Придушення в повітрі. Чим допоможуть на Донбасі вертольоти–постановники перешкод
У цьому році до складу однієї з авіабригад армійської авіації були передані два вертольоти–постановника перешкод Мі-8МТПБ (МТПИ). Ще в 2018 р. після багаторічного простою ці машини пройшли капітальний ремонт, отримавши нові двигуни. Після чого стали використовуватися для льотної підготовки курсантів Харківського інституту Повітряних сил ім. Івана Кожедуба. Нині, по всій видимості, провели додаткові роботи по установці апаратури радіоелектронної боротьби вітчизняного виробництва, що дозволило використовувати їх за призначенням.
Завдання вертольотів–постановників перешкод — створити безпечні умови для застосування авіації під час активного ведення противником протиповітряної оборони. Баражуючи неподалік від лінії фронту, їх екіпажі здатні пригнічувати засоби виявлення і наведення авіаційних і наземних засобів ураження противника на глибину більше 100 км. При цьому встановлене на вертольоти обладнання РЕБ однаково ефективно пригнічує як бортові прицільні комплекси літаків, так і наземні засоби наведення ЗРК.
Чи з'являться в складі Повітряних сил нові подібні машини, поки незрозуміло. Так як в ході модернізації у варіанті МСБ використовувалися корпусу найменш зношених вертольотів типу повітряного командного пункту Мі-9, а також машин РЕБ. Так, ще в 2016 р. чотири Мі-8ППА і СМВ у варіанті МСБ були передані 142-му навчально-тренувального центру Сил спеціальних операцій. Можливо, в разі позитивного рішення вони будуть переобладнані і стануть використовуватися за призначенням, як це сталося і з харківськими машинами.
Варто відзначити, що ці машини були найбільш сучасними радянськими машинами цього типу і входили до складу 209-ї окремої вертолітної ескадрильї РЕБ ВПС СРСР. Той же Мі-8 ППА — це постановник перешкод, який оснащений станцією "Азалія", а Мі-8 СМВ — це постановник перешкод, який обладнаний станцією постановки перешкод "Смальта-В".
За деякими даними, також активізувалися роботи по впровадженню перспективної системи радіоелектронної захисту літальних апаратів "Вир" від фірми "Радионикс". За відкритими даними, цей універсальний комплекс включає в себе не тільки систему радіоелектронної розвідки, але і систему радіоелектронної протидії, що забезпечує високу ймовірність придушення засобів радіолокаційного виявлення і наведення зенітно-ракетних комплексів і головок самонаведення класу "повітря-повітря". Цікаво, що виробник пропонує варіанти підвісного виконання (у вигляді контейнера), так і стаціонарного (вмонтованого безпосередньо в конструкцію літака).
Вважається, що "Вир" може застосовуватися з борту модернізованих винищувачів Міг-29, Су-27 і штурмовиків Су-25. Про його перспективи поки нічого невідомо, але, як мінімум, він включений у державну програму створення ударного варіанту Мить-29МУ2, яка запущена на Львівському авіаремонтному заводі.
Планується встановити на винищувачі сучасну систему управління озброєнням, що дасть можливість застосування ракет "повітря-поверхня" і керованих бомб. Про нинішній стан програми відомо небагато, але станом на січень 2019 р. був як мінімум один досвідчений зразок машини.
Окремо варто сказати про спроби створити спеціалізований літак радіоелектронної боротьби на вітчизняній базі. Таку машину пропонує ДП "Антонов" на базі орієнтованого на внутрішній ринок Ан-148. Антонівці вже досить давно просувають свій варіант Ан-148-300EW, який буде здатний досить ефективно не тільки глушити ворожі РЛС, але і прикривати групи штурмовиків або винищувачів. Планувалося використовувати сучасне обладнання американського виробництва, для чого навіть якийсь час тому велися переговори з всесвітньо відомою корпорацією Boeing.
Правда, наскільки вдалося импортозаместить російські деталі конструкції літака, достеменно невідомо. Так як літак Ан-148 проводився, крім України, також у Воронежі, то використовувалися деталі як російського, так і українського виробництва. Причому останніх було явно більше, так як росіяни так і не змогли замінити їх і з 1 січня 2018 р. просто закрили цю спільну програму.
Тобто можна говорити про те, що, розвиваючи авіаційні засоби РЕБ Україна по повній програмі використовують не тільки радянську спадщину, але й активно розвиває такий перспективний і важливий напрямок, як засоби радіоелектронної боротьби і розвідки.
Нинішні розробки як державних, так і приватних підприємств цього напрямку дозволяють говорити про те, що українська армія має можливість отримання та використання обладнання і озброєння на рівні світових зразків. Мало того, наш бойовий досвід безцінний в плані того, що ні одна європейська армія не має реального польового досвіду протидії російській армії.
