Прирівняти Януковича до Порошенка. Навіщо в ДБР згадали про розвал армії при "легітимному"

Слідчі Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань (ДБР) оголосили про підозру колишньому президенту Віктору Януковичу, ексміністрам оборони Дмитру Саламатіну і Павлу Лебедєву у державній зраді на користь Росії. За версією слідства, підозрювані в період 2012-2014 рр. здійснювали цілеспрямоване зниження обороноздатності України за допомогою так званого реформування ЗСУ. Це "реформування" полягало у скороченні чисельності, розформуванны (переформуванны) окремих військових з'єднань, військових частин і підрозділів, зміны їх місця дислокації. Такі дії здійснювалися, зокрема, на території Криму, що в подальшому призвело до анексії півострова. У разі доведення вини підозрюваним загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 12 до 15 років з конфіскацією майна. Нагадаємо: всі троє давно покинули межі нашої країни і знаходяться на території країни-агресора.

Адвокат Януковича Віталій Сердюк тут же звинуватив ДБР у брехні та провокації з метою "перебити інформаційну хвилю негативу на адресу відомства" через закриття ними низки справ проти п'ятого президента України Петра Порошенка. Перевести стрілки зі свого клієнта на Порошенка - традиційна тактика захисту Януковича. Вона застосовувалася під час суду над ним, але не спрацювала - 24 січня 2019 р. експрезидент-втыкач був визнаний винним у державній зраді, пособництві у веденні агресивної війни і засуджений до 13 років позбавлення волі. Вирок був винесений заочно. Не відмовилися від своєї тактики захисники "легітимного" і після зміни влади в країні.

Так, 15 червня Порошенка як свідка допитали у Київському апеляційному суді по справі про держзраду Януковича (він звинувачується в сприянні агресії Росії проти України та захопленны Криму в 2014 р.). Під час допиту захисники експрезидента, що знаходиться в РФ, закидали свідка питаннями, більшість яких не стосувалася саме цієї справи. І ось з підозрою Януковичу досить несподіваний хід ДБР, яке, як здається, останній рік займається тільки справами Порошенка. Чому раптом?

Версія Сердюка не витримує критики, оскільки, крім трьох закритих справ, зважаючи на відсутність складу злочину, п'ятий президент фігурує ще в 24. У тому числі і про державну зраду. А 1 липня Печерський суд на своєму засіданні обиратиме йому запобіжний захід у справі про призначення Сергія Семочка в 2018 р. заступником глави Служби зовнішньої розвідки. Тому влада не зняла з порядку денного питання політичних переслідувань Петра Порошенка. Тому, найімовірніше, чергова підозра Януковичу є спробою ДБР (точніше, тих, хто має на нього вплив) показати суспільству, що цей орган займається не тільки попередником Володимира Зеленського. І, таким чином, відвести від Держбюро підозри у вибірковому правосудді та політичних репресіях.

Не знаємо, чи є у слідчих переконливі докази цілеспрямованого зниження обороноздатності країни Януковичем та двома його міністрами оборони на користь Росії, однак можна припустити, що його адвокати зроблять усе, щоб втягнути в цю справу і інших міністрів оборони. Адже розвал української армії тією чи іншіою мірою тривав багато років. І припинився тільки в 2014-му. Простіше кажучи, захисту у Януковича є можливість затягувати справу в суді, викликаючи на допити всіх колишніх міністрів оборони, президентів, прем'єрів тощо.

Треба також зазначити, що справи про державну зраду - досить перспективна річ швидше в плані політичної технології, ніж судового вироку. За цією статтею за великого бажання і заради піару можна тягати на допити і суди всіх українських президентів. Леоніда Кравчука - за підписання 14 січня 1994 р. тристоронньої заяви президентів України, Росії і США, що поклала початок повного ядерного роззброєння нашої країни.

Леоніда Кучму - за підписання 5 грудня 1994 р. фактично декларативного Будапештського меморандуму, який був порушений Москвою ще до анексії Криму, під час кризи навколо острова Тузла в кінці 2003-го. Або за підписання 19 вересня 2003 р. угоди про формування Єдиного економічного простору (ЄЕП) з Росією, Білоруссю і Казахстаном.

З Віктором Ющенком складніше, з Москвою відносини у нього були напружені. Але, судячи з абсурдності справ, в яких фігурує Порошенко, під "держзраду" можуть підвести, наприклад, обмін візитами Ющенка і Путіна в 2005-му. Ікони Віктор Андрійович господареві Кремля показував? Показував.

Якщо ж серйозно, то справи про державну зраду колишніх або нинішніх керівників країни - тема дуже тонка, щоб використовувати її для піару. Якщо за засудження Януковича в суспільстві був умовний консенсус, на формування якого вплинули події Революції гідності, анексія Криму і війна на Донбасі, то з приводу Порошенка такого консенсусу немає і не буде. І спроби прирівняти його до Януковича, навіть заради піару, виглядають абсолютно безглуздо.