• USD 28.4
  • EUR 33.8
  • GBP 38
Спецпроєкти

Пожежний танк — верх мрій? Коли наша бронетехніка зможе прожити без радянського мотлоху

ГПМ-54 — це корінна модернізація танків Т-54/55, які не перебувають на озброєнні армії і перероблялися починаючи з 1991 р. в інженерні машини

Пожежний танк
Пожежний танк / Укроборонпром
Реклама на dsnews.ua

Нині вітчизняна бронетанкова галузь (втім, як і вся військова промисловість) переживає не найкращі часи — великі економічні проблеми в державі вкрай негативно позначилися на можливостях і темпах виробництва і модернізації техніки для армії. А останні контракти в порівнянні з попередніми роками викликають тільки здивування.

Чого варта, наприклад, епопея з гусеницями для БМП. «Укроборонпром» заявив про початок виробництва цього потрібного для ремонту і модернізації елемента на ДП «Завод імені Малишева» ще в лютому 2019 р. Але тільки в березні 2020 р. Житомирський бронетанковий завод зміг укласти контракт на поставку 35 пар гусениць, і лише до осені харків'яни змогли реалізувати цей контракт.

Минулий рік завод ім. Малишева закінчив зі збитками в 421 млн грн. Пов'язано це насамперед ыз закінченням таїландського контракту і проблемами на пакистанському напрямку.

Підприємство також сподівалося на співпрацю з Міністерством оборони відразу по декількох напрямках, наприклад, за програмою модернізації парку Т-64 під кодовою назвою «Краб». Однак фактично, крім закупівель незначної кількості запасних частин, наші військові профінансували тільки модернізацію чотирьох БМ «Булат».

Великі проблеми і в інших бронетанкових заводів. Львівський завод, незважаючи на отримання контракту на ремонт бронетехніки для ЗСУ, займається насамперед капітальним ремонтом пожежних танків ГПМ-54. Минулого тижня в війська були передані півтора десятка таких машин. Тут можна нагадати, що ГПМ-54 — це корінна модернізація танків Т-54/55, які не перебувають на озброєнні армії і перероблялися починаючи з 1991 р. в інженерні машини шляхом зняття вежі і установки броньованого бака для вогнегасної рідини, а також іншого необхідного обладнання.

Поставлені в армію пожежні танки мають всі ознаки імпортозаміщення, зокрема, нове гідравлічне обладнання європейського виробництва, проте загалом це, як і раніше, стара радянська техніка.

У той же час випуск таких танків — це не межа для львів'ян. Наприклад, ще в 2018 р. за результатами відомчих випробувань був допущений до експлуатації в армії більш сучасний пожежний танк ГПМ-72 на базі танка Т-72. У порівнянні з ГПМ-54 резервуар з водою має обсяг 20 куб. м замість 9 куб. м. Є також бульдозерне обладнання, водомет з механізмом дистанційного управління, генератор піни, гідроелеватор і висувна драбина.

Реклама на dsnews.ua

Цікаво, що всередині корпусу знаходиться вільний відсік на пʼять-шість осіб, який може бути використаний для евакуації постраждалих або доставки пожежної команди на місце пожежі.

Однак грошей для купівлі таких танків у Міністерства оборони поки немає.

Великі проблеми спостерігаються нині з модернізацією парку бронетранспортерів і БМП. Насилу реалізований контракт на поставку БТР-4 так і не отримав продовження, а розрекламований БТР-3ДА взагалі залишився в єдиному дослідному екземплярі. Доходить до того, що зі складу Управління державної охорони в армію передають три БТР-80, що на сьомий рік війни виглядає зовсім вже ганебно.

Багато труднощів і у завдання виробництва БМП для армії. Теоретично наші інженери ще мають можливості для створення зразка гусеничної техніки, однак те, що демонструється широкій громадськості, поки далеко від реалій сучасної війни. Як правило, це такі собі ерзаци на базі легкоброньованого артилерійського тягача МТ-ЛБ (або МТ-ЛБУ) з бойовим модулем, що вельми далеко від розробки повноцінної бойової машини піхоти.

Таким чином, на даний момент можливості нашої бронетанкової промисловості використовуються для розвитку можливостей армії вкрай обмежено. І пов'язано це як з фінансовими труднощами, так і з тим, що за останні роки генерали так і не змогли представити виразну картину того, куди саме йде наша армія і які зразки озброєнь і техніки вони бачать основними для ЗСУ, наприклад, до 2035 р.

Наслідок відсутності чіткої стратегії — досить-таки серйозний хаос як в постачанні, так і озброєнні танкових і мотопіхотних підрозділів. Саме тому ми змушені купувати буквально по всій Східній Європі техніку радянських зразків, яка масово знімається з озброєння країн НАТО, замість того, щоб вкладати гроші в створення вітчизняних зразків бронетехніки.

    Реклама на dsnews.ua