Сутінки політики. Чи стане Поклад точкою неповернення для Зеленського

Чого боїться Зеленський

Особливо густою хмарою висить це очікування в залі Верховної Ради, де депутати зібралися після місячної перерви. Ті, в кого залишилися сили для іронії, жартують з приводу засідання РНБО, анонсованого в понеділок президентом. "Треба посилювати відповідальність тих, хто систематично порушує правила на дорозі", — пообіцяв українцям Володимир Зеленський. А посилювати відповідальність тих, хто систематично порушує правила в політиці, — не пообіцяв.

Про те, що Зеленський полюбляє порушувати закони, які встановлюють правила для нього, відомо давно. Але цього разу він "підрізав" не особисто когось із своїх політичних конкурентів, а цілу гілку влади — законодавчу.

Повернувшись до залу засідань, депутати знову не побачили президентського подання про призначення голови СБУ. За Конституцією, голову СБУ призначає на посаду Верховна Рада за поданням президента. Зеленський ухиляється від виконання свого конституційного обов’язку вже восьмий місяць поспіль. Ще 13 січня парламент за поданням Зеленського звільнив з посади голови СБУ Василя Малюка. Але президентського подання на нового голову СБУ немає досі.

Такі ситуації врегульовано законом "Про тимчасове виконання обов’язків посадових осіб, яких призначає на посаду за згодою Верховної Ради України Президент України або Верховна Рада України за поданням Президента України".

Закон говорить, що у разі звільнення (відставки) особи, яку призначає на посаду Верховна Рада за поданням президента, обов’язки звільненої особи тимчасово, але не більше одного місяця, виконує перший заступник цієї посадової особи. Пропозиція щодо кандидатури, на призначення якої на посаду необхідна згода Верховної Ради, вноситься президентом до Верховної Ради не пізніш як у двотижневий строк з дня звільнення з посади особи, яка займала цю посаду.

Двотижневий строк завершився 27 січня. Але Зеленський демонстративно ігнорує Верховну Раду, фактично привласнивши собі право призначати керівника СБУ.

Поки обов’язки голови СБУ виконував начальник Центру спеціальних операцій "А" СБУ Євгеній Хмара, це можна було розцінювати як свідчення невпевненості Зеленського у кандидатурі Хмари. Різні джерела в один голос стверджували, що Хмара мав слугувати "красивою вивіскою", а реальне керівництво здійснював перший заступник голови СБУ Олександр Поклад.

Однак 17 липня ця ситуація змінилася. Зеленський увільнив Хмару від тимчасового виконання обов’язків голови СБУ (а також звільнив з посади начальника Центру спеціальних операцій "А" СБУ, тоді як Кабмін призначив його заступником міністра оборони і тимчасово поклав на нього виконання обов’язків міністра оборони). Тимчасово виконувати обов’язки голови СБУ він указав Покладу.

Ось це кадрове рішення виглядало вже не фіктивним, а справжнім. І те, що Зеленський вже більш як місяць не вносить кандидатуру Поклада до Верховної Ради, ніхто не розцінює як свідчення невпевненості Зеленського у кандидатурі Поклада. Навпаки, всі розцінюють це лише як свідчення невпевненості Зеленського у народних депутатах. Тобто він боїться, що депутати не дадуть за Поклада 226 голосів.

Чого ще боїться Зеленський

Його страх цілком обґрунтований. І вже сам цей факт дуже красномовний. Він свідчить про розмір тієї прірви, яку Зеленський власноруч вирив між собою і Верховною Радою.

Востаннє парламент приймав рішення щодо очільника СБУ три з половиною роки тому, 7 лютого 2023 р. Тоді подання Зеленського про призначення Малюка підтримали 324 депутати! А зараз він не може знайти за Поклада 226 голосів. Тобто президент втратив довіру цілої сотні членів парламенту.

Так, йдеться саме про довіру. Голосуючи за Малюка, депутати довіряли президенту, що це гідна кандидатура в умовах війни з Росією. А не бажаючи голосувати за Поклада, вони демонструють недовіру президентові.

Причому це недовіра саме щодо кандидатури Поклада. Якби Зеленський своєчасно (ще в січні) вніс кандидатуру того ж таки Хмари, голоси напевно знайшлися б.

Чим пояснюється таке ставлення до Поклада? Обізнаністю і хорошим слухом. Хтось обізнаний із власних джерел, хтось прислухається до чуток.

Деяка інформація вже просочилася в медіа. Інна Ведернікова в "Дзеркалі тижня" нагадує, що саме Поклад за особистим дорученням президента їздив до ОАЕ забирати нардепа-держзрадника Федора Христенка.

"І саме Поклад, за нашою інформацією, у визначений Банковою момент "валитиме" голову САП Олександра Клименка "свідченнями" нардепа. Тож продовження незаконного стеження за детективами НАБУ, про що заявив на нещодавньому брифінгу директор НАБУ Семен Кривонос, — квіточки. По ягідки Зеленський ще не ходив, але він точно знає, що Поклад їх для нього збере. Бо глава держави доклав чимало зусиль, розчищаючи для нього шлях до верхівки такого інструменту, як СБУ. Лише впевненість у тому, що Поклад може впоратися з усіма ворогами — НАБУ, активістами, журналістами, опозицією, — надихала Зеленського знімати Малюка та ставити непідготовленого Хмару в Міністерство оборони", — пише добре обізнана журналістка.

Але навіщо Зеленському нова хвиля війни з НАБУ і САП? Він боїться. Джерела Ведернікової у правоохоронних органах анонсують, що "ви сильно здивуєтеся, коли дізнаєтеся про результати роботи детективів і кого вони стосуються". За інформацією з тих-таки джерел, активно йдуть розслідування у провадженнях, де фігурують екскерівник ОП Андрій Єрмак (може отримати другу підозру), голова парламентської фракції "слуг народу" Давид Арахамія, голова Держфінмоніторингу Філіп Пронін.

"Кінчик страшного клубка"

Коли керівником держави керує страх, це може вилитися в агресію проти джерела небезпеки, в даному випадку — проти НАБУ і САП.

"Я чудово розумію, як працює логіка, якщо вона там десь присутня, нашої влади, — каже Ярослав Железняк з фракції "Голосу". — Протести показали, що вони можуть згасати. І владою, боюсь, зроблений, очевидно, хибний висновок: вулицю можна ігнорувати. І тут ми згадуємо, що в минулому році саме вулиця була тим, хто захистили НАБУ і САП від атак. І раз тепер це не є аргументом для влади, то вони зможуть повернутися до ідеї підрізати НАБУ і САП".

На його думку, тут єдиний гарний аргумент — що окрім вулиці у нас є ще міжнародні партнери. Це червона лінія, і якщо влада її порушить, то зупиняться гроші для держави.

Однак ці сподівання можуть виявитися надто оптимістичними. Ведернікова робить більш похмурий прогноз. А оскільки її стаття вийшла якраз перед засіданням Верховної Ради, то в депутатському середовищі це наразі найбільш обговорювана новина.

"Є велика ймовірність, що всередині держави сформувалася кримінально-кланова система, значна частина правоохоронного блоку якої обслуговує вже не інституції, а збереження сформованої конструкції влади. Система захищає владу. Влада забезпечує стійкість, дохід і безкарність стовпів системи. І ось у цю конструкцію зараз полізло НАБУ", — пояснює журналістка, чому у повітрі пахне громовицею.

Власне, це попередження про те, що наїзд СБУ на НАБУ і САП може відбутися не лише у законний спосіб. Саме така перспектива найбільше непокоїть депутатів.

"Джерела в системі СБУ, які не залучені в ці процеси, але які спостерігають за ними вже багато років, — а такі там іще збереглися, — дуже тихо шепочуть нам, що НАБУ вхопилося за кінчик страшного клубка. І, мабуть, уперше детективи й керівники НАБУ та САП ходять по лезу вже не в переносному значенні. Наші співрозмовники говорять про реальну фізичну загрозу для тих, хто зараз розмотує цей клубок", — інформує Ведернікова.

Тригером у цій історії має стати голосування в парламенті за призначення Поклада головою СБУ. Злі язики говорять, що депутати відчувають, що голосування за Поклада — це буде свого роду "точка неповернення".

Однак значення депутатського спротиву перебільшено. Поклад і в статусі в.о. цілком здатен виконати поставлені завдання. Інша справа, що депутати, демонструючи небажання голосувати за Поклада, наче сигналізують суспільству та західним партнерам про небезпеку. Українська політика входить у сутінки. За якими — ніч?

Найгірше в цій ситуації те, що вона послаблює наші можливості протистояти російській агресії. Наче мало нам повномасштабної війни і загрози енергетичного колапсу взимку — нам ще всередині держави збираються влаштувати зведення рахунків між інституціями. Жити без правил легко, але недовго.