Скандал з укриттями на Київщині. Чи втримається в кріслі міністр відновлення Калашник
Минулої п’ятниці міністр з відновлення Микола Калашник розповів депутатам про мостові переправи через Дніпро у Києві та про тунель під річкою. Якби засідання не перервала тривога, може б у нього запитали про провал захисту енергетики Київщини
За словами Калашника, на початку наступного року (потім ЗМІ уточнили, що приблизно наприкінці лютого) мають запрацювати два мостові переходи. І тут же додав: коштів бракує, але зараз питання вирішується. Ці переправи уможливлять пропускну спроможність близько 15 відсотків, а далі в Києві передбачається вісім таких об’єктів. Загалом відповідь міністра на питання народних обранців зайняла менше чотирьох хвилин, — у столиці оголосили повітряну тривогу червоно рівня і депутати поховалися. На цьому п’ятничне ранкове засідання завершилося, вечірнього вже не було. Панові Калашнику цього разу поталанило, адже у залі були охочі розпитати у нього про гучний скандал навколо мільярдних підрядів на захист критичної інфраструктури Київщини.
Аби не повертатися до теми переправ, нагадаємо думку радника президента Сергія Бескрестнова (Флеша): у масштабах Києва це виключно аварійне рішення для важливих вантажів, пропускна здатність — умовно нульова, порушується одним "шахедом". "Якщо ворог зруйнує всі мости, поромні та понтонні переправи теж будуть зруйновані, тому вся ця медійна метушня навколо теми мостів і переправ є для мене незрозумілою", — фактично виніс вирок бурхливій діяльності Калашника радник глави держави.
Новий "Карфаген" через недобудовані укриття енергооб’єктів на Київщині
Прізвище міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту останніми днями звучить дуже часто, але в не дуже гарному для нього світлі. І, як шепчуться у політичних кулуарах, ризикує втратити посаду ще до того, як через Дніпро зведуть дві перші переправи. Причина на поверхні: Калашник за трійку місяців на посаді міністра вляпався в корупційний скандал. Точніше, "прилетіло" йому ще за попередню роботу на чолі Київської обласної адміністрації, а подальші події тільки погіршили його ситуацію.
Отже, 3 вересня у Верховній Раді створили Тимчасову слідчу комісію з питань розслідування можливих порушень законодавства у сфері забезпечення безпеки населення в період дії воєнного стану, запобігання та реагування на надзвичайні ситуації, забезпечення стану виконання комплексних планів стійкості регіонів та окремих міст. За цією довжелезною назвою приховується просте завдання: періодично публічно шмагати мерів та місцевих чиновників за зрив планів стійкості. А особливо – столичну владу, яку Банкова "любить" більше за всіх. Ініціювали ТСК "слуги" Леся Забуранна та Олександр Ковальчук, перша з них й очолила комісію. У владних коридорах її пов’язують з екс-главою Офісу президента Андрієм Єрмаком.
Члени ТСК Забуранної інспектували підстанції біля Києва і виявили, що з 27 високовольтних критичних підстанцій лише на трьох добудували захисні споруди. "Ситуацію ускладнює те, що раніше ці об’єкти мали перший рівень захисту від уламків. Щоб встановити другий рівень, про який ми говоримо, перший демонтували. Об’єкти залишилися взагалі без захисту", — розповідала Забуранна.
Винного знайшли, швидко – головним поганцем оголосили дніпровського бізнесмена-бодібілдера Владислава Соколова. У мережу злили фото його оселі з крокодилом у тераріумі та особисті світлини, які свідчать про нескромне життя. Також з’ясувалося, що його раніше викликали на іншу ТСК, з питань розслідування можливих порушень законодавства у сфері оборони, антикорупційного законодавства та дотримання прав і свобод людини під час дії воєнного стану, яку очолює Олексій Гончаренко. За його словами, про проблеми із захистом енергетичних об'єктів Київщини було відомо ще кілька місяців тому, через це і викликали Соколова.
Далі події розвиваються карколомно: власник крокодила поширив відео з власною версією подій: він лише поставляв метал для будівництва захисних споруд, робив це під чесне слово Калашника, тепер той – міністр, а йому досі не виплатили мільярд боргу та ще й тиснуть на нього та проводять обшуки. На тлі цього всього з’ясовується, що головним отримувачем грошей були не фірми, які пов’язують із Соколовим, а підрядники – ТОВ "Консалтинг-буд" на чолі з Любомирою Кожушко та "Українська будівельна компанія "Ю. Бі. Сі.", її засновник Ігор Нестерук. Цих двох об’єднує не лише спільний бізнес, вони працювали в Апараті Верховної Ради.
За компанією Кожушко тягнеться шлейф кримінальних справ, серед яких розслідування НАБУ про будівництво офісу для Держспецзв’язку, підозра у справі про укриття для ліцею в Дунаївцях на Хмельниччині і так далі. Коли Київська обласна адміністрація укладала угоди, про розслідування було відомо, попри це компанії обрали генпідрядниками без конкурсу. Тож висновок – очевидний: їх привів або сам Калашник, або хтось із його заступників, або їх спустили в КОДА з самого верху і тепер працює кругова порука. Бо коли все розкриється, сипатимуться нові цеглини "Карфагену".
Всі знають, хто винен
Зараз лунає чимало заяв з боку народних депутатів, які розповідають подробиці цієї історії. Ярослав Железняк опублікував розбір договорів, укладених Департаментом регіонального розвитку Київської ОВА з квітня по липень 2026 року, коли адміністрацію очолював Микола Калашник. Він констатував, що була монополія "однієї родини": 80% усього бюджету програми (понад 1,5 млрд грн) дісталося двом пов'язаним компаніям з орбіти впливу Любомири Кожушко. Нардеп Олексій Кучеренко також вказав на пов'язаність компаній-підрядників — на офіційних нарадах інтереси різних фірм представляла одна й та сама людина. Водночас Кучеренко зазначив, що за висновками Генерального штабу ЗСУ, частина проєктної документації взагалі не враховувала ймовірного ураження об'єктів безпілотниками.
Як зазначає сайт "Наші гроші", Калашник і Олійник (Руслан Олійник – ексзаступник Калашника в ОДА, а потім у міністерстві, днями він звільнився з посади – ред.) у цій історії – ключові дійові особи. Що б вони не заявляли зараз, а в 2025-2026 роках саме вони опікувалися "стійкістю" Київщини. Нині ж з’ясовуються нові деталі. Пишуть, що Калашник і Соколов давно знайомі, хоча міністр це заперечував. Тож не дивно, що система стосунків між замовником та підрядниками побудована переважною на усних домовленостях та обіцянках, як між старими друзями. Також кажуть, що Забуранна і Калашник – товаришують. А коли так, виникають сумніви щодо неупередженості голови ТСК під час розслідування цієї гучної справи. Є ще один важливий момент: за словами колишнього першого заступника голови Київської ОВА Руслана Олійника, не були використані 500 мільйонів на рахунках Київської ОДА на укриття, хоча казали про відсутність коштів.
Отже, на Київщині до ладу не завершили будівництво жодного з 26 укриттів для енергооб’єктів. За звітами вони готові в середньому на 55%, коли закінчать роботи, невідомо. Колишній заступник Калашника Олійник під час роботи на Київщині відповідав за будівництво рівно настільки, наскільки це йому належало по посаді. Але після переходу Олійника у міністерство відновлення на Київщині все зупинилося. Не було кому координувати роботи і будівництво майже призупинилося. Тим паче, що сам Калашник забув про Київську область.
Що ми маємо на виході? Всіх собак спробували повісити на "крокодила" Соколова. Калашник пішов із керівництва областю і тепер відбілюється. Крайнім виходить його наступник Тимур Ткаченко, який до угод із цими підрядниками жодного стосунку не мав, розгрібати ж доводиться йому. Найгірше, що передати недобудови іншому замовнику, Агентству відновлення, неможливо, — відсутні необхідні акти приймання-передачі, а фінансувати підрядників, які не виконали роботу, сенсу немає.