Мазепа замість Леніна. Як навколо пам'ятника розгорається політичний скандал
Кабінет міністрів підтримав пропозицію Мінкультури встановити пам’ятник гетьману Івану Мазепі на місці поваленого пам’ятника Леніну навпроти Бессарабського ринку у Києві. Давно у нас не було гучного скандалу через пам’ятники
А в Київради згоди запитали?
28 червня, у День Конституції, президент Володимир Зеленський відкрив на території Києво-Печерської лаври погруддя Івану Мазепі та пообіцяв, що на місці поваленого пам'ятника Леніну в центрі столиці постане монумент гетьману. "Там, де Ленін впав, міцно стоятиме Мазепа", — заявив тоді глава держави. 21 серпня він видав указ №781/2026 про вшанування пам'яті гетьмана України Івана Мазепи, однак в тексті документу не вказувалася локація для монументу — йшлося лише про те, що його буде встановлено в Києві, а питання щодо місця розташування мають вирішити спільно уряд та КМДА. Через місяць Міністерство культури повідомило, що Кабмін підтримав його пропозицію розмістити пам’ятник на столичному бульварі Шевченка, проте у повідомленні немає ані слова, чи узгоджена ця пропозиція з київською владою.
"Для визначення вигляду майбутнього пам’ятника проведуть відкритий конкурс на найкращий ескізний проект. Його організацію забезпечать Міністерство культури України разом із Державним агентством України з питань мистецтв та мистецької освіти та Київською міською державною адміністрацією. Міністерство культури України також стане замовником проектування та виготовлення пам’ятника. Його встановлення та благоустрій прилеглої території фінансуватимуть із бюджету Києва. Для проектування та виготовлення пам’ятника також можуть залучати кошти з інших джерел, не заборонених законодавством. Остаточну вартість визначать після проведення конкурсу та затвердження проектно-кошторисної документації", — сказано у повідомленні.
"Для нас важливо, щоб майбутній пам’ятник з’явився за результатами відкритого конкурсу, із залученням професійної спільноти та з дотриманням усіх необхідних процедур", — зазначила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики-міністерка культури України Тетяна Бережна. Дотримання усіх необхідних процедур передбачає рішення Київської міської ради про виділення землі міської громади під пам’ятник. Щось споруджувати в Києві держава може тільки на землях державної власності, а клаптик, де раніше стояв Ленін, знаходиться у власності громади. Тож очевидний конфлікт інтересів із політичною мотивацією.
Мазепа замість чавунного фонтану
Станом на зараз на місці, де стояв пам'ятник Леніну, заплановано спорудження коштом меценатів чавунного фонтана Термена та благоустрій території навколо нього. Таке рішення ухвалили у квітні цього року. "ДС" тоді зазначала, що столична влада сама наразилася на критику, адже багатьом киянам ідея з фонтаном не сподобалася. З різних причин: одні вважали, що ідеологічна нейтральність не на часі, тож замість Леніна там має стояти пам’ятник комусь із борців за незалежність, інші пропонували не чіпати простір, залишивши його символом декомунізації. Київську владу критикували і за рішення спорудити фонтан без громадського обговорення. Прикметно, що під дискусії про новий монумент серед кандидатів на увіковічення ім’я Мазепи взагалі не називалося — найчастіше згадували про іншого гетьмана, Павла Скоропадського.
У травні стало відомо, що вже є переможець тендеру на спорудження фонтану, його вартість становитиме приблизно 52 мільйони, фінансування проекту має забезпечити фармацевтична компанія Farmak. Тобто з міського бюджету витрати не передбачені, на відміну від будівництва пам’ятника Мазепі. Це, до речі, ще один момент у повідомленні Мінкультури, який впадає у вічі: зараз зі столичного бюджету максимальні видатки йдуть на підготовку до зими, ліквідацію наслідків ворожих обстрілів тощо. Дуже малоймовірно, що в таких обставинах Київрада підтримає видатки на пам’ятник гетьману. І кияни у цьому своїх депутатів напевне підтримають.
Рішення з присмаком скандалу
Мінкультури загалом випереджає події: першим етапом має бути узаконення міською радою передачі землі під пам’ятник Мазепі, і тільки після цього можна оголошувати конкурс проєктів монументу. З огляду на історію подібних конкурсів, нескладно спрогнозувати, що новий супроводжуватимуть гучні скандали.
За два місяці з часу заяви Зеленського не знайшлося нікого, хто б порадив йому відмовитися від ідеї пам’ятника Мазепі на місці поваленого у грудні 2013 року вождя більшовиків. А в Мінкульті, схоже, не консультувалися ні з істориками, ні з експертами-урбаністами. Просто взяли побажання Зеленського як дороговказ.
З іншого боку, влада столиці мала час вийти з власною ініціативою щодо місця для пам’ятника Мазепі, якщо вже ця тема завдяки президенту стала мейнстрімом — щоб потім Банкова не звинувачувала Кличка у небажанні увіковічнити пам’ять про величного гетьмана. Найбільш логічним місцем виглядає Арсенальна площа, розташована на перетині вулиці Мазепи, де стоїть декомунізований пам’ятник придушенню заколоту робітників заводу "Арсенал". Про його символічність можна дискутувати, а ще пригадати, що до 1918 року на цьому місці стояв пам’ятник полковнику Івану Іскрі і судді Василю Кочубею, які написали царю Петру І донос на Мазепу. Їхні фігури демонтували в часи УНР і на постаменті тимчасово поставили гіпсовий пам’ятник Мазепі. Його зруйнували білогвардійці, а вже більшовики у 1923 році затягнули на порожній постамент гармату і зробили новий напис на дошці. Може історики і сперечатимуться, але це місце виглядає для пам’ятника Мазепі куди символічніше.
Та найкращим варіантом буде взагалі зняти цю тему з порядку денного. Погруддя гетьмана є на території лаври, його іменем названо вулиці, його зображено на 10 гривнях, він ще за життя увіковічнив пам’ять про себе у спорудах, зведених його коштом. І немає жодної потреби, аби ім’я Мазепи знову стало предметом суперечок.
