Президентські рейтинги. Як Банкова вирішуватиме "проблему Залужного"
Знову голосно зазвучала тема виборів. І майбутні учасники активно готуються до них. Головна інтрига поки не в результатах майбутніх президентських і парламентських перегонів, а в тому, чи зможе Банкова вирішити свою найбільшу проблему — проблему Залужного
Що змінилося за п'ять місяців
Чи може нинішній президент розраховувати на перемогу у другому турі? Шанси, звісно, є, але вони дедалі більше знижуються. Про це свідчить дослідження "Соціально-політичні настрої українців. Вересень 2025" — спільний проєкт "Ділової столиці" та "Нью Імідж Маркетинг Груп".
Аналогічне дослідження було проведено у квітні. Порівняння дає ось яку картину. Частка тих, хто має намір проголосувати за Володимира Зеленського, впала з 28,9% до 24,7%. Якщо враховувати лише тих, хто голосуватиме і визначився з вибором, то падіння стає ще помітнішим: з 41,5 до 35,9%. Щоправда, підтримка Валерія Залужного також трохи знизилася: з 16,7 до 16,2%. А серед тих, хто голосуватиме та визначився, — з 24,0 до 23,5%.
Цей зрушення в електоральних настроях немає великого значення в першому турі, але важливе для другого. У квітні були готові підтримати у другому турі Зеленського 32% опитаних, а Залужного – 37%. Тобто, якщо враховувати лише тих, хто голосуватиме та визначився, то у квітні Залужний переміг би Зеленського з рахунком 54:46. Ці цифри ще не гарантували колишньому головнокомандувачу ЗСУ переконливу перемогу та залишали нинішньому господареві Банкової деякі шанси вирватися вперед.
Проте зараз не квітень, а вересень. Зараз у другому турі віддали б перевагу Зеленському 27% респондентів, а Залужному — 40%. А якщо брати до уваги лише тих, хто голосуватиме та визначився, то зараз Залужний переміг би Зеленського з рахунком 60:40. Розрив у 20% — це практично непереборна прірва.
Слід врахувати також, що виборчі перегони відбуватимуться в умовах, що кардинально відрізняються від нинішніх. Наразі в Україні військовий стан, заборона на масові акції протесту, єдиний телемарафон та домінування Зеленського в інформпросторі. Зеленський де-факто займається своєю виборчою кампанією щодня з ранку до ночі, а Залужний взагалі не займається. Тож нинішні 36% Зеленського у першому турі — це його електоральний максимум. А 24% Залужного — база, електоральне ядро, спираючись на яке можна розпочинати кампанію.
Гіпотетично Банкова може переконати Залужного не йти на президентські вибори, а обмежитись парламентськими. У такому разі Зеленський збереже президентську посаду, але втратить левову частку своєї нинішньої влади, бо його партія буде молодшим партнером партії Залужного. А у разі конфлікту між президентом Зеленським та прем'єром Залужним останній легко зможе створити нову парламентську більшість уже без партії президента.
Це очевидно, якщо перерахувати відсотки підтримки партій у депутатські мандати. Порівняно з квітнем фракція партії Залужного збільшилася б зі 138 до 140 нардепів, фракція партії Зеленського скоротилася б зі 112 до 101. При цьому фракція "Європейської солідарності" зросла б з 81 до 93 нардепів, фракція партії "Азов" з 34 до 38, а замість 31 члена "Батьківщини" до парламенту увійшли б 33 представники партії Буданова. Тобто, зараз Валерій Залужний міг би створити парламентську більшість на двох (без третього партнера) або з Володимиром Зеленським, або з Петром Порошенком.
Ціна проблеми
Для Банкової було б вигідніше, щоб Залужний взагалі зник з поля зору українців. Якби Залужний відмовився від кар'єри політика, життя Зеленського значно спростилося б.
По-перше, він знову легко виграв би президентські вибори у Порошенка. Щоправда, за п'ять місяців розрив між ними скоротився. Якби ці двоє вийшли до другого туру, то у квітні готові були підтримати Зеленського 50%, а Порошенка — 21%. Тобто, якщо враховувати лише тих, хто голосуватиме та визначився, то у квітні Зеленський переміг би Порошенка з рахунком 70:30. Наразі віддали б свій голос Зеленському 44%, Порошенко — 23%. Якщо брати до уваги лише тих, хто голосуватиме та визначився, то зараз Зеленський переміг би Порошенка з рахунком 66:34. Розрив скоротився помітно, але Банкова все ще може бути впевнена у перемозі свого нинішнього господаря.
На парламентських виборах теж картина покращується для Банкової, якщо немає жодної партії Залужного. Склад Верховної Ради виглядатиме так: партія Зеленського — 129 мандатів, "Європейська солідарність" — 115, "Азов" і партія Буданова — по 68, партія Разумкова — 38, партія Притули — 32. Посада прем'єра та більшість місць у Кабміні залишаться біля партії Зеленського, тобто Зеленський збереже контроль над урядом.
Ось ці розрахунки визначають ціну проблеми Залужного.
Поради та спогади генерала
Поки Залужний працює послом у Великій Британії, від нього не можна чекати різких політичних рухів. 24 вересня в "Дзеркалі тижня" вийшла його широка стаття "Роль інновацій як основи стратегії сталого опору у позбавленні Росії можливості нав'язувати свої умови через війну". З назви вже видно, що це передвиборна агітка. Це декларація амбіцій. Амбіцій президента, який фокусується на своїх конституційних обов'язках: бути гарантом державного суверенітету та територіальної цілісності, забезпечувати державну незалежність та національну безпеку.
Стаття завершується п'ятьма пунктами, придатними для використання у передвиборчій програмі. Це п'ять ключових проблем, які слід вирішити на державному рівні. Ці пункти може виконати лише президент, причому лише в тому випадку, якщо він має підтримку парламенту.
Формально це поради спеціаліста, адресовані нинішній владі. А фактично це кинутий їй виклик: чи здатна ти реалізувати те, про що я говорю, і якщо так, то чому ми цього й досі не бачимо?
Можна читати ці пункти так: що не зроблено за шість років президентства Зеленського. Насамперед, це "формування окремої державної програми досліджень саме в галузі передових оборонних технологій", на базі якої слід "створити чітку стратегію та механізми вирішення проблеми розвитку саме передових оборонних технологій на національному рівні".
Окрім програмних пунктів, стаття містить спогади. Під час передвиборної кампанії спогади можуть бути важливим інструментом впливу на громадську думку. Поки Залужний обмежився короткими спогадами про український контрнаступ улітку 2023 року. Зокрема, він розповів, що "нестача сил і коштів" під час контрнаступу була "обумовлена насамперед розосередженням вже підготовленого наступального угруповання за іншими напрямками". Усі, кому потрібно, розуміють, хто ухвалив це рішення.
29 березня у New York Times вийшла стаття "Партнерство: Таємна історія війни в Україні". Там згадується про те, як 2023 року для спроби відвоювати Бахмут було зірвано наступ на Мелітополь, яким керував бригадний генерал Олександр Тарнавський. "За словами українських чиновників, сталося таке: після засідання Ставки президент Зеленський прийняв рішення розподілити боєприпаси коаліції порівну між генералом Сирським і генералом Тарнавським. Також генерал Сирський отримав п'ять нових бригад, залишивши лише сім для наступу на Мелітополь. "Це було схоже на те, що Мелітопольська операція помирає ще до того, як почалася", — зазначив один український чиновник".
Але одна річ — розслідування американського репортера. І зовсім інша річ — публічні спогади колишнього головнокомандувача ЗСУ.
Чому стаття Залужного з порадами та спогадами з'явилася саме зараз? Тут конкурують дві версії: це або попередження на адресу Банкової, або відповідь на її дії.
"Зачищають поле"
Можливі дії влади анонсувала журналістка Олена Яхно. "Злі люди брешуть, що ДБР одержало вказівку активно шукати компромат і реєструвати кримінальні провадження проти колишніх армійських чиновників. Називають прізвища генералів Михайла Забродського, Сергія Наєва, Миколи Олещука, Віктора Муженка, Сергія Кривоноса, Валерія Кондратюка", — написала вона на своїй сторінці у Facebook 22 вересня.
"Слідчі мають вказівку шукати будь-які можливі та неможливі порушення, — припустила журналістка. — Навіть якщо всі ці справи розваляться, не дійшовши до суду, їм забезпечать широкий медійний розголос. Мета — не реальні вироки для генералів (хоча такий результат залишається дуже бажаним), а дискредитація впливових військових в очах суспільства".
Одну з причин вона сформулювала так: на Банковій "вже готуються до виборів та зачищають поле від будь-яких можливих конкурентів. До речі, ви помітили, як офісні телеграм-смітники почали стрибати на Залужного?"
Анонс Олени Яхно почав збуватись уже 24 вересня. "Українська правда", "Дзеркало тижня" та "Бабель" з посиланням на власні джерела повідомили про обшук у будинку одного з фігурантів "списку Яхно" — колишнього голови Служби зовнішньої розвідки України Валерія Кондратюка. "В офісі президента розглядають генерала Кондратюка як одного з важливих комунікаторів керівника Головного управління розвідки України Кирила Буданова із західними партнерами. Такі непідконтрольні канали комунікацій особливо не влаштовують Банкову", — розповіло "Дзеркало тижня".
Також воно підтвердило, що правоохоронці концентрують зараз увагу на прізвищах із "списку Яхно". "Вказівку "почати роботу" отримали ще два місяці тому. Зокрема, за інформацією ZN.UA, генерал-лейтенат Сергій Наєв ще місяць тому написав рапорт про звільнення з військової служби, проте заяву досі не погодив міністр оборони Денис Шмигаль. Одна з можливих причин, чому генералу не узгодять звільнення, — на Банковій Наєва бачать як можливого керівника виборчого штабу потенційного кандидата у президенти Валерія Залужного".
Цей сюжет детально висвітлив сайт "Радіо Свобода". Стаття має такий заголовок: "Обшук у генерала Валерія Кондратюка, а Муженку, Наєву, Забродському приготуватися?"
Друзі Залужного зі "списку Яхно"
Наєв та Залужний навчалися разом у Національній академії оборони України. Генерал-лейтенант Сергій Наєв з 27 березня 2020 року командував Об'єднаними силами ЗСУ, 27 квітня 2022 року йому присвоєно звання Герой України. 8 лютого 2024 року Зеленський звільнив з посади Залужного, а 11 лютого — Наєва.
Генерал-лейтенант Микола Олещук з 9 серпня 2021 року командував Повітряними силами ЗСУ, 14 жовтня 2022 року йому присвоєно звання Герой України. 30 серпня 2024 року Зеленський звільнив його з посади. Олещук відповів у ТГ-каналі: "Як би важко нам не було, але точно не буде соромно", — Валерій Залужний". Саме цією фразою зреагував Залужний на своє звільнення.
Генерал-лейтенант Михайло Забродський удостоєний звання Герой України ще 23 серпня 2014 року, коли був полковником. 2019 року був обраний народним депутатом за списком "Європейської солідарності". З першого дня великої війни допомагав Залужному. 7 вересня 2022 року "Укрінформ" опублікував статтю Залужного та Забродського "Перспективи забезпечення військової кампанії 2023 року: український погляд". 17 березня 2023 року було оголошено, що Забродський склав мандат депутата для роботи у керівництві ЗСУ. У квітні 2023 року призначений заступником Залужного на посади головнокомандувача ЗСУ. Був звільнений 10 лютого 2024 року, тобто слідом за Залужним.
Генерал-майор Сергій Кривоніс був заступником секретаря РНБО з 12 березня 2019 року до 29 грудня 2020 року. Кривоніс та Залужний дружать дуже давно. Обидва закінчили Одеський інститут Сухопутних військ (Кривоніс 1994 року, Залужний — 1997 року). 11 вересня Кривоніс опублікував на своїй сторінці у Facebook спільне фото із Залужним і розповів: "Відвідав свого старого друга. Часу було не так багато, але поспілкувалися по суті. Все про війну і як у ній перемогти. Знаємо, хочемо, можемо, аби тільки не заважали". 19 вересня в інтерв'ю Radio NV Кривоніс заявив, що Залужний "єдина людина, яка зараз є серед опозиційних сил, назвемо це так, яку сприймають як лідера, який може привести Україну до успіху, до перемоги, до великих змін".
Повторимо, що за даними DT.UA правоохоронці отримали вказівку "почати роботу" щодо генералів із "списку Яхно" ще два місяці тому. Цікаво, чи готовий Залужний до більш рішучих кроків, ніж написати статтю з порадами та спогадами.