Інструмент тиску. Як Україна відпрацьовуватиме 90 млрд євро від ЄС

Гроші на ЗСУ

Півроку тому, 20 червня, тодішній прем'єр-міністр (нинішній міністр оборони) Денис Шмигаль із трибуни Верховної Ради розповідав про те, що ми не можемо витрачати гроші західних партнерів на ЗСУ. "Військові витрати фінансуються виключно Україною, за рахунок українських податків, українських платників податків. Інші витрати, соціальні, бюджетні, в тому числі економічні програми, вони фінансуються за рахунок коштів партнерів", — повідомив він. За його словами, уряд намагається заощаджувати, але це "на жаль, ніяк не відбивається на збільшенні джерела для покриття затрат військових, оскільки це різні напрямки. Партнери не дають змоги витрачати їх кошти на військові цілі".

Днями секретар оборонного комітету парламенту Роман Костенко (фракція партії "Голос") озвучив сумніви щодо правдивості подібних розповідей. "Представники бюджетних структур кажуть, що кошти партнерів витрачати на армію ми не маємо права. Хоча партнери кажуть — беріть. Очевидно, хтось когось дурить. Я більше вірю партнерам", — заявив він в інтерв'ю "Українській правді".

Тепер у цій дискусії, можна сподіватися, поставлено жирну крапку. У документі EUCO 26/25, прийнятому 18-19 грудня на засіданні Європейської ради, вищого органу Євросоюзу, йдеться: "З метою забезпечення необхідної фінансової підтримки України з другого кварталу 2026 року, включаючи її військові потреби, Європейська рада погоджується надати Україні позику в розмірі 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки на основі запозичень ЄС на ринках капіталу, підкріплених бюджетним резервом ЄС".

Отже, ці гроші можна і потрібно витрачати на військові потреби. Звісно, не всю суму. Якусь частину доведеться направити на інші цілі. Але витрати на військові потреби — це перший пріоритет. Президент Європейської ради Антоніу Кошта на підсумковій прес-конференції наголосив: "Сьогоднішні рішення є вирішальним внеском у досягнення справедливого та міцного миру для України. Тому що єдиний спосіб змусити Росію сісти за стіл переговорів — це зміцнити Україну. Сьогоднішні рішення забезпечать Україну необхідними засобами для самозахисту та підтримки українського народу".

Тепер Володимиру Зеленському, уряду та "слугам народу" буде важче пояснювати, чому гроші держбюджету витрачаються на численні популістські програми, а не на підвищення зарплат військовослужбовцям, особливо тим, хто воює уже кілька років. За великим рахунком, необхідний повний перегляд держбюджету-2026 та значне посилення його оборонної складової за рахунок скорочення статей видатків, які не є життєво важливими для країни та народу.

Замовлення для оборонної промисловості

Формально це кредит, але фактично подарунок, бо, як сказано в EUCO 26/25, "Україна погасить цей кредит тільки після отримання репарацій" від РФ. Євросоюз виділятиме нам ці гроші траншами, починаючи з другого кварталу 2026 року. Спочатку він має їх позичити на ринку і потім оформити рішення про виділення їх нам під якісь умови. Але вже зараз можна говорити про умови, які записані в документі EUCO 26/25.

"Щодо кредиту, який надається Україні, Європейська рада наголошує на важливості", зокрема, "зміцнення європейської та української оборонної промисловості". Тобто гроші кредиту можна і потрібно витрачати на замовлення у збройових компаній України та країн Євросоюзу. А ось замовлення у американських компаній, схоже, не вітаються.

Нагадаємо, що із серпня працює програма PURL, за якою європейці закуповують критично необхідні Україні американські озброєння. Цього року на ці закупівлі зібрано $5 млрд, наступного року планується знайти $15 млрд, і цього, за розрахунками європейців, має вистачити. На їхню думку, нелогічно давати нам гроші на купівлю американської зброї, коли вони можуть зробити це безпосередньо, не пропускаючи свої гроші через липкі руки в українських кабінетах.

Отже, наступного року, завдяки нинішньому рішенню Європейської ради, українські збройові компанії можуть розраховувати на серйозне збільшення замовлень. Але водночас уряду треба бути готовим, що Єврокомісія захоче жорсткого аудиту видатків на ці цілі, а також "зміцнення менеджменту" у структурах Міноборони, відповідальних за оборонні закупівлі.

Поліпшення системи влади

Ще одна умова надання кредиту, записана у документі EUCO 26/25, відображає недовіру лідерів країн ЄС до нинішньої системи влади в Україні. Вони вимагають "продовження Україною дотримання верховенства права, включаючи боротьбу з корупцією". Також у документі згадуються умови, які Україна має виконати для вступу до ЄС. "Європейська рада підтверджує незмінну підтримку Євросоюзом шляху України до членства в ЄС, — наголошується в документі. — Європейський союз продовжить тісно співпрацювати з Україною та підтримувати її зусилля щодо повного виконання всіх умов відповідно до підходу, що ґрунтується на заслугах". Під заслугами тут розуміються реформи.

Півтора місяці тому Єврокомісія вже висловила низку вимог до української влади, спрямованих на зменшення впливу Банкової на державні компанії, прокуратуру, Нацполіцію та ДБР. Але при цьому вона жодним словом не згадала про можливість покарати Банкову блокуванням євроінтеграції України. Євросоюз карає її в інший спосіб — зменшує фінансування, доки не отримує обіцяних реформ. А процес євроінтеграції має продовжуватись, бо саме завдяки йому Євросоюз може висувати вимоги.

Щоправда, цього року переговори щодо вступу України до ЄС було заблоковано Угорщиною. Але цю проблему вже вирішено. 11 грудня Рада ЄС оголосила про запуск нового формату технічних переговорів з Україною, які не залежать від угорського вето. І того ж дня з'явилися вимоги до України (масштабніші, ніж ті, які Єврокомісія висунула на початку листопада). Їх сформульовано у спільній заяві єврокомісара з питань розширення Марти Кос та віце-прем'єра України з питань євроінтеграції Тараса Качки.

Ці вимоги стосуються верховенства права та боротьби з корупцією, тобто саме того, що у документі EUCO 26/25 названо умовою отримання 90 млрд євро. У заяві Кос та Качки йдеться, що "в рамках процесу вступу до ЄС має здійснюватися реалізація антикорупційної політики та політики верховенства права" відповідно до "пріоритетів, визначених державами-членами". Для цього "Україна наступного року здійснить кроки щодо подальшого пріоритетного здійснення найбільш актуальних та ефективних заходів". І далі у заяві наводиться перелік 10 зобов'язань України на 2026 рік.

Як бачимо, розблокування переговорів щодо вступу України до ЄС та рішення про виділення нам 90 млрд євро — це не благодійність. Європейці переймаються своєю безпекою, тому їм потрібна обороноздатна Україна. І вони резонно вважають, що обороноздатність України залежить не лише від фінансових вливань, а й від адекватності української влади. Знаючи реальну ситуацію, Євросоюз хоче відучити Банкову від продовження авторитарної політичної практики. Саме тому він використовує переговори про вступ та подарунок у розмірі 90 млрд євро для примусу української влади до верховенства права та боротьби з корупцією.

Це стосується не лише Зеленського, а й будь-кого, хто прийде після нього. І виборів це теж стосується. Гроші кредиту будуть розтягнуті на два роки, переговори про вступ триватимуть не менше. Вибори можуть бути призначені набагато раніше. І якщо Євросоюз побачить брутальні відступи від демократичних стандартів, він зможе задіяти дві загрози: припинення переговорів про вступ та скасування кредиту. Спочатку про такі перспективи може бути попереджено непублічно, а потім можуть пролунати й публічні перестороги. Втім, можна сподіватися, що це не знадобиться, бо Банкова вже трохи привчилася дослухатися рекомендацій друзів, які дають гроші.