• USD 26.3
  • EUR 30.6
  • GBP 36.3
Спецпроєкти

Сім українських супутників. Як вони допоможуть нашій розвідці

Сьогодні Міноборони отримує супутникові дані району лінії зіткнення на Донбасі з-за кордону — з певними обмеженнями, що ускладнюють роботу розвідки

Державне космічне агентство планує витратити на реалізацію космічної програми 15 млрд грн
Державне космічне агентство планує витратити на реалізацію космічної програми 15 млрд грн / Depositphotos
Реклама на dsnews.ua

Вихід людства в космос в 1950-1960 роки минулого століття на той момент був не тільки великим науковим проривом, а й фактично продовженням змагання систем — радянської та західної. З того часу багато чого змінилося, і нині ми спостерігаємо новий етап розвитку космічної галузі. Тепер основною мотивацією для всіх учасників є тверезий економічний та військовий розрахунок. І Україна, яка отримала статус космічної держави після розпаду СРСР, теж намагається розвивати космічні технології, хоча зрозуміло, що фінансування досить обмежене.

Слід нагадати, що 29 лютого 1992 року указом Леоніда Кравчука було створено Національне космічне агентство України. Згодом було прийнято закон "Про космічну діяльність", а також велику кількість нормативно-правових актів, що стосувалися державного регулювання космічної діяльності.

Всього за роки незалежності Україна запустила в космос три супутники для дистанційного зондування Землі власної розробки і виробництва: "Січ-1", "Січ-1М" та "Січ-2".

"Січ-1" був запущений в 1995 році з російського космодрому Плесецьк. До його завдань входив контроль стану грунтів, рослинності, крижаних покривів, водойм, дослідження іоносфери і магнітосфери. Він був виведений з орбіти в 2001 році.

"Січ-1М" був запущений в 2004 році, теж з космодрому Плесецьк. Однак через відхилення руху ракети-носія під час запуску у супутника виникли проблеми з орієнтацією, тому він пропрацював всього два роки — до квітня 2006-го.

"Січ-2" був призначений для космічного зондування Землі в оптичному і середньому інфрачервоних діапазонах. Також на його борту знаходилося обладнання для дослідження заряджених і нейтральних частинок і електричного і магнітного полів у верхній частині атмосфери Землі. Супутник був виведений на орбіту в серпні 2011 року, але трохи більше ніж через рік — в грудні 2012-го — зв'язок з ним був втрачений через те, що його батарея живлення вийшла з ладу.

Сьогодні з військової точки зору одним з пріоритетів є реалізація програми формування на орбіті супутникового угруповання. Про це йшлося в інтерв’ю голови Державного космічного агентства Володимира Тафтая.

Реклама на dsnews.ua

Зараз в плани Державного космічного агентства України входить запуск за допомогою американської приватної компанії SpaceX Ілона Маска наприкінці 2021 року на орбіту супутника "Січ-2-30". Контракт вже підписаний і обійшовся Україні майже в $2 млн.

Супутник оснащений магнітною системою управління, принцип роботи якої ґрунтується на взаємодії встановлених на супутнику спеціальних електромагнітів із магнітним полем Землі.

Однак слід відзначити, що ця модель супутника вже є застарілою, у нього досить низька роздільна здатність і швидкість передачі інформації. Фактично свіжі дані військові зможуть отримувати один раз на декілька днів, що в умовах інтенсивних бойових дій буде недоречно. Розуміючи це, наші високопосадовці зробили вдалий хід — якщо все піде як задумано, то супутник "Січ-2-30" може стати частиною європейської програми "Копернікус". Тоді Україна буде надавати Європейському Союзу свої супутникові дані, й отримувати навзаєм безкоштовно знімки з європейських супутників.

Запуск власного супутника є дуже важливим ще й в сенсі формування мережі і підготовки кваліфікованих кадрів. Адже останній наш супутник припинив роботу майже 9 років назад.

Нарешті, запуск супутника слід розглядати як перший крок до формування угруповання з семи супутників, що прописано у концепції загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України на 2021-2025 роки (прийнята Кабміном у січні 2021-го). Згідно з цим документом загальний обсяг фінансування програми складає 30 млрд грн, з яких 15 млрд має надійти з держбюджету.

Сьогодні Міноборони отримує супутникові дані району лінії зіткнення на Донбасі з-за кордону — частину знімків на безоплатній основі, за решту доводиться платити (кілька мільйонів гривень на рік). Однак при отриманні цих даних є певні обмеження — не завжди є технічна можливість заказати конкретний час і конкретну місцевість. Крім того, на знімках, які передає нашим військовим американська сторона, якість первих фрагментів зображень умисно погіршують з міркувань безпеки. Отже, власні можливості з отримання супутникових даних значно покращать життя нашої розвідки.

    Реклама на dsnews.ua