останні роки перебували у в'язницях ОРЛО. Мова йде про те, що 20 березня на вцілілому мосту над Дінцем в місті Щастя відбулася вже друга в цьому році передача українських в'язнів, яких весна-2014 застала за ґратами нині в окупованих районах Луганщини. Півтора місяці тому за такою ж процедурою з колоній ОРЛО були переведені в українські пенітенціарні установи 33 засуджених, а в грудні 2018 року - ще 42. До речі, 22 з них вже звільнені з-за закінчення їх тюремного терміну.
На цей раз десятеро з 60 переміщених з окупації також вже завершили відбування покарання, тому процедура передачі їх українському Мін'юсту в місті Щастя була для них як мінімум подвійним щастям. Аналогічно і щодо ще чотирьох, які залишалися за ґратами без будь-якого рішення суду. То є їх вина взагалі не була доведена в законному порядку, і таке свавілля тривав більше дев'яти останніх років.
Всього ж переїхати до камери українських в'язниць хочуть сотні нудяться в окупації зеків, якщо не тисячі (в загальній складності в колоніях окупованого Донбасу зараз перебуває близько 16 тис. осіб). Але поки що за всі роки війни Україні вдалося забрати з усіх ОРДЛО тільки 334 українських громадянина, яких попало відбувати там тюремне покарання. При цьому ОРЛО тільки зараз стали наздоганяти ОРДО: нинішній рахунок між ними - 135:199 за кількістю ув'язнених, переданих на контрольовану урядом територію.
Між Бурунді і Конго
21 березня в честь Міжнародного дня води дитячий фонд ООН - ЮНІСЕФ - вирішив активно розміщувати на своїй сторінці в Facebook власний заклик "Вода - це право, а не привілей", ілюструючи його актуальними історіями на цей рахунок зі всього світу. І так вийшло, що між повідомленням про збір пожертвувань на забезпечення чистою водою дітей африканської країни Бурунді і яскравим фото усміхненого хлопчика з Демократичної республіки Конго, який радісно набирає з каністри привезену гуманітарною місією воду, була опублікована сумна стаття під назвою "Де добувати воду - значить ризикувати життям".
В даному матеріалі ЮНІСЕФ два героя - 15-річний Діма і 13-річний Едік, обидва живуть у селі Бахмутка Донецької області. Цей населений пункт належить до селища Зайцево поблизу Горлівки, який розташований на самій лінії донбаського фронту. В сірій зоні вже п'ятий рік поспіль перебуває і Бахмутка, в якій постійні проблеми з електрикою, так і з водою. Наприклад, Едік, повертаючись після школи через кілька військових блокпостів, змушений йти в центр села до криниці за водою, щоб принести додому, де водопостачання давно перебито, близько 20 відер. І до того ж ризикуючи потрапити під обстріл, який пережив його земляк Діма саме біля головного колодязя Бахмутки.
В цілому, за даними ЮНІСЕФ, на сході України до 3,6 млн осіб щодня страждають від пошкодження водних систем і не мають стабільного доступу до водних ресурсів. Деякі з них змушені годинами стояти в чергах до свердловин, інші проходити кілометри, щоб набрати води з місцевих джерел, якість якої найчастіше залишає бажати кращого. При цьому в міжнародній організації наполягають, що у збройних конфліктах ризик для дітей до 15 років загинути від хвороб із-за відсутності чистої води в три рази вище, ніж від мін, куль або снарядів, тобто від прямого насильства.
