Дві з п'яти. Парламент не допоможе Гройсману провести всі свої реформи до канікул
Півтора місяці тому, 4 квітня, Володимир Гройсман анонсував проведення в поточному році п'яти ключових реформ, визначених урядом як пріоритетні. "Як тільки ми зробимо ці п'ять реформ, ви відразу відчуєте з наступного 2018 р. абсолютно нормальну, позитивну ситуацію: буде впевненість, стабільність, економічне зростання, – заявив прем'єр, звертаючись до співгромадян у телеефірі. – Ці п'ять реформ зроблять дуже важливу справу для нашого економічного зростання та впевненості у завтрашньому дні для всіх українських громадян. Наш уряд знає, як це зробити, і ми готові це робити, нам потрібна тільки підтримка українського парламенту".
Через тиждень, підбиваючи підсумки першого року роботи свого уряду, Гройсман знову розповів про п'ять майбутні реформи. "Я б хотів, щоб ми взяли всі ці реформи до середини липня. Всі п'ять реформ", – підкреслив прем'єр.
Втім, якщо він розраховує на підтримку парламенту, то крайній термін ще ближче. Вже 7 липня депутати проведуть останнє пленарне засідання перед тим, як роз'їхатися на канікули. Так що залишилося всього півтора місяця. Іншими словами, половина тримісячного строку, відведеного на прийняття реформ, вже минула. "ДС" вирішила проаналізувати, на якій стадії знаходиться підготовка і прийняття законопроектів з п'яти реформ, анонсованих Гройсманом.
Освіта
Ця реформа була запланована ще попереднім урядом. Але внесений ним проект нового закону "Про освіту" був забракований парламентом і відправлений на повторне перше читання. Далі він потрапив на доопрацювання у профільний комітет, на чолі якого тоді стояв представниця "Народного фронту" Лілія Гриневич. В результаті з'явився законопроект, під яким стояли вже підпису Гриневич та ще кількох членів комітету. А незабаром Гриневич стала міністром і отримала можливість в цьому новому статусі супроводжувати доопрацьований проект.
6 жовтня проект закону україни "Про освіту" був прийнятий в першому читанні, отримавши підтримку 277 депутатів. Він включений до порядку денного нинішньої сесії і чекає другого читання.
5 травня Петро Порошенко подав у Верховну Раду законопроект про особливості доступу до освітніх послуг осіб з особливими освітніми потребами. Цей закон повинен забезпечити розвиток інклюзивної освіти в Україні. 16 травня депутати включили президентський проект до порядку денного сесії.
Глава держави закликав депутатів підтримати в найближчі парламентські тижні цей проект закону, а також новий закон "Про освіту", який має бути винесений на друге читання. "Думаю, що народні депутати почують щире звернення на підтримку законопроекту про інклюзивну освіту і закону "Про освіту" у другому читанні. І ми будемо мати можливість розпочати новий навчальний рік вже з новим, дуже важливим, європейським законодавчим забезпеченням", – сподівається Він.
Шанси обох законів на швидке прийняття можна оцінювати як досить високі, незважаючи навіть на конфлікт між Гриневич та першим заступником голови комітету ВР з питань науки і освіти, представником БПП Олександром Спиваковским, який після переходу Гриневич на роботу в уряд виконує обов'язки голови комітету. У БПП немає ні резону, ні бажання псувати відносини з НФ з-за нового закону "Про освіту", тим більше що його підтримує президент.
Медицина
Першим кроком цієї реформи стало удосконалення законодавства з питань діяльності установ охорони здоров'я. Відповідний закон був прийнятий 6 квітня, набув чинності 6 травня і вводиться в дію з 6 листопада 2017 р. Правда, це був не урядовий проект, а створений на його основі депутатський, під яким підписалися члени профільного комітету на чолі з Ольгою Богомолець.
Продовження реформи включає чотири законопроекти, внесені Кабміном у Верховну Раду 10-12 квітня: "Про фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів", "Про додаткових державних фінансових гарантій надання медичних послуг і лікарських засобів особам, які захищають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України в антитерористичній операції та забезпечують її проведення", про внесення змін до Бюджетного кодексу України та про внесення змін до ст. 2 Закону "Про публічні закупівлі".
Потрібно сказати, що до цих проектів склалося критичне ставлення в усіх фракціях парламенту. Депутати побоюються, що реалізація моделі, запропонованої в. о. міністра охорони здоров'я Уляною Супрун, призведе до виникнення корупційного монстра. Також вони висловлюють претензії до якості підготовки законопроектів. А крім того, неприйняття у залі викликає сама Супрун.
18 травня парламент не підтримав включення цих проектів до порядку денного. Супрун, чий підпис стоїть під проектами, захищати їх не прийшла. Мабуть, ці проекти теж спочатку будуть перероблені в профільному комітеті, а потім вже винесені на голосування.
Таку перспективу бачить заступник голови фракції БПП Сергій Березенко. Він підкреслює важливість прийняття медичної реформи в ретельно підготовленому вигляді. "Ми повинні зробити все це настільки досконало і виважено, щоб до нас як народним депутатам не було жодного питання від наших виборців. Ми почали цей процес прийняттям закону 2309а-д, який проголосували в залі, сконсолидировав 280 голосів. Це великий крок для автономізації наших медичних установ для впровадження поняття медичної послуги", – нагадує Березенко. На його думку, чотири законопроекти, внесені Кабміном у розвиток реформи, не пройдуть через сесійний зал у тому вигляді, в якому вони подані. Тому необхідно створити робочу групу, протягом двох-трьох тижнів доопрацювати там ці проекти і внести їх від імені депутатів "як спільні, консолідовані закони, які об'єднають зал і стануть основою медичної реформи", - упевнений заступник голови фракції БПП.
Є ще одна важлива підстава для затримки з цією реформою. Через місяць минуть два роки з того часу, як Уляна і Марко Супрун отримали українське громадянство. За цей термін подружжя Супрун повинні визначитися, чи вони відмовляються від американського громадянства на користь українського. Якщо вони вирішать зберегти громадянство США, то пост керівника Моз України знову стане вакантним. А медична реформа, швидше за все, буде перенесено на осінь.
Пенсії
Власне, самої реформи у вигляді законопроекту, внесеного в парламент, ще немає. 17 травня уряд схвалив проект, який, як прогнозує міністр соцполітики Андрій Рева, буде розглянуто на Національній раді реформ до 28 травня і поданий у Верховну Раду в червні.
За словами Реви, Міжнародний валютний фонд не заперечує проти запланованого урядом перерахунку та осучаснення пенсій. Зараз, стверджує міністр, з місією МВФ проводиться узгодження остаточних технічних питань, які не впливають на суть реформи.
Рева припускає проблеми не з боку МВФ, а у Верховній Раді. Якщо у парламенту виникнуть зауваження, доведеться доопрацьовувати проект. А якщо депутати серйозно втрутяться в параметри реформи, то тут вже можливі претензії від МВФ.
І все ж, швидше за все, більшість депутатів не захочуть доводити справу до розриву з міжнародними кредиторами України і підтримають компромісний варіант реформи, розроблений урядом. 19 травня Гройсман розповів про проект у Верховній Раді і підкреслив, що він націлений на підвищення рівня пенсійних виплат, скасування оподаткування пенсій для працюючих пенсіонерів, автоматичне осучаснення пенсій та досягнення бездефіцитності бюджету Пенсійного фонду.
"Ми знайшли практичне вирішення в умовах сучасного стану економіки. І це та справедливість, яку чекають українські громадяни, – зазначив глава уряду. – Я сподіваюся на те, що зміни будуть прийняті до кінця цієї сесії". З високою ймовірністю, так і станеться. Якщо все буде йти за планом, то уряд обіцяє вже з 1 жовтня підвищити пенсії 9 млн з 12 млн пенсіонерів. І завдяки цьому пенсійна реформа стане головною, флагманської реформою 2017 р.
Земля
Анонсуючи у квітні п'ять реформ, Гройсман особливо підкреслив, що метою земельної реформи буде створення якісного і потужного фермерського класу. Продаж української землі великим агрохолдингам або іноземцям – це неприйнятно, заявив прем'єр. Потрібно дати можливість володіти землею саме тим сільгоспвиробникам, які є невеликими фермерськими господарствами.
Відомо, що створення ринку землі – одне з найважливіших вимог МВФ. Глава місії МВФ по Україні Рон ван Роден ще 11 квітня обговорював цю тему на зустрічі з Гройсманом – і, схоже, визнав аргументи українського прем'єра переконливими. Гройсман пояснював, що він пропонує таку модель ринку землі, яка має найбільші шанси отримати схвалення парламенту.
Відповідний законопроект ще тільки розробляється, хоча цей процес вже наближається до кінця. 18 травня на зустрічі з представниками Європейської бізнес-асоціації прем'єр повідомив, що Кабмін готує презентацію земельної реформи. "Але нам потрібно ще провести дискусії з представниками аграрного сектору, фермерськими господарствами, щоб зробити перші кроки до цивілізованого ринку землі", – сказав прем'єр.
Це узгодження буде непростим і нешвидкою, судячи з того опору, який зустрічає ідея ринку землі в профільному парламентському комітеті, де зібралося саме потужне аграрне лобі. Та й у міністра Тараса Кутового є розбіжності з прем'єром щодо деталей реформи. Так що прийняття законопроекту, швидше за все, буде відкладено на осінь.
Продаж неефективних активів
У число п'яти ключових реформ Гройсман записав також публічний і прозорий продаж державної власності, не має стратегічного характеру. Щоб подолати корупцію в управлінні держкомпаніями, треба їх продати. І тоді там будуть інвестиції, робочі місця і нові технології, обіцяє прем'єр.
Тут уряду теж не обійтися без допомоги парламенту. "Нам потрібно в цьому році змінити законодавство у сфері приватизації, щоб приватизація стала конкурентною, – заявив Гройсман депутатам, виступаючи у Верховній Раді 7 квітня. – Ми найближчим часом вийдемо з пропозицією до українського парламенту і хочемо разом з вами виробити правильний законопроект, який дозволить розпочати масштабний процес залучення інвестицій в економіку нашої країни для забезпечення сталого економічного зростання".
19 квітня прем'єр повідомив, що уряд незабаром має намір направити на розгляд Верховної Ради цілий пакет законопроектів про приватизацію. "Мені потрібен пакет правильних рішень. Ми готуємо зараз з командою Мінекономрозвитку, командою Секретаріату Кабінету Міністрів, Офісом реформ прем'єр-міністра законодавство, яке дозволить нам робити продаж об'єктів по системі ProZorro. Ми будемо в пакеті необхідних реформ вносити в тому числі і зміни в закон про приватизацію", – розповів Гройсман. Він уточнив, що хотів би внести цей пакет до завершення нинішньої сесії Верховної Ради, "щоб ми змогли проголосувати".
За словами прем'єра, у разі прийняття даного пакету законів "2017 р. буде проривним" у сенсі приватизації. Він додав, що сьогодні є 3,5 тис. держпідприємств, половина з яких – банкрути, 30% – прибуткові, а на інших – "паразитують". "За останні 10 років неефективні держпідприємства завдали країні 82 млрд грн збитків. Це катастрофа. Їх треба просто конкурентно продати, – зазначив Гройсман. – Але стратегічні підприємства повинні залишатися у державній власності".
Анонсований пакет законів поки ще не готовий, втім, уряду немає сенсу поспішати. Поки парламент, президент і уряд не дійдуть згоди щодо кандидатури нового голови Фонду держмайна (на заміну Ігорю Білоусу, звільненому 13 квітня), навряд чи депутати захочуть давати старт великий розпродаж держпідприємств. Так що ця реформа, можливо, теж буде відкладено до наступної сесії.
Висновки
Тверді шанси бути прийнятими до парламентських канікул зберігають дві реформи: освітня та пенсійна. Обидві вони жорстко прив'язані до строків. По всій видимості, депутати не стануть зривати плани уряду, і в новий навчальний рік Україна вступить з новим законом "Про освіту", а пенсіонери з 1 жовтня отримають підвищення пенсій.
