Реконкіста навпаки. Що сталося в Сеуті та якими будуть наслідки міграційної кризи

Чому близько 60 тисяч марокканців вирішили стати іспанцями за два дні

Нелегали не вперше проникають до Сеути — іспанського ексклаву на північному узбережжі Африки, з усіх боків оточеного територією Марокко. У грудні 2016 року кілька сотень осіб взяли штурмом шестиметровий паркан на кордоні з Марокко, аби дістатись території Іспанії. У значно більших масштабах те саме повторилося у 2021 році: тоді до міста дісталось близько 10 тисяч мігрантів. Цього разу, за оцінками прем’єр-міністра Іспанії Педро Санчеса, близько 60 тисяч осіб прибули до Сеути морем. Відео і фото цього нашестя вражають. Станом на 1 серпня при спробі дістатись іспанської території загинуло 67 осіб.

Чому це сталося саме зараз? Іспанський Верховний суд 8 липня ухвалив рішення заборонити негайне видворення нелегалів, якщо ті прибувають морем, а не перелазять через паркан на суші. Суд мотивував свою постанову позицією Європейського суду з прав людини, який зобов’язує держави перевірити прибулих морем, ідентифікувати їх, з’ясувати, чи не є вони біженцями від війни. Виявилося, що захист прав людини здатний спричинити справжню кризу, якщо за кілька днів морем припливе значна кількість мігрантів.

Верховний суд створив прецедент, яким скористалися гібридні сили. Окрім традиційних мусульманських свят у Марокко найважливішим державним святом є день Свято Престолу — його відзначають 30 липня на честь інтронізації правлячого монарха Мохаммеда VI. Цього дня відбуваються фестивалі та інші торжества, які послаблюють пильність силовиків. Саме 30 липня почався заплив у бік Сеути. Експерти припускають, що десятки тисяч марокканців були підігріті чутками про послаблення іспанського міграційного законодавства, які навмисно поширювали певні сили — одні їх називають марокканськими націоналістами, інші кримінальниками, або взагалі ісламістами. Справжня ж мета цього вкиду начебто полягала в тому, аби показати слабкість Іспанії, з якою Марокко має давній конфлікт за Сеуту і розташоване поруч місто Мелілья. Себто, така собі показова реконкіста навпаки — символічне повернення мусульман до міст, свого часу захоплених християнами.

Існує думка, що ці гібридні сили навмисне готувалися до прориву кордону, скориставшись святковою датою. Річ у тім, що в самому Марокко — країні з досить непоганим рівнем життя порівняно з іншими африканськими країнами — накопичувалися біженці із Субсахари. Люди втікають з цих територій не лише через військові конфлікти на зразок протистояння у Малі, а й через страшну посуху, що спричинила голод. А людей, доведених до відчаю, легко підштовхнути до безрозсудства на кшлалт висадки у Сеуті.

Мігрантів повернули назад до Марокко. Чому це ще не кінець

Іспанська влада звітує про подолання кризи та депортацію переважної маси новоприбулих нелегалів. Втім, історія ризикує не лише повторитися, а й набути ще більших масштабів. Штурм Сеути – пробний камінь. Значно гіршими будуть наслідки висадки човнів із десятками тисяч мігрантів із Африки на європейському материку. Річ у тім, що цьогорічна посуха — не аномалія, наступні роки стануть ще більш спекотними. Зараз Іспанія наводить порядок у Сеуті, залучивши на підмогу поліції військових, із боку моря місто обгороджують буями, які перешкоджатимуть повторенню штурму. Тобто, йдеться про боротьбу з наслідками, а от причинами та потенційними ризиками влада Іспанії, вочевидь, займатиметься після стабілізації ситуації. Чи, точніше сказати, змушена буде займатися, адже те, що сталося цими днями, похитнуло її позиції і посилило позиції правих.

У травні цього року на місцевих виборах в Андалусії соціалісти прем’єра Санчеса програли консерваторам із Народної партії, причому дуже відчутно. Паралельно набирає підтримки ультраправа партія Vox. Іспанські трампісти поволі стають силою в такій традиційно доволі ідеологічно лівій країні, як Іспанія. Наступні парламентські вибори в країні відбудуться наступного року, найімовірніше — наприкінці травня, якщо не стануть дочасними. І праві отримали нагоду гойдати уряд Санчеса та соціалістів.

Йдеться не лише про інцидент у Сеуті. На думку багатьох експертів, поряд із рішенням Верховного суду навалі нелегалів сприяло ухвалення оновленого міграційного законодавства, яке набуло чинності 3 січня цього року. Нові правила сприяють легалізації іноземців в Іспанії, зокрема, шляхом полегшення процедури возз’єднання сімей. Нововведення поширюються й на українців, які вимушено переїхали до цієї країни під час російського повномасштабного вторгнення. Проте відсоток українців в Іспанії непорівнянний із тими ж марокканцями, які становлять найчисельнішу іноземну діаспору в цій країні (до 15% усіх іноземців). Новий закон мав на меті привабити до Іспанії робочу силу, однак після подій у Сеуті дискусія на цю тему в Іспанії точно актуалізується.

Тим часом в країнах Євросоюзу дискутують про необхідність посилення контролю на власних кордонах. Міністр внутрішніх справ Іспанії Фернандо Гранде-Марлеска вже обурився діями Італії, влада якої оголосила про призупинення Шенгену з іспанцями. І це при тому, що країни не мають спільного кордону. Іспанський міністр назвав це "егоїстичними, байдужими і безвідповідальними проявами партійної політики", очевидно маючи на увазі, що в Італії при владі праві. По-своєму відзначилася і Франція: президент Еммануель Макрон наказав перекинути на кордон з Іспанією додаткові військові підрозділи, БПЛА і навіть авіацію. Хоча нелегалів і витурили набагато раніше, аніж вони навіть теоретично дістались би європейського материка.

Поведінка італійської та французької влади виглядає не надто дружньою до Іспанії, проте легко пояснюється внутрішніми електоральними циклами. У Франції навесні наступного року президентські вибори, де балотуватиметься Марін Ле Пен із її нестримною антимігрантською риторикою, тож Макрон відразу хоч трохи обеззброїти суперницю наказом про посилення контролю за кордоном з Іспанією. В Італії ж парламентські вибори за графіком ближче до кінця 2027-го, якщо не буде дочасних, проте у партії прем’єрки Джорджі Мелоні віднедавна намалювався конкурент на правому фланзі, генерал Роберто Ваначчі — популіст, який створив партію Futuro Nazionale з радикально правими ідеями.

Загалом глибоку стурбованість подіями в Сеуті висловили 22 країни ЄС — президентці Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн та голові Євроради Антоніу Кошті надійшов лист із закликом скоординувати дії членів Євросоюзу для недопущення використання міграції як інструменту тиску. Зі змісту звернення можна зробити висновок, що члени Євросоюзу підтримують посилення контролю як на зовнішніх, так і на внутрішніх кордонах. На українців подальше закручування гайок поширюватиметься меншою мірою — для них тимчасовий захист продовжили до березня 2028 року, хоча й ввели нове правило щодо військовозобов’язаних чоловіків. Втім, українці теж регулярно потрапляють під загальне невдоволення єврогромадян проколами у міграційній політиці.

Та в історії з навалою нелегалів на Сеуту на особливу увагу заслуговує гібридна подача цих подій. В. о. міністра закордонних справ України Андрій Сибіга наголосив, що Росія використовує кризу з мігрантами для дестабілізації Європи. Аналітики виявили проросійську мережу ЗМІ, яку очолюють "Правда" та RT. Згідно з підрахунками, йдеться про понад 1500 публікацій, з яких 300 були опубліковані іспанською версією "Правди". Сибіга закликав європейців нарешті повністю заборонити російські пропагандистські ресурси. Та чи дослухаються до нього тепер хоча б в Іспанії.