• USD 28.4
  • EUR 32.3
  • GBP 38.6
Спецпроєкти

Партнери більше не потрібні. Як Зеленський хоче посваритися з "Великою сімкою" через Конституційний суд

Зе-влада вирішила всерйоз посваритися із Заходом, відмовившись від конкурсного відбору конституційних суддів. Цей закон може бути прийнятий вже через кілька днів

Посли G7 стурбовані законопроєктом про Конституційний суд
Посли G7 стурбовані законопроєктом про Конституційний суд / УНІАН
Реклама на dsnews.ua

Чому Кулеба заговорив про "партнерозалежність"

Днями міністр закордонних справ Дмитро Кулеба натякнув про підготовлюваний радикальний поворот в нашій зовнішній політиці. "У нас за 30 років незалежності виробилася така "партнерозалежність": "А що скажуть партнери?", "А куди ми без партнерів?" - заявив він в ефірі телеканалу ICTV. — Я категорично пропоную відірватися від цієї логіки, тому що так довго ми в партнерозалежності не протягнемо. Ми повинні не боятися вибудовувати свою політику".

Далі Кулеба привів вельми симптоматичний приклад. Тезу про необхідність покладатися виключно на свої сили він використовував, обґрунтовуючи ймовірну зустріч Володимира Зеленського з Володимиром Путіним без участі західних партнерів.

Тим часом у Верховній Раді "слуги народу" готуються закріпити цей зовнішньополітичний поворот законодавчо. Вже на наступному тижні вони збираються прийняти закон "Про конституційне провадження", який підірве партнерство України і країн "Великої сімки". Говорячи про позбавлення від "партнерозалежності", Кулеба має на увазі саме це. І в західних столицях прекрасно знають, що Кулеба не сам це придумав, а лише ретранслює позицію Зеленського.

Що рекомендує "Венеціанка"

Головна розбіжність між Києвом і західними столицями — в питанні про порядок відбору конституційних суддів. Чому це питання має критичне значення, зрозуміти неважко. Банкова хоче посилити свій вплив на КСУ, а західні столиці — навпаки, забезпечити незалежність КСУ від Банкової. Для Заходу це принципово: він розглядає незалежність КСУ як запобіжник від встановлення в Україні авторитарного режиму.

11 грудня Венеціанська комісія затвердила висновки щодо реформи КСУ, де наголосила на необхідності зміни процедури добору суддів та створення незалежного органу з оцінки кандидатів, який повинен складатися з міжнародних експертів з прав людини і представників громадянського суспільства. Також в грудні посли G7 направили Зеленському "Дорожню карту судової та антикорупційної реформ". У цьому документі пропонувалося, зокрема, "невідкладно запровадити чіткий і прозорий процес відбору на посади суддів КСУ із забезпеченням суттєвої ролі представників міжнародних партнерів в перевірці всіх кандидатів".

Реклама на dsnews.ua

21 грудня представник парламенту в КСУ Ольга Совгиря разом з низкою інших депутатів внесла законопроєкт "Про конституційну процедуру". Він зареєстрований під №4533 і зараз називається "Про конституційне провадження". Але суть суперечок не в назві, а в змісті. 26 січня спікер парламенту Дмитро Разумков направив законопроєкт №4533 у Венеціанську комісію. Завдяки цьому прийняття проєкту в першому читанні було зірвано ("за" проголосували тільки 197 нардепів), і він був відправлений на повторне перше читання.

22 березня Венеціанська комісія затвердила висновки щодо цього проєкту, де зазначила ряд позитивів, а серед негативів вказала відсутність положень про нову систему конкурсного відбору суддів КСУ, яка б включала міжнародну компоненту, як це рекомендувалося в попередніх висновках "Венеціанки".

Після цього парламент 15 квітня ухвалив проєкт №4533 в першому читанні (238 голосів "за"), а профільний комітет (з питань правової політики) на чолі з Андрієм Костіним пообіцяв врахувати зауваження "Венеціанки" при підготовці проєкту до другого читання.

Чому обурені посли G7

До другого читання проєкт був підготовлений на засіданні профільного комітету 17 червня. У рішенні комітету було сказано рекомендувати Верховній Раді прийняти проєкт №4533 у другому читанні і в цілому в редакції, запропонованій комітетом. 26 липня був оприлюднений текст цієї редакції, а також таблиця поправок до другого читання.

Нова редакція проєкту справді врахувала побажання "Венеціанки" і послів G7. Там було сказано, що відбір кандидатур на посаду судді КСУ на конкурсній основі здійснює Спеціальна кваліфікаційна комісія в складі семи чоловік. Верховна Рада своєю постановою мала затвердити перший склад Спеціальної кваліфікаційної комісії в складі семи осіб, з яких чотири кандидати — від зборів суддів КСУ у відставці, три кандидати — від міжнародних організацій, з якими наша країна співпрацює в сфері верховенства права, правосуддя, запобігання і протидії корупції відповідно до міжнародних договорів України. Передбачалося, що для прийняття рішення будуть потрібні дві третини голосів. Тобто кожного кандидата в судді КСУ повинні схвалити не менше п'яти з семи членів комісії.

Проте 2 вересня профільний комітет за наполяганням Костіна провів ще одне засідання (в режимі відеоконференції). Посилаючись на 46-сторінкові зауваження до проєкту №4533, що надійшли від Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради, Костін запропонував 140 поправок. Деякі члени комітету, наприклад Сергій Власенко з "Батьківщини", обурювалися, що таблиця поправок була пред'явлена менш ніж за добу до засідання, і пропонували відкласти це питання, щоб встигнути ознайомитися з таблицею. Але Костін і інші "слуги народу" наполягли на тому, що потрібно поспішати.

Розгляд питання (разом з голосуванням) зайняв 13 хвилин. При цьому Костін і Совгиря взагалі не згадали можливість негативної реакції Венеціанської комісії та послів G7. Більшість комітету, що складається з "слуг народу", слухняно проголосували "за" поправки Костіна.

В результаті такого повторного "доопрацювання" з проєкту взагалі зник конкурсний відбір конституційних суддів, разом з ним зникла за непотрібністю і Спеціальна кваліфікаційна комісія. Абсолютно неймовірно, щоб такі кардинальні зміни були внесені без узгодження з Банковою. Швидше можна припустити, що саме Банкова і була ініціатором, а Костін з Совгирею — виконавцями.

7 вересня проєкт №4533 був включений до порядку денного сесії, і лише через тиждень, 13 вересня, були оприлюднені новий текст проєкту до другого читання і нова таблиця поправок. Примітно, що їх помітили в західних посольствах. 23 вересня посли країн G7 повідомили в своєму Twitter-акаунті, що вони "стурбовані законопроєктом №4533", і підкреслили: "Реформа Конституційного суду повинна забезпечити прозорий, конкурентний відбір нових суддів КСУ і гарантувати тимчасове збільшення вимог до голосування відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії".

Відповідь "слуг народу" важко розцінити інакше, як дипломатичний ляпас. 24 вересня законопроєкт №4533 був включений до порядку денного пленарного засідання. Правда, в той день до нього не дійшла черга. Але вже на наступному пленарному тижні, 5-8 жовтня, він може стати законом.

Схоже, Банкова дуже поспішає. Цей закон зараз їй потрібен в першу чергу саме для того, щоб наочно продемонструвати Заходу свій новий курс — на "партнеронезалежність". Що просто-напросто може означати зміну партнера, тобто переорієнтацію на Москву.

    Реклама на dsnews.ua