• USD 27.2
  • EUR 30.8
  • GBP 36.3
Спецпроєкти

Шантаж по-російськи. Навіщо Лавров "злив" листування з Парижем та Берліном

Не отримавши бажаного і навіть наткнувшись на крайню незговірливість німців і французів, Москва повернулася до колишнього методу

Сергій Лавров
Сергій Лавров / Getty Images
Реклама на dsnews.ua

Головний дипломат Росії Сергій Лавров провернув аж ніяк не дипломатичний трюк, оприлюднивши конфіденційне листування з французьким та німецьким колегами Жан-Івом Ле Дріаном та Гайко Маасом. Здається: нонсенс для нормальних дипломатичних відносин? Однак російська дипломатія — адже вона гібридна, як і політика Росії загалом, то чому б Лаврову з підопічними не намагатися її ламати через коліно, як це буде вигідно Кремлю?

Листування, що оприлюднене на сайті МЗС РФ 17 листопада, присвячене суто українському питанню. Конкретніше — спробам організувати новий саміт "нормандської четвірки" 11 листопада з метою досягнення хоч якогось прогресу у питанні врегулювання конфлікту між Києвом та Москвою, яке остання, як завжди, називає внутрішньоукраїнським.

Що у листуванні

29 жовтня Лавров у письмовій формі передав колегам російський варіант проєкту спільної підсумкової заяви учасників саміту "четвірки" із рекомендаціями для України та ОРДЛО "як сторін конфлікту".

Сам собою проєкт заяви, запропонований російським МЗС, концептуально не свіжий. У ньому зацементоване насамперед кремлівське трактування того, що відбувається.

На Смоленській площі кажуть, що оскільки Мінські домовленості — "єдина та безальтернативна основа для мирного політичного та всеосяжного врегулювання конфлікту в Україні", Москва виступає за прямий діалог між Києвом та її ставлениками на окупованих територіях Донецької та Луганської областей. Відповідно, виконувати "Мінськ" Росія не вважає за потрібне, перекладаючи цю відповідальність на ОРДЛО та Київ.

При цьому Кремль продовжує вимагати врегулювання конфлікту за "формулою Штайнмаєра", скасування економічної блокади ОРДЛО, а в навантаження — мовного закону.

Реклама на dsnews.ua

А ще Москва пропонує Маасу і Ле Дріану, міністрам країн-членів ЄС, забракувати як "спотворюючу" Мінські домовленості заяву за підсумками саміту Україна—ЄС, що відбувся в жовтні в Києві, учасники якого назвали Росію "стороною конфлікту".

4 листопада ці самі міністри двох топових країн ЄС надіслали Лаврову лист у відповідь. Остання претензія щодо саміту була проігнорована.

Але загалом суть їхнього послання, у перекладі з дипломатичного, така: "ваш проєкт — відстій, тому ми хочемо взяти за основу заяви наш".

Звісно, вони нагадали, у чому сіль їхніх пропозицій, зокрема: жодного прямого діалогу між Києвом та ОРДЛО — це перша та основна; друга – бойовики не повинні заважати спостерігачам СММ ОБСЄ виконувати свою роботу; третя — перемир'є з 1 грудня 2021 р.; четверта — розмінування у 19 узгоджених районах з того ж дня; п'ята — обмін полонених за формулою "всі на всіх"; шоста — відкриття пунктів переходу в Золотому та Щастя; сьома — виведення всіх іноземних збройних формувань, техніки, роззброєння НВФ, а потім особливий статус для ОРДЛО за "формулою Штайнмаєра"; восьма — контроль України над усім кордоном.

Через два дні Лавров надіслав Маасу та Ле Дріану гнівну відповідь.

Голова МЗС РФ захищав вимогу оформити пряме спілкування між Києвом та російськими міньйонами в ОРДЛО, звинувачуючи Париж та Берлін у тому, що ті "дискредитують" своє співавторство у мінських угодах.

Щодо роботи Місії ОБСЄ, то Лавров вважав за краще прикинутися меблями: попросив колег уточнити, що вони мають на увазі. Але одразу дав зрозуміти, що чудово розуміє, про що мова, оскільки підкреслив, що спостерігачі мають питати дозволу у окупантів, щоб потрапити до тієї чи іншої локації. І взагалі, каже він, нехай краще відслідковують ситуацію із правами людини не лише на Донбасі, а й на території усієї України.

Перемир'я. За твердженням Лаврова, Маас і Ле Дріан не повинні пхати свій ніс у цю справу, оскільки про режим припинення вогню домовляються в рамках ТКГ. І краще б Франція та Німеччина натиснули на своїх "підопічних" у Києві, які саботують "Мінськ", а командири—"ультрарадикали" постійно стріляють по безневинниv бойовикаv.

Власне, саміт "Нормандії" не передбачається, поки інші учасники не ухвалять російський варіант підсумкової заяви.

І насамкінець Лавров виступив із заявою-натяком про те, що "Мінськ" — не лише про війну на Донбасі, а й про відносини між ЄС та Росією, про Європу "від Атлантики до Тихого океану" і про те, що ЄС має переглянути Угоду про асоціацію з Києвом, оскільки вона не влаштовує Москву.

Трансатлантична консолідація

11 листопада, коли Париж і Берлін сподівалися провести нову зустріч у рамках нормандського формату, тимчасова повірена у справах США при ОБСЄ Кортні Острієн на засіданні Постійної ради організації знову заявила про те, що Росія є стороною конфлікту і це не обговорюється.

Потім, 15 листопада, у Брюсселі відбулися переговори між головою українського МЗС Дмитром Кулебою, Маасом та Ле Дріаном, за підсумками яких пригрозили Москві "наслідками" за постійне блокування спроб провести саміт "Нормандії" та за ескалацію на українському кордоні.

Таким чином, як бачимо, Брюссель та США виступили єдиним фронтом проти Росії, продемонструвавши єдність в українському питанні.

І звичайно ж це Лаврову не припало до смаку. Тому 16 листопада він повідомив Мааса і Ле Дріана про те, що їхня брюссельська заява неприйнятна і, мовляв, Росії нема про що з ними говорити, тому вона донесе "правду" до всіх за допомогою публікації дипломатичного листування.

Постає питання, навіщо ж Лавров і його шефи в Кремлі вирішили вивісити на загальний огляд свою брудну білизну? Щоб знизити градус зради в Україні щодо недвозначних маневрів Франції та Німеччини щодо Росії? Якби це було так, то у Лаврова вийшло, адже після публікації листування німців та французів чи не "бандерівцями" називають тепер.

Але якщо серйозно, то це не експромт, не сліпа лють, а хід Лаврова ... конем. Він заздалегідь повідомив їх про те, що викладе у мережу всі листи щодо України за останні тижні.

Насправді тут щось більше. Москва знову стала в позу, позиціонуючи себе як сторону, яка знову опинилася в облозі — жертву колективного Заходу, який заохочує українських "ультрарадикалів".

Публікація листування – показуха. Як і слова про поширення "правди". По суті, Лавров та інші з ним знизили дипломатичні переговори в званні — до контенту для пропаганди, реципієнтами якої стануть росіяни та окремі європейці, які отруюють собі мозок переглядом програм RT.

На тлі дипломатичного демаршу Лаврова 15 листопада президент РФ Володимир Путін підписує указ "Про надання гуманітарної підтримки населенню окремих районів Луганської та Донецької областей України", тим підприємства, які залишилися в ОРДЛО, по суті, прирівнюються до російських. З тією різницею, що РФ, визнавши місцеві "сертифікати" походження товарів, купуватиме місцеву продукцію лише у держзакупівлях.

Якщо коротко: половинчаста економічна інтеграція, за допомогою якої, як пояснив в інтерв'ю "ДС" представник України у ТКГ Сергій Гармаш, Москва де-факто дотує ОРДЛО, намагається подолати корупційну складову, а також сигналізує Києву, Брюсселю та Вашингтону про те, що Кремль не піде на якісь поступки, тому тримає курс на подальше заморожування конфлікту.

І паралельно, зауважте, Росія утримує на кордоні з Україною численне військове угруповання, перекинувши, наприклад, у Єльню Смоленської області, за 250 км від українського кордону, більшу частину бійців 41-ї загальновійськової армії, що брала участь у вересневих білорусько-російських навчаннях-2021".

Не отримавши бажаного, навіть наткнувшись на крайню незговірливість німців та французів, Москва повернулася до колишньої методу — зростання напруженості як на українському кордоні, так і на кордонах ЄС; сподіваючись таким чином змусити Україну, Європу та Штати прийняти її умови.

    Реклама на dsnews.ua