Путін у пастці. Коли і як закінчиться війна

Отже, ми знову вступили у переговорний процес із Кремлем. Як повідомив офіс Володимира Зеленського, " найближчим часом має відбутися другий раунд переговорів української та російської сторін". Перший раунд відбувся 28 лютого, тоді ж Путін пообіцяв президенту Франції Еммануелю Макрону "припинення всіх ударів та нападів на громадянське населення та місця проживання; збереження всієї цивільної інфраструктури; забезпечення безпеки головних доріг". Ціну цієї обіцянки весь світ побачив наступного ранку, коли російські війська завдали ракетного удару по центральній площі Харкова.

І така сама, тобто нульова, ціна взагалі всіх обіцянок Путіна на всіх переговорах.

Два варіанти для України

Наразі ми маємо два варіанти. Перший — не здаватись і не йти на жодні компроміси, запропоновані Кремлем. Другий — погодитись на часткове виконання деяких вимог Путіна в обмін на припинення вогню та перемир'я.

Обидва варіанти насправді означають продовження війни та загибель багатьох тисяч наших громадян. Тільки в першому випадку Путін звинувачуватиме нас у тому, що ми проігнорували його пропозиції, а у другому — що ми не виконали взятих на себе зобов'язань.

Путін не зупиниться. Як тільки ми виконаємо одну його вимогу, він відразу висуне нову. І в будь-якому разі зрештою замість бажаного світу ми отримаємо продовження війни та ще більшу кількість жертв.

Наприклад, якщо ми погодимося на тимчасове припинення вогню — Путін порушить його, як тільки визнає свої війська досить готовими до нового наступу.

Пояснимо ще кілька варіантів — для тих небагатьох українців, хто й досі вірить у "дружбу братніх народів". Якщо ми погодимося на якусь одну з його вимог (федералізація, нейтральний статус, демілітаризація, відмова від Донецької, Луганської областей та Криму), у розрахунку на зустрічну поступку з його боку, — Путін відразу оголосить виконання цієї вимоги нашим зобов'язанням та використує його для обґрунтування нової воєнної кампанії. Якщо ми одразу виконаємо всі його вимоги, він розцінить це як запрошення до остаточного поглинання всієї України. Федералізована, нейтралізована, роззброєна Україна буде легкою здобиччю, а на всіх, хто чинить опір, чекає смерть. І навіть якщо Україна втратить незалежність і перетвориться на федеральний округ РФ, це не принесе нам закінчення війни. Бо Путіну мало всієї України. Йому потрібна уся Європа. Отже, мільйонам українців доведеться гинути в лавах російської армії в боях за Фінляндію, країни Балтії, Польщу, Молдову. І так далі.

Та й про ядерну зброю. Путін може загрожувати її застосуванням – а потім і застосувати її – на будь-якому з перерахованих вище етапів. Він чокнутий, і неможливо передбачити, коли хробаки в його голові з'їдять останній запобіжник.

Як позбутися Путіна

І Україна, і світ загалом зараз переживають стадію усвідомлення реальності. Раніше більшість українців, як і взагалі більшість людей, жили в ілюзії, де Путін будує політику на якихось раціональних розрахунках, і де можна домовитися з ним.

Але війна, яку він розв'язав проти нас, показала з усією впевненістю, що він діє як псих. Його дії алогічні з погляду військової стратегії та тактики.

Те саме бачимо на світовій арені: зі своїм ультиматумом Заходу він виглядає як ненормальний. З погляду дипломатії, економічної та гуманітарної політики його дії контрпродуктивні. Він просто множить на нуль російські інтереси, причому у всіх сферах — фінансовій, інвестиційній, торговій, науковій, інформаційній, культурній, спортивній тощо.

Наразі відбувається світоглядний перелом навіть у тієї частини українського суспільства, яка раніше була відверто проросійською. Це стосується і пересічних громадян, і священиків, і політиків.

Наприклад, близько тридцяти кліриків Сумської єпархії УПЦ МП повідомили правлячому архієрею Євлогію про категоричне засудження кривавої агресії Росії проти Української держави та українського народу та про припинення молитовного поминання Московського патріарха Кирила під час богослужінь.

Колишній мер Харкова, екс-глава Харківської ОДА Михайло Добкін повідомив 27 лютого у Facebook: "Я у Харкові. До останнього не вірив, що Росія нападе на Україну. Для мене все, що відбувається, — страшний сон. Але на жаль, це зовсім не сон. Гинуть люди, руйнується інфраструктура міста та країни. Враз звалилося багато, у що я вірив… Настрій лайновий. Всередині мене багато вигоріло… Я пишаюся українською армією. І нашими людьми. Все буде Україна!"

Ми як нація за ці дні стали набагато згуртованішими. Ми зарядилися зневагою до Путіна, російських військових і взагалі всіх росіян — співучасників цієї війни. І це той фактор, який не можуть не враховувати на Банковій. Це наш запобіжник від малодушності у верхньому ешелоні влади.

Аналогічні процеси відбуваються у західному суспільстві. Проросійські настрої вивітрилися, а симпатії до України виросли багаторазово. Це той фактор, який не можуть не враховувати політики. Саме тому західні уряди наносять дедалі більш нищівні санкції щодо російської економіки, банківської та фінансової системам.

Втім, воювати за нас західне суспільство поки що не готове. Це теж враховують західні уряди, і це треба розуміти нам.

Як приклад можна навести нове опитування CNN, результати якого оголошено 28 лютого. 83% американців виступають за посилення економічних санкцій проти Росії у відповідь на вторгнення в Україну. 62% також хочуть, щоб США зробили більше, щоб зупинити російські військові дії в Україні. Але лише 42% висловилися за прямі воєнні дії США, якщо санкції не спрацюють.

Щодня нашого опору збільшує у західному суспільстві співчуття до нас і презирство до Путіна та Росії. І чим більше Путін звіріє, тим більше допомоги (озброєнням, паливом, грошима) західні країни готові надати нам.

Оскільки Путін недоговороспроможний, то позбутися його можна лише в один спосіб: максимально швидко наблизити його кінець. Все, що працює на це, – чудово, гуманно, богоугодно.

Наша справа — не здаватися та бити росіян на всіх фронтах, включаючи хакерський та інформаційний. Справа західних країн — вбивати рубль, російську економіку, банківські та готівкові заощадження росіян, щоб війна, розпочата Путіним, вдарила по всіх його олігархах і кожному мешканцю країни-агресора.

Війна закінчиться лише разом із Путіним та його режимом. "Повернути все назад" неможливо. І це та реальність, яку ще лише починають усвідомлювати росіяни. Переважна більшість їх вірить, що ми скоро капітулюємо і після цього все нормалізується. Мовляв, рубль повернеться до старого курсу, "Північний потік-2" запрацює, між Росією та західними країнами відновляться пасажирські авіаперельоти, західні компанії повернуться до російської економіки, а західні комплектуючі знову поставлятимуться на російські заводи.

Росіяни тільки-но починають підозрювати, що нічого цього вже не буде. Не буде навіть, якщо Путін повністю розбомбить і завоює Україну. Навпаки, чим більше буде російських бомб, що випущені по Україні — тим гіршим буде життя кожного росіянина.

Нам також потрібно це усвідомити повною мірою. Захід налаштований покарати Росію за її агресію проти України. Поки що покарання передбачається безкровним, у вигляді економічного удушення. Але в будь-якому разі Росії у її нинішньому вигляді настане кінець. І буде дуже прикро, якщо ми до цього світлого моменту не доживемо. Тому наше завдання – зберігати волю до перемоги. Слава нації – смерть ворогам!