Показуха чи політінформація? Навіщо Зеленський зустрічався з фракціями парламенту

Легенда про мир у листопаді

Нинішній серії контактів Зеленського з нардепами передувала його зустріч 20 травня з представниками монобільшості. Про неї президент відгукнувся позитивно: "Хороша розмова, дуже змістовна. Обговорили ключові питання, які зараз є на порядку денному в парламенті. Те, що потрібно для стійкості нашої держави й для руху України в Євросоюз". Президент спілкувався на Банковій зі "слугами народу" разом з керівником свого офісу Кирилом Будановим та прем’єр-міністром Юлією Свириденко. Також були присутні дві головні фігури в керівництві Верховної Ради — спікер Руслан Стефанчук і віцеспікер Олександр Корнієнко, які формально є позафракційними.

Зеленський також повідомив, що обговорив зі "слугамми" "пріоритети на ці тижні і на найближчий час". Зокрема, мовилося про початок розгляду змін до Митного кодексу. Також президент розповів про своє бачення перспективи закінчення війни. Як повідомив нардеп із "Голосу" Ярослав Железняк, на зустрічі прозвучала дата — листопад цього року як кінець гарячої фази. Однак, оскільки нвякого обгрунтування додано не було, у це мало хто повірив.

Ще "слугам" у понеділок повідомили, що президент зустрічатиметься з ними регулярно, раз на два місяці. Нагадаємо — востаннє Зеленський бачився зі своєю фракцією півроку тому, 20 листопада, у розпал Міндічгейту. За підсумками тієї зустрічі депутатам повідомили, що Андрвя Єрмака з Банкової не звільнятимуть, але 28 листопада йому вказали на двері. Цей спогад до того, що далеко не все з почутого нардепами відбувається чи, навпаки, не відбувається. Скоріше Зеленський проводив політінформацію про стан справ на зовнішньополітичному треку та акцентував на тих законах, які потрібно ухвалити.

А протягом вівторка президент вже проводив зустрічі з уповноваженими представниками інших фракції та груп. Зустрівся й зі своїм попередником Петром Порошенком, на якого у лютому минулого року наклав санкції. За їх скасування він досі бореться в суді. Ніхто з учасників розмови з Зеленським його не критикував. Представниця "Голосу" Олександра Устінова навіть похвалила — відповів на всі її запитання. Розмову вона назвала "чесною і конструктивною". Багато подробиць нардепи не розповідали, очевидно, йшлося про якісь конфіденційні речі, або учасники зустрічей не хочуть своєю публічною відвертістю зробити їх першими й останніми.

В Україні все ще очікують на візит переговорників Трампа Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера, а глава Держдепу Марко Рубіо днями дав зрозуміти, що американці відновлять свою посередницьку місію у перемовинах у разі якоїсь конкретики. Можливо, цю конкретику посланці глави Білого дому й привезуть найближчими днями. Без Верховної Ради реалізувати непопулярні кроки для замороження війни неможливо, тож Зеленському знадобиться єдність парламенту. Задля цього він і міг розпочати консультації.

Картинка демократії для Європи

Але це не єдина версія, чому глава держави раптом знайшов знайшов час для представників парламенту саме зараз. Учасники зустрічей з ним (вони відбувалися окремо, по черзі, спільної розмови не було) не угледіли в обраному часі якоїсь особливої причини, мовляв, коли знайшов "дірку" у графіку, тоді й зустрівся. Уже прогрес, що готовий до діалогу, бо ще недавно від Банкової народні обранці чули лише монолог. Проте обраний час — важливий як для попередньої версії, навіщо це було, так і для наступних. Загальновідомий факт, що монобільшість існує лише формально, деякі рішення проходять завдяки групам-сателітам, а для інших голосів не вистачає. За таких умов говорити про успішне ухвалення Верховною Радою цілої низки законопроєктів для євроінтеграції не доводиться.

Можна припустити, що хтось підказав Зеленському змінити ставлення до народних депутатів, знайти спільну мову з ними, аби прискорити проходження потрібних законів. Хто підкажчик? Можливо, Буданов, який помітно змінив комунікацію президента з медіа, а зміна комунікації з нардепами — продовження "реформи" у голові Зеленського. Але більш важливо, який від цього передбачався фект. Президент і нардепи домовляться про формат "коаліції національної єдності" з переформатуванням уряду? На таке Зеленський не піде, хіба монобільшість розвалиться до аблолютно неробочого стану. А от показати європейським партнерам, що в Україні йде нормальний політичний процес, президент навіть знаходить час зустрітися з опозицією, яка нещадно критикує його за корупційні скандали в близькому оточенні, — ефектний піар-крок. Мовляв, у нас панує справжня демократія, а не ті ознаки авторитаризму, які бачать в Європі.

Лакмусовим папірцем, чи справді президент готовий до діалогу з політичними опонентами, стане виконання вимог плану Качки — Кос, зокрема, відкликання Кабміном розкритикованої антикорупційної програми, згода на закони, які зроблять незалежними від вказівок згори генпрокурора, директора ДБР, головного митника. Є сумнів, що ці та інші кроки будуть. Так само залишається сумнівним, що Зеленський зробить консультації з усіма фракціями Ради регулярними. Опозиційні фракції мають пересвідчитися, що їх чують, інакше який їм сенс бути фоном картинки для Європи.

Нарешті, зустрічі у Раді могли бути просто пунктом у робочому графіку Зеленського і не несли того навантаження, яке собі придумали депутати та експерти. На президентському сайті є новини про білоруську опозиціонерку Світлану Тихановську, яка гостює в Україні, про мера Гавра Едуара Філіппа, про участь у ток-шоу "Вдома краще!" та у міжнародному саміті міст і регіонів, а про зустрічі з народними депутатами — жодної згадки. З чого напрошується висновок: це для Зеленського неважлива подія.

Що показав провал голосування за законопроєкт про посилки

Вівторок 26 травня став показовим не тільки тому, що президент уперше за багато років зустрічався з усіма фракціями, а й тим, що відбулося за їх підсумком. Народні депутати провалили вкрай важливий для Банкової закон щодо скасування звільнення від ПДВ імпортованих посилок низької вартості (до 150 євро). Його ухвалення було однією з умов Євросоюзу для першого траншу на 3,2 млрд євро. Президент не міг не знати, що важливий законопроєкт розглядався саме у вівторок, проте він не став переконувати депутатів його підтримати, не виконувала відповідного доручення й Свириденко. Навпаки, як підмітив нардеп Ярослав Железняк, час зустрічі з фракціями перенесли саме на період розгляду законопроєкту про посилки, для комунікації з президентом із зали витягли купу депутатів, тож не дивно, що "саме перед приїздом МВФ парламент провалив важливе голосування". Зазначимо: тепер законопроєкт доведеться вносити заново у новій редакції, бо нардепи відмовилися відправляти його на повторне читання. Простіше кажучи, викинули у смітник.

Хто ж нашкодив при голосуванні найбільше? Законопроєкт набрав лише 127 голосів, "слуги народу" дали 59 із 228 членів фракції, не голосували 93, ще 22 були відсутніми. Серед них голова фракції Давид Арахамія. Від опозиційної "Європейської солідарності" документ підтримало 19 членів фракції з 25, від "Голосу" — 13 із 19. Інші фракції та групи тиснули на кнопки по-різному, групи-сателіти виявилися цього разу не одностайними. Але головний показник тут — монобільшовики. У понеділок президент звертався до них, що потрібно підтримувати закони, ухвалення яких вимагають партнери, у підсумку — лише чверть депутатів усвідомила важливість заяви свого шефа.

Провал закону про посилки тільки підтвердив масштабний провал комунікації президента з парламентом. Навіть щодо свєї фракції. Й розмовами ні про що раз на два місяці ситуацію не виправити.