Як смерть духу Анкориджа наблизить вибори в Україні

Вибори восени

Нова хвиля чуток про підготовку Банкової до виборів відрізняється багатоваріантністю. Як розповів нардеп Олексій Гончаренко, змагаються між собою три версії, усі по-своєму правдоподібні. Спільний знаменник полягає в тому, що Зеленський вперто прагне стати президентом ще раз.

Згідно з першою версією, Зеленський впевнений у своїй перемозі. Мабуть, цю самовпевненість у ньому підживлює його оточення, яке без нього не має політичного майбутнього.

Друга версія стверджує, що Зеленський у своїй перемозі не впевнений. Він, за даними джерел Гончаренка, минулого тижня провів розмови з обома найбільш рейтинговими конкурентами: Кирилом Будановим і Валерієм Залужним. "Розмови він вів, зокрема, на тему і потенційних виборів, і потенційного місця в команді, і де вони себе бачать. Себе він бачить тільки президентом, а от іншим він може і різне інше пропонувати, тим більше що одна справа — пропонувати, а інша — потім це зробити", — каже нардеп. За його словами, Зеленський залишився "не у захваті" від результатів обох розмов: "Він відчув потенційні проблеми і з боку одного генерала, і з боку іншого генерала.

Третя версія йде ще далі: Зеленський настільки не впевнений у своїй перемозі, що розглядає можливість перенести вибори президента в парламент, щоб той обрав знову Зеленського. "Все це сьогодні активно обговорюється в Офісі президента", — говорить Гончаренко. Зрозуміло, для цього потрібні зміни в Конституцію. Але Зеленський може знайти у нинішній Верховній Раді 300 нардепів, зацікавлених у продовженні його правління.

Домовленість із Путіним

Обговорення осінніх виборів може здатися недолугим жартом в умовах, коли Путін аж ніяк не збирається закінчувати війну. Чи збирається?

Екснардеп Борислав Береза і політолог Карл Волох озвучили два різні сценарії домовленостей Зеленського із Путіним. В обох сценаріях йдеться про можливість "передвиборчого" перемир’я, щоб росіяни могли спокійно обрати собі держдуму 20 вересня, а українці могли обрати собі президента.

Джерела Берези стверджують, що 21 травня Роман Абрамович привіз Зеленському ідею провести вибори одночасно і не завдавати один одному ударів по тилах, війна буде тільки на фронті. За словами Берези, пропозиція дуже сподобалась Зеленському, тому що це можливість провести вибори швидко, вже 20 вересня, в умовах воєнного стану. Справді, Зеленському, мабуть, буде неважко знайти в парламенті 226 голосів за закон, який це дозволить.

Водночас джерела Волоха розповідають про "американську ініціативу, котра вже обговорюється сторонами: оголосити восени тимчасове перемирʼя "для проведення виборів у обох країнах", після якого до воєнних дій уже не повернуться, а почнуться переговори про завершення війни". Тобто тут йдеться про повне перемир’я.

Напередодні проміжних виборів у Конгрес Трамп легко продасть припинення вогню між Росією й Україною як свою велику перемогу, стверджує Волох. У такому сценарії відпадає потреба суміщати дати виборів. Якщо Путін після 20 вересня відновить бойові дії, то виставить Трампа в очах американців жалюгідним невдахою, і Трамп може "віддячити".

"40-денна операція впливу"

Домовленості Зеленського з Путіним можуть здатися фантастикою в умовах, коли Путін має геть інші плани: одразу після виборів до держдуми провести мобілізацію.

Ці плани 28 червня підтвердила Служба зовнішньої розвідки України: "У тимчасово окупованому Криму військкомати вже зараз працюють із резервістами, прямо проговорюючи майбутнє: підписуй контракт зараз, бо після вересневого голосування оголосять нову хвилю, і на фронт відправлять у будь-якому разі".

Однак плани Путіна не є константою. Останніми днями він напрочуд багато говорить про можливі переговори з Зеленським. Звісно, він виставляє різні умови: щоб місцем зустрічі був Мінськ, а предметом перемовин — затвердження домовленостей, досягнутих у Стамбулі навесні 2022 року. Але це — лише стартові позиції на торгах.

Як Україна може спонукати Путіна сторгуватися, вже пояснив Зеленський. Увечері 25 червня він розповів, що заслухав доповідь в.о. голови СБУ генерал-майора Євгенія Хмари по результатах Центру спецоперацій "Альфа", який є лідером за результатами уражень особового складу й техніки сил окупанта. "Затвердив Службі 40-денну операцію впливу на державу-агресора заради спонукання до закінчення війни", — повідомив Зеленський.

Проводити вибори в умовах повсюдного дефіциту бензину і палаючих НПЗ може здатися Путіну надто дорогим задоволенням. Тому він може погодитися на "передвиборче" перемир’я, наголошуючи, що проведення виборів в Україні — це якраз і є однією з головних вимог Росії.

"Смерть духу Анкориджа"

Цей план навряд чи спрацює, поки Путін сподівається, що Зеленський блефує.

Однак Зеленський, схоже, не блефує. На саміті G7 у Франції 15-17 червня він отримав обіцянки, дуже гарні для України і погані для Росії.

"Наша операція, зокрема, щодо Криму чітко прорахована, і те, як операція триває, абсолютно доводить: якщо саме те, про що ми говорили з партнерами в рамках G7, в України з’явиться — і це залежить від рішення партнерів, — ми оперативно забезпечимо умови, коли Росія буде змушена обрати мир. Дуже розраховуємо на позитивну відповідь від наших партнерів. Вони чітко знають, про що йдеться", — повідомив Зеленський українцям увечері 24 червня.

Отже, "саме те", що йому пообіцяли на саміті G7, станом на 24 червня ще не з’явилося в Україні. Але може з’явитися, і якраз це є засобом тиску на Путіна з боку G7. Причому вперше ми бачимо тиск з боку усіх лідерів G7, включно з Трампом.

Саме після саміту G7 російська верхівка почала скиглити про "смерть духу Анкориджа". Як стверджують Financial Times та Kyiv Independent, на саміті Трамп став більш відкритим до посилення тиску на Росію і у розмові з Зеленським закликав його діяти більш рішуче.

24 червня Трамп на зустрічі з генсеком НАТО Рютте заявив, що Зеленський "досить добре справляється" у війні з Росією. "Треба сказати, що він сміливий, у нього чудове озброєння, і в нього чудові люди, у нього — бійці", — додав Трамп, який на початку року казав, що у Зеленського "немає карт" на руках, тобто він — у слабкій позиції у протистоянні з Росією.

Європейський важіль

Однак Путін може сподіватися переконати Трампа відродити "дух Анкориджа". І тут Україні залишається сподіватися на європейський важіль. Адже результати саміту G7 — це фактично домовленість між Трампом та лідерами Європи.

Взаємні обіцянки чітко сформульовані у підсумковій заяві лідерів G7 з геополітичних питань, оприлюдненій 17 червня. Трамп отримав запевнення, що "багатонаціональна, незалежна та оборонна ініціатива, очолювана Францією та Великою Британією, може відіграти важливу роль у сприянні відновленню морського судноплавства в Ормузькій протоці, захищаючи торговельні судна, заспокоюючи комерційних судноплавних операторів та підтримуючи перевірку того, що всі міни видалено".

А Європа отримала від Трампа підпис під обіцянками для України: "Ми погоджуємося збільшити постачання потужностей протиповітряної оборони, додаткових систем та перехоплювачів, а також засобів далекого радіусу дії. Ми також готові розглянути можливість поширення на Україну ліцензій, щоб дозволити збільшення військового виробництва України. Ми зобов'язуємося посилити тиск на російську військову економіку. У цьому контексті ми посилимо наші санкції, зокрема щодо нафтогазового сектору. Ми вважаємо, що це слушний момент для вжиття додаткових заходів, оскільки президент Трамп уклав угоду, яку ми підтримуємо, щодо відновлення Ормузької протоки".

Світ настільки тісний, що ми зараз обговорюємо можливі вибори восени саме завдяки тому, що лідери Європи пообіцяли Трампу допомогти з розмінуванням та безпекою судноплавства в Ормузькій протоці.