"Шторм" на користь Ле Пен. Як Кремль хитає Францію і чи можна це швидко зупинити

Місяць тому "Ділова столиця" аналізувала наслідки рішення Паризького апеляційного суду, який відкрив шлях до балотування в президенти лідерки ультраправих Марін Ле Пен. Коротко нагадаємо суть судового рішення. 31 березня 2025 року Виправний суд Парижу визнав її, вісім депутатів-однопартійців мадам Ле Пен та 12 їхніх помічників винними у розтраті коштів Євросоюзу. Два роки умовно та позбавлення на п’ять років обиратися до органів влади закривали їй можливість брати участь у виборах президента у квітні 2027 року. Однак 7 липня паризький апеляційний суд скасував цю заборону. Тепер Ле Пен домагається, щоб із неї зняли ще електронний браслет, аби вона могла вільно їздити країною та агітувати.

Чим схожі Ле Пен, Трамп і Берлусконі

Історії відомі випадки, коли політики із судимостями балотувалися на високі державні посади і навіть вигравали перегони. Українці, до прикладу, ще не забули Віктора Януковича. У травні 2024-го присяжні суду Нью-Йорку визнали Дональда Трампа винним у 34 пунктах звинувачень у справі про шахрайство. Тоді підрахували, що сумарно він мав отримати астрономічні 136 років тюрми, однак американські виборці вирішили інакше і в листопаді 2024-го Трамп зі значною перевагою обійшов конкурентку від демократів Камалу Гарріс. Наслідки вибору американців і Штати, і світ вже добряче відчули на собі — і це ще навіть не половина президентського терміну Трампа.

У Сполучених Штатах свого часу було ще кілька кандидатів у президенти, яким загрожувало ув’язнення, але вони не пройшли праймеріз. Що ж до Європи, то тут на лаву підсудних перших осіб відправляли за результатами їхнього правління. У тій же Франції експрезиденти Жак Ширак та Ніколя Саркозі отримали реальні вироки. Єдиним виключенням був хіба нині покійний італійський політик Сільвіо Берлусконі, якому звинуваченні у хабарництві, шахрайстві, несплаті податків і навіть у причетності до проституції неповнолітніх не заважали бути депутатом чи очолювати уряд. Ле Пен має всі шанси стати французьким аналогом Берлусконі. До слова, її з італійським політиком єднає не лише наявність судимості, а й дружба з Путіним. 

Скандальний італієць звинувачував у повномасштабному вторгненні Росії Україну і закликав не давати українцям зброю. Ставлення Ле Пен до Росії можна умовно розділити на повну підтримку до 24 лютого 2022 року та помірковану підтримку після цього — остання виражається у скепсисі щодо результативності санкцій проти Росії та перспектив євроінтеграції України. Відразу після початку великої війни Ле Пен заявила: "Росія спровокувала війну на порозі ЄС та геополітичну кризу, яка, безсумнівно, є найдраматичнішою за останні двадцять років. Ми зобов'язані висловити нашу повагу і підтримку українському народу, який зазнав нападу". І немало всіх здивувала, адже раніше підтримала анексію Криму, а її партійці були спостерігачами на так званому "референдумі" на півострові у 2014 році. Варто згадати, що Ле Пен колись називала Путіна "захисником спадщини європейської цивілізації", а у 2022-му вже була не проти членства України в НАТО. Щоправда, українофільства надовго не вистачило: вона виступила проти безпекової угоди між Києвом і Парижем, критикувала прискорений шлях нашої країни до Євросоюзу. 

Ну і варто згадати скандал 2014 року, коли стало відомо про кредит у 9 млн. євро, отриманий тоді ще "Національним фронтом" (з 2018-го партія має назву "Національне об’єднання") на проведення передвиборчої кампанії. Ле Пен тоді виправдовувалася: мовляв, звернулася як до французьких фінансових структур, так і до закордонних — до США, країн Азії, Росії. І Перший чесько-російський банк відгукнувся. Повернути ультраправі мали 12 мільйонів. Банк-кредитор збанкрутував, а "Нацфронт" повертав борг довгих 9 років. У вересні 2023-го керівник партійного казначейства Кевін Пфеффер оголосив, що наступник Першого чесько-російського банку компанія "Авиазапчасть" отримала майже 6,089 мільйона євро, "включно з капіталом і відсотками". Експерти пояснювали тривалий період повернення боргу тим, що у 2022 році Ле Пен балотувалася у президенти, у Москві зробили ставку на неї, тож не вимагали віддати гроші терміново. Але вибори вона програла Еммануелю Макрону, та ще й робила заяви проти війни в Україні, тому кредит довелося повернути. Та це не означає, що Ле Пен і Кремль побили горщики.

"Шторм 1516" чомусь не атакує Ле Пен

Протягом останнього часу відразу три майбутніх кандидати в президенти Франції стали мішенями інформаційних атак: мер Гавра та колишній прем’єр-міністр Едуар Філіпп, який очолює партію "Горизонти", ще один експрем’єр Габріель Атталь, котрий, швидше за все, балотуватиметься від партії Макрона "Відродження", та лідер лівоцентристської партії "Громадянська площа" Рафаель Глюксманн. Всі троє — симпатики України. Атаки на них видаються доволі примітивними за своїм змістом, проте — показовими. У поширенні дезінформації підозрюють російську мережу "Шторм 1516".

У травні 2025 року розслідувачі з EDMO розповідали про цю структуру, пов’язану з російським ГРУ, та методи її діяльності. Росіяни поширюють фейки проти Володимира Зеленського, членів його родини та західних політиків, які підтримують Україну. Низку таких фейків ретранслювали трампісти на кшталт Мерджорі Тайлер Грін. У 2024 році під час президентських виборів у США "Шторм 1516" поширював брехню проти демократів і безпосередньо проти кандидатки Гарріс. Ця дезінформаційна мережа використовує широкий спектр контенту для трансляції своїх наративів, включаючи фото- та відеомонтажі, фейкові новини, відео та аудіо, які, ймовірно, створені за допомогою інструментів ШІ. І в технічному плані робить це переконливо для людей із низьким рівнем критичного мислення.

Проти Філіппа і Атталя запустили "качку" про їхній стан здоров’я, Глюксманну, точніше, його партнерці Леа Саламе, приписали неіснуючий підкуп журналістів для створення позитивного іміджу політика. Технологія схожа: на сайті-клоні існуючого ЗМІ з’являється публікація (у випадку із Глюксманном ще й фейкове відео), це все коментується і розшарюється соціальними мережами. Нинішню атаку проти політиків швидко зафіксували і припинили, проте чим ближче до виборів, тим більше такі речі активізуються. Дезінформатори не хвалять Ле Пен — вони б’ють по репутації її конкурентів. "Російські агентури почали операції з дестабілізації президентських виборів 2027 року. Ця атака є лише передвістям того, що має статися", — слушно наголосив Глюксманн.

Кампанія проти нього Атталя і Філіппа нагадує те, як в Угорщині під час виборів атакували Петера Мадяра. Одним із елементів була спроба очорнити опонента Віктора Орбана фейками про його особисте життя. У роботі на тодішню угорську владу звинувачували Social Design Agency, або ж "Агентство соціального проектування" – російську структуру з дезінформації, яку також помічали і в підтримці французьких ультраправих. "ДС" аналізувала методи цієї структури, дуже схожі на "Шторм 1516".

У Франції розуміють небезпеку втручання Росії у вибори. Звідти депортують Ксенію Федорову, колишню очільницю французької служби RT, минулого місяця до парламенту внесли законопроект про захист виборів від іноземного втручання, а цього тижня прем’єр Себастьян Лекорню закликав усі політичні сили співпрацювати з урядом для нейтралізації зарубіжного втручання у виборчий процес. Хоча політики Франції не називають прізвище Ле Пен, воно відчувається у паузах між словами. Ні її, ні Жордана Барделлу, формального лідера "Нацоб’єднання", не впіймали на поширенні фейків та відвертих кремлівських наративів, але, схоже, спецслужби дуже уважно прислухатимуться до заяв політиків крайніх правого і лівого флангів, а також відстежуватимуть їхнє фінансування. Це стосується не лише Росії, а й Сполучених Штатів, звідки трампісти намагатимуться допомогти французьким братам і сестрам по розуму.

На завершення повернемося до Захарової. Це не лише наїзд безпосередньо на Макрона, а дороговказ для агентури: українська тематика під час виборів стане чітким маркером для визначення політичних сил, які у Франції працюють на інтереси Кремля. Навіть якщо вони говоритимуть про мігрантів, суверенітет і духовний спадок Європи.