Території підвищеного ризику. Що зміниться для киян і жителів області з новим статусом
Кабінет міністрів вніс Київ та Київщину до переліку територій із підвищеним ризиком. Урядовці запевняють, що на повсякденне життя людей це не вплине, бо зміни стосуються тільки бізнесу. Та це не зовсім так
Прем’єр-міністр Сергій Корецький повідомив, що уряд розширив чинну програму страхування воєнних ризиків для бізнесу та спростив отримання ним компенсацій. У бюджет наступного року закладені кошти на страхування воєнних ризиків, проте, за словами голови уряду, бізнес потребує підтримки вже сьогодні, тому існуючу програму розширять. Він вказав на нововведення: до переліку майна, за пошкодження чи знищення якого можна буде отримати компенсацію, додається пальне і транспорт для його перевезення; розмір максимальної компенсації страхової премії підвищать з 3 до 5 млн грн на рік для одного підприємства, цей механізм також пошириться на орендоване майно; пільгові кредити можна буде залучити для відновлення паливної та складської інфраструктури, модернізації підприємств переробної промисловості, поповнення оборотного капіталу оптової та роздрібної торгівлі. Держава компенсуватиме 5,5% річних від базової ставки банку, максимальний ліміт для групи пов’язаних компаній — 1 млрд грн.
При цьому Корецький зауважив: рішення ухвалюються в умовах обмеженого фінансового ресурсу. Простіше кажучи, бізнес отримує механізми компенсації втрат від російських ударів по підприємствах, складах, АЗС тощо, однак суми від держави покриватимуть тільки частину знищеного і зруйнованого. І то — лише теоретично.
Позитивні і негативні боки нового статусу
Про особливості нового статусу Києва та області виданню РБК-Україна розповів віце-президент Торгово-промислової палати Ростислав Коробка. З позитивів — компенсація кредитної ставки (за програмою "5-7-9" вона буде у межах 1% річних); скорочення процедур отримання дозвільних документів, а також підтвердження форс-мажорних обставин, що дасть підстави довести постачальникам, банкам або контрагентам неможливість виконання договірних зобов’язань. З негативів – відсутність механізму страхування воєнних ризиків, а закордонні страховики не беруться перестраховувати воєнні ризики. Тобто, наміри уряду хороші, але — декларативні.
Ще один момент, на який звернув увагу Коробка, статус території підвищеного ризику ніяк не впливає на компенсацію економічних збитків бізнесу, оскільки існує реєстр збитків, який не залежить від територіальної прив’язки і новий статус не прискорить процедур для підприємців Києва та столичного регіону. Ще один серйозний негатив — збільшення банками ставок кредитування для бізнесу, розміщеного на території підвищеного ризику. Простіше кажучи, для бізнесу у сфері рітейлу, складських приміщень можуть з’явитися проблеми з отриманням кредитів, що стане перепоною для нових проектів.
Досі, нагадаємо, до переліку територій підвищеного ризику відносилися території Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Сумської, Харківської, Херсонської та Чернігівської областей. Окрім цього статусу є ще території де ведуться (велися) бойові дії. Серед іншого, потрапляння до таких територій дає можливість бронювати до 100% працівників окремих сфер, зокрема, водіїв громадського транспорту.
Грошей нема, але ви тримайтесь?
Чи існують ще якісь складові у зміні статусу Києва та області? Перше: будь-які масові заходи — не проводяться. І раніше для них мали бути дозволи, отримання яких часто ігнорували. Прикладом може слугувати трагедія на виставці зброї, що сталася 24 липня на Київщині. До слова, днями Святошинський райсуд залишив без змін запобіжний захід організатору виставки — тримання під вартою. Захід, за даними слідства, організували без необхідних погоджень із військовим командуванням, обласною та районною військовими адміністраціями та іншими уповноваженими органами, запрошення учасникам розіслали за дев’ять днів, а точні місце та час проведення повідомили за добу до заходу. Чого вистачило, щоб хтось злив дані, після чого ворог завдав ракетного удару.
Друге: декларативність затверджених урядом програм. Голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа повідомила, що через брак коштів уряд не зможе профінансувати підготовку енергетики до зими. Що казати про компенсації бізнесу, який серйозно постраждав від російських ударів. Інша депутатка-"слуга" Ольга Василевська-Смаглюк заявила, що грошей у бюджеті країни лишилося обмаль. "Відсьогодні в Україні фінансуються лише соціальні видатки, зарплати бюджетникам та утримання військових", — зазначила вона. Отже, заявлені урядом ініціативи про компенсації бізнесу, схоже, чекатимуть до кращих часів.
Третє: цікаву деталь розкрив депутат від президентської фракції Сергій Демченко, — державні службовці отримують доплати за роботу на прифронтових територіях, а якщо вслід за ризикованими територіями такими визнати Київ та область, отримуватимуть і тут.