США проти Міжнародного кримінального суду. Навіщо Рубіо підіграє Кремлю

Судом управляє мережа ліваків?

США хочуть ліквідувати МКС, "використовуючи всі інструменти, що є в розпорядженні" американського уряду. Американці прагнуть повної дипломатичної ізоляції цього суду, серед іншого, заборонити поїздки для персоналу судової інстанції, анулювати візи та запровадити економічні санкції. Рубіо переконує, що МКС став "інструментом політичної боротьби", а судом нібито керує "потужна мережа лівих неурядових організацій, самовдоволених глобалістів та ворожих урядів країн третього світу". Він також закликав інші країни приєднатися до США в цій кампанії.

Рубіо відкинув звинувачення у тому, що депортації мігрантів до Сальвадору та удари по човнах з імовірними наркоторгівцями порушили міжнародне право. Також держсекретаря обурив заклик організації "Демократія за арабський світ зараз" (DAWN) до МКС розслідувати ймовірні воєнні злочини США в Ірані. Як пояснив агенції СNN виконавчий директор DAWN Омар Шакір, його організація закликала розслідувати всі можливі воєнні злочини, а заява держсекретаря порушила питання, "чи вважає Рубіо, що слід розслідувати дії американського персоналу за воєнні злочини в Іран?" Також Шакір зазначив, що глава Держдепу "руйнує не МКС, а міжнародний порядок, заснований на правилах, який виріс з попелу Другої світової війни".

Як Трамп карав МКС та радував Росію

Загальновідомо, що адміністрація США конфліктує з Міжнародним кримінальним судом ще від часів першого терміну Дональда Трампа — той критикував суд за спробу розслідувати воєнні злочини, які американські військові могли скоювати в Афганістані. А вже під час другої каденції Трампа запровадили санкції проти окремих фігур в МКС за спроби розслідувати дії США та Ізраїлю. Так, на початку лютого минулого року глава Білого дому своїм указом ввів санкції, які передбачають заморожування американських активів фігурантів списку і заборону їм на в’їзд до Штатів. Першим у переліку опинився колишній прокурор МКС, британець Карім Хан.

Указ Трампа вважають помстою за звинувачення судом у воєнних злочинах прем’єра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу та колишнього міністра оборони цієї країни Йоава Галланта. 20 травня 2024 року Хан запросив ордер на арешт цих ізраїльських високопосадовців, а 21 листопада того ж року МКС задовольнив запит прокурора. Але в компанії з ізраїльтянами були й лідери ХАМАС, зокрема, лідер військового крила організації Мохаммед Дейф. За даними Ізраїлю, терориста вбили ще 13 липня 2024 року, але палестинці спростовують інформацію про смерть одного з ватажків ХАМАС. Живий він чи мертвий, ордер на його арешт виписали. Один із елементів критики санкцій Трампа проти МКС полягав у тому, що він, виходить, покарав суддів і за дозвіл затримати терориста Дейфа.

Також слід нагадати, що Хана у червні цього року відсторонили від посади до завершення розслідування за звинуваченнями у домаганні до помічниці, юристки із Малайзії. Хан все заперечує і називаю справу спецоперацією Ізраїлю, спрямованою на його дискредитацію. Так це чині, поки ведеться слідство, сказати неможливо, але як версія — правдоподібно.

Та окрім ордеру на арешт Нетаньягу і Галланта за дії Ізраїлю в Секторі Гази Карім Хан відомий видачею ордеру на арешт Путіна і дитячої омбудсменки Росії Марії Львової-Белової. Сталося це у березні 2023 року за звинуваченнями у незаконній депортації дітей з окупованих українських територій. Після цього кремлівський диктатор тривалий час взагалі не їздив за кордон, потім почав їздити до країн, що не ратифікували Римський статут, на основі якого діє МКС, і тільки в перших числах вересня 2024 року насмілився відвідати Монголію, яка порушила взяті на себе зобов’язання й не арештувала Путіна. Проте більше до жодної з країн, які визнають юрисдикцію Міжнародного кримінального суду, він не їздив. Зауважимо: Росія, як і США, юрисдикцію МКС не визнає, але страх опинитися під арештом за ордером цієї міжнародної судової інституції у Путіна є.

Окрім головного воєнного злочинця та псевдозахисниці прав дітей, МКС видав ордери на арешт ексміністра оборони РФ Сергія Шойгу, начальника генштабу Валерія Герасимова, командувача дальньою авіацією Сергія Кобилаша (до слова, уродженця Одеси), командувача чорноморським флотом (до квітня 2024-го) Віктора Соколова. З цим судом Україна співпрацює фактично з перших місяців повномасштабного вторгнення, Карім Хан відвідував нашу країну, у квітні 2022 року, особисто був у Бучі, відразу після російського вторгнення він самостійно ініціював розслідування злочинів Росії проти України. Київ наполягав на тому, щоб на базі МКС відбувся суд над Путіним і компанією, але коли створювали цю інституцію, до її компетенції не віднесли правосуддя з питань, пов'язаних зі злочинною агресією, тому російськими агресорами займеться Спеціальний трибунал щодо злочину агресії. Його нарешті створили, він, як і МКС, працюватиме в Гаазі, остаточне рішення про це в липні ухвалив уряд Нідерландів.

І ось тепер держсекретар США Рубіо оголосив хрестовий похід проти кримінального суду, у компетенції якого засудження за воєнні злочини і злочини проти людяності Путіна. Кремлівська пропаганда має за це уклінно подякувати американцям. У Москві прокурора Хана заочно засудили до 15 років позбавлення волі за "незаконне переслідування громадян Росії". Фактично за те, що зараз Рубіо інкримінує суду, тільки маючи на увазі американських громадян.

Навіщо Рубіо атакує суд в Гаазі і що з цього вийде

МКС запрацював 1 липня 2002 року, на той момент Рубіо був ще депутатом Палати представників штату Флорида, а коли ухвалили Римський статут у 1998 році, нинішній головний дипломат Америки робив перші кроки в місцевій політиці після закінчення університету Маямі. Цікаво, що до останнього часу Рубіо не дозволяв собі різких заяв на адресу МКС, що ж змінилося? Версія перша — він веде власну апаратну гру за посилення своєї політичної ваги. Багато оглядачів звернули увагу, що провальна дипломатія Стіва Віткоффа і Джареда Кушнера повернула главу Держдепу на перші ролі у міжнародних переговорах і він у цій ролі хоче лишитися. Добре знаючи негативне ставлення Трампа до ООН, його структур та взагалі наддержавних інституцій, якою є також і МКС, Рубіо обрав для свого посилення об’єкт атак. Щоб сподобатися Трампу.

Друга версія випливає з його різкої реакції на начебто розслідування, пов’язані із Венесуелою, точніше, смертельними ударами по човнах, які могли перевозити наркотики. Нещодавно ЗМІ повідомили, що після захоплення американцями диктатора Ніколаса Мадуро, державний секретар фактично взяв під повний контроль фінанси, розподіл природних ресурсів та уряд Венесуели. Будь-які розслідування стосовно дій США у цій латиноамериканській країні, а особливо якщо вони стануть публічними, викличуть небажаний інтерес медіа до ролі самого Рубіо.

Третя версія: Трамп оголосив ворогами Америки "комуністів" — лівих політиків та активістів, тож заява глави Держдепу про вплив на МКС "потужної мережі лівих організацій" є продовженням лінії, заданої Трампом. "ДС" аналізувала, чи допоможе ця технологія республіканцям перемогти на проміжних виборах до Конгресу на початку листопада. Дуже сумнівно, що вона спрацює, але Рубіо пливе у фарватері Трампа, навіть коли його слова на користь Путіну.

Тепер щодо того, чи можуть США реалізувати плани, озвучені Рубіо. Римський статут, на підставі якого працює суд, підписали 137 країн, 125 є його сторонами. З 1 січня 2025 року повноправним членом МКС стала й Україна. Коли Рубіо закликає інші країни приєднатися до протидії суду, очевидно, очікує на вихід з-під його юрисдикції окремих країн, які в такий спосіб прогнуться під політику Білого дому. Не виключено, хтось до цього дослухається, але варто зауважити, що навряд чи це будуть якісь впливові країни. Показово, що проти існування МКС виступають недруги Америки Китай та Іран, не приєдналися до статуту такі "демократії", як Ємен, Ірак, Судан, Лівія, а Малі, Буркіна-Фасо і Нігер, де панують військові диктатури і де має вплив Росія через своїх "вагнерівців", випередили заклик Рубіо і буквально нещодавно оголосили намір вийти з Римського статуту. Тобто, компанія в американців підібралася ще та.

А от зупинити діяльність суду Штатам не під силу. Він установлений ухвалою Римського статуту 120-ма державами 17 липня 1998 року (почав роботу через 4 роки), за організаційним процесом стояла Генеральна Асамблея ООН. Скасувати її рішення — неможливо. Навіть, якщо новим генсеком організації стане людина, яка орієнтуватиметься на забаганки Трампа та його адміністрації. До речі, в кінці липня мають назвати ім’я нового генерального секретаря, його чи її обиратиме Радбез ООН, тому заява Рубіо може бути ще й сигналом кандидатам, щоб обіцяли шкодити суду. Нагадаємо, кандидатів четверо — сенегалець Макі Салл, костаріканка Ребекка Грінспан, чилійка Мішель Бачелет та фаворит — голова МАГАТЕ Рафаель Гроссі. Подейкують, Вашингтон зробив ставку саме на нього. Проте хто б не очолив головну міжнародну організацію світу, він чи вона муситимуть діяти за статутом, а не так, як комусь хочеться у США.