Рада схвалила євроінтеграційний проєкт Митного кодексу: що зміниться
Народні депутати прийняли проєкт нового Митного кодексу України у першому читанні
За рішення проголосував 261 нардеп, передає "ДС" із посиланням на сайт українського парламенту.
Документ №15450 розроблявся командами Міністерства фінансів, Держмитслужби та Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики, що працювали близько двох років у тісній співпраці з бізнесом, міжнародними експертами та громадськістю. Законопроєкт отримав позитивну оцінку Європейської комісії.
Зазначається, що документ створює правову основу для переходу на єдині з Євросоюзом митні правила, термінологію та стандарти безпеки і є ключовим кроком на шляху до вступу України в митний союз ЄС.
Окрім того, ухвалення закону дозволить Україні отримати 1,5 млрд євро фінансової допомоги ЄС.
"Ухвалення нового Митного кодексу України є необхідною умовою для переговорного розділу 29 "Митний союз" і наближення України до членства в ЄС. Запропоновані в документі єдині митні правила передбачають прозорість процедур для бізнесу, а для економіки – відкриття нових можливостей щодо експорту, залучення інвестицій та інтеграцію в європейські ланцюги постачань. Водночас ухвалення нового Митного кодексу є однією з умов отримання макрофінансової допомоги (Ukraine Support Loan), що дозволить залучити до держбюджету 1,5 млрд євро для покриття ключових видатків", – підкреслив міністр фінансів Сергій Марченко.
Проєкт нового Кодексу побудований за логікою європейського митного законодавства і налічує 781 статтю. Набрання ним чинності заплановане з 1 грудня 2027 року – бізнес і митниця отримають час на адаптацію, а перехід на нові електронні системи завершиться поетапно до кінця 2029 року.
"Новий Митний кодекс — це дуже важливий законопроєкт, над яким профільний комітет працював два роки. Це той документ, який є одним із наших євроінтеграційних зобов'язань і передбачає інтеграцію величезного пласту норм ЄС у наше митне законодавство", — сказав член вищеназваного комітету ВР Олексій Леонов.
За його словами, пріоритетним у документі є питання збільшення надходжень до держбюджету. Також він має на меті розвиток відносин між бізнесом та митницею.
"У проєкті нового Митного кодексу великий пласт роботи зроблено для розширення можливостей цифровізації митниці, відносин із партнерами та прозорої роботи митниці", — наголосив політик.
Основні нововведення:
- Термінологія та підходи ЄС. Повний перехід на митну термінологію Європейського Союзу, запровадження системи авторизацій і митних процедур, а також європейського підходу до прийняття рішень, декларування, митного боргу, гарантій та звільнень від сплати мита.
- Безперервність для бізнесу. Чинні безстрокові авторизації продовжать діяти, а строкові – діятимуть до завершення терміну. Компанії зі статусом авторизованого економічного оператора (АЕО) збережуть переваги довіреного партнера митниці: менший обсяг фізичного та документального контролю, першочергове оформлення, а в перспективі – взаємне визнання статусу митними органами інших країн.
- "Право бути почутим". Запроваджується процедура, за якою бізнес зможе довести обґрунтованість своєї митної вартості ще до прийняття митницею формального рішення, що має зменшити кількість судових спорів.
- Повна цифровізація. Кодекс закріплює обмін даними між бізнесом і митницею через електронне "єдине вікно", куди дозвільні документи інших органів надходитимуть автоматично. Для підприємців це означає менше паперу, особистих візитів до митниці та простору для суб'єктивних рішень – а отже, і менші корупційні ризики.
- Прозоре оскарження рішень. Закріплюється чіткий порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності митних органів – спочатку до органу вищого рівня, а за потреби до суду — узгоджений із Законом України "Про адміністративну процедуру".
- Збережені пільги. Проєкт повністю зберігає чинні пільги з оподаткування ввізним митом, зокрема для підтримки обороноздатності, енергетики та надання гуманітарної допомоги. На період воєнного стану та рік після його завершення збережено й порогові значення звільнення від мита для товарів у багажі громадян (до 500 євро/50 кг наземним транспортом та до 1000 євро/50 кг авіатранспортом).
- Оперативно-розшукові повноваження митниці. Кодекс передбачає наділення митних органів оперативними та слідчими повноваженнями – практика, поширена у 25 країнах-членах ЄС. Ці норми не набудуть чинності одночасно з ухваленням Кодексу: критерії та межі повноважень митників будуть окремо визначені у змінах до Кримінального процесуального кодексу та інших законів після консультацій з прокуратурою, бізнесом і експертами.
Наразі законопроєкт прийнято за основу. У ВРУ підкреслили, що всі пропозиції народних депутатів України будуть опрацьовані при підготовці його до другого читання.
Міністр фінансів наголосив, що ухвалення якісного Митного кодексу у терміни, визначені умовами макрофінансової допомоги, є спільною метою.
"У жовтні ми маємо показати міжнародним партнерам підписаний закон. Це дозволить отримати кошти від Європейського Союзу на фінансування пріоритетних видатків бюджету – зарплат учителям і медикам, пенсій, підтримки населення та малого і середнього бізнесу, а також відбудови пошкоджених соціальних об'єктів і критичної інфраструктури", — підкреслив Марченко.