Трампіст мимоволі. Чому Макрон розпочав нову гру з Путіним

Європа не може ігнорувати те, що робить Дональд Трамп. Але вона може використати це, щоб грати у свою гру. У грудні три спроби такої європейської гри ініціював Еммануель Макрон. Це помста Китаю, торг із Путіним і Трампом та діалог із Путіним. Почнемо із останнього.

Третя спроба: діалог із Путіним

Трамп і Путін у році, що минає, встигли зустрітися особисто і неодноразово поговорити по телефону. Саме завдяки цьому Трамп взяв собі повноваження говорити і від імені Європи також. Макрон запропонував Євросоюзу говорити з Путіним прямо.

"На даному етапі чи вважаєте ви корисним поговорити з Путіним?" — запитав журналіст на прес-конференції за підсумками засідання Європейської ради 18 грудня.

"Я думаю, що розмова з Путіним знову стане корисною. Так. У будь-якому разі, я бачу, що є люди, які розмовляють з Путіним, — відповів Макрон, очевидно маючи на увазі Трампа та його посланців. — Тому я думаю, що ми, європейці та українці, зацікавлені у пошуку рамок для належного поновлення цього обговорення. Інакше ми розмовлятимемо між собою з переговорниками, які потім розмовлятимуть лише з росіянами. Це не ідеально".

Він описав два варіанти подальших подій: швидкий мир або продовження війни. Розмова з Путіним, на думку Макрона, потрібна в обох випадках. "Або можна досягти міцного, довгострокового миру з усіма необхідними гарантіями — і в будь-якому разі, ми сядемо за стіл переговорів з усіма в цей момент. Або, продовжуючи фінансувати і підтримувати Україну, нам також необхідно в найближчі тижні знайти способи і засоби для того, щоб європейці, за допомогою належної організації, відновили повноцінний діалог з Росією, в умовах повної прозорості і в партнерстві з Україною".

"Найближчі тижні" — це досить розпливчастий термін. І поки що ідея Макрона залишається нереалізованою. "Обміну думками" між французьким і російським президентами не було, "нині немає планів на телефонну розмову" між ними, і "немає планів на поїздку Еммануеля Макрона до Москви", — йдеться у заяві Єлисейського палацу.

Це означає лише те, що час другого варіанту ще не настав, оскільки залишаються шанси у першого варіанту. Але якщо миротворчі зусилля Трампа вкотре не дадуть результату, тоді може настати черга Європи поспілкуватися з Путіним. І вона має специфічний предмет для розмови.

Друга спроба: торг із Путіним та Трампом

Напередодні засідання Європейської ради газета The Washington Post повідомила, що лідери європейських країн отримали від адміністрації Трампа чіткі сигнали про те, що США хочуть використати заморожені активи в рамках врегулювання війни в Україні. Доля заморожених російських активів також фігурувала у 28-пунктному мирному плані, спочатку запропонованому спеціальним посланцем США Стівом Віткоффом після обговорень із російськими представниками. Пропозиція передбачала використання $100 млрд російських активів в очолюваних США зусиллях з відновлення та інвестицій в Україні, а решта активів мала бути направлена до спільного американсько-російського інвестиційного фонду. З того часу прем'єр Бельгії Барт де Вевер та інші європейські лідери стикаються із тиском з боку американських чиновників, заявили газеті європейські офіційні особи.

Європейська рада відклала рішення щодо активів і натомість ухвалила рішення про надання Україні 90 млрд євро шляхом запозичення на ринках капіталу. Як розповіла газета Financial Times, ключову роль тут відіграв Макрон. Він відмовився підтримати амбітний план канцлера Німеччини Фрідріха Мерца, який пропонував використати 210 млрд євро заморожених російських активів для фінансування допомоги Україні. У вирішальний момент Франція визнала за краще приєднатися до Бельгії та Італії, фактично поховавши німецький проект.

Тепер російські активи, заморожені в Європі (переважно в Бельгії), — це специфічний предмет для торгів із Путіним та Трампом. Нагадаємо, що 12 грудня країни Євросоюзу погодилися заморозити російські активи у розмірі 210 млрд євро безстроково. Макрон на прес-конференції за підсумками засідання Європейської ради 18 грудня послався на це рішення і наголосив, що воно "дозволяє Європі зберегти один із своїх головних інструментів ведення переговорів". "Ми заморозили ці російські активи на довгострокову перспективу, — повторив він. — І я думаю, цілком розумно сказати, що ці активи мають бути використані для врегулювання суперечок".

Тобто фактично Макрон наслідував приклад Трампа, який хотів торгувати європейськими активами на переговорах з Путіним і вимагав, щоб європейці не почали витрачати їх на фінансування України. Ця вимога Трампа виконана, але є нюанс: Макрон пропонує, щоб Європа сама торгувала цими активами на переговорах із Москвою та Вашингтоном.

Перша спроба: помста Китаю

Про те, що Макрон навчається у Трампа, можна було здогадатися ще 7 грудня, коли в газеті Les Echos вийшло його інтерв'ю про підсумки візиту до Китаю 3-5 грудня. Макрон розповів, що він погрожував введенням мит, якщо не буде вжито заходів для скорочення постійно зростаючого дисбалансу в торгівлі КНР з Євросоюзом. "Я сказав їм, що якщо вони не відреагують, ми, європейці, будемо змушені найближчими місяцями вжити жорстких заходів за прикладом Сполучених Штатів, таких як введення мит на китайську продукцію", — повідомив він.

Водночас він закликав китайські компанії інвестувати в Євросоюзі. Трамп також каже, що мита потрібні для того, щоб змусити іноземні компанії інвестувати у США.

Візит Макрона до Пекіна був невдалим. Як зазначає Asialyst, Сі Цзіньпін ввічливо відхилив два головні прохання гостя: чинити тиск на Росію з метою припинення війни в Україні та вжити заходів, які дозволять Франції скоротити свій величезний торговий дефіцит із Китаєм. 2024 року торговий дефіцит ЄС з Китаєм досяг колосальних $306 млрд. Зокрема, Франція продала Китаю товарів на $47 млрд менше, ніж купила у нього.

Повернувшись від Сі Цзіньпіна з порожніми руками, Макрон, звісно, був трохи роздратований і тому захотів реалізувати свої погрози, озвучені в Пекіні. Перед засіданням Європейської ради 18 грудня він сформулював завдання щодо Китаю: "встановити європейські преференції і, отже, спонукати Китай до прямих інвестицій у Європу, якщо він хоче зробити свій внесок у нашу промислову базу, одночасно забезпечуючи більший захист нашої промисловості".

Після засідання він повідомив, що лідери країн Євросоюзу докладно обговорили проблеми геоекономіки. За його словами, одним із стовпів стратегії ефективної геоекономіки є програма захисту європейського ринку. "Саме за це ми виступали протягом декількох років, саме це Комісія почала впроваджувати після рішення щодо китайських електромобілів, саме це згодом було застосовано в рамках захисних заходів щодо сталі, і саме це продовжує застосовуватися, — розповів він. — Маркування "Зроблено в Європі", яке поступово закріплюється в законодавстві, є справжнім зрушенням у політиці. Вона необхідна, якщо ми хочемо протистояти нинішній ситуації, коли в нас одночасно спостерігаються надлишок виробничих потужностей у Китаї з ціновими умовами, які повністю не відповідають правилам СОТ, та американські тарифи".

Навряд чи треба пояснювати, що від ідей Макрона до рішень Європейської ради та Єврокомісії велика дистанція. Макрон лише ініціатор, який намагається квапити колег та події. Тим не менш, його ініціативи заслуговують на увагу, бо іноді вони збуваються. Коаліція охочих, нагадаємо, це його ідея.