Тунель під Дніпром та інші нісенітниці. Коли киянам розкажуть, як вижити цієї зими
На тлі повітряних атак ворога на українську столицю в інформаційному просторі активізувалися глашатаї апокаліпсису, які розповідають про масову втечу киян із міста. Що ж насправді відбувається у Києві?
Кияни не втікають, а сезонно кочують: чи велика в цьому різниця?
Народна депутатка Анна Скороход у кремлівських рупорах популярніша навіть за Олексія Гончаренка, якого вигнали з фракції "Європейська солідарність" та внесли до бази "Миротворця" — вони цитують її заяву про масовий виїзд людей зі столиці після ударів по переправах через Дніпро. Депутатка з Київщини, яку серед перших виключили з президентської фракції "Слуга народу", після минулорічної підозри в корупції трохи принишкла, та зараз знову активізувалася. Окрім згаданої вище заяви російська пропаганда радіє внесеному Скороход законопроекту про закріплення в Конституції нейтрального статусу України — на сайті Верховної Ради документу поки немає і не факт, що буде, але у Москві вже фурор.
Скороход не перша каже про масовий виїзд киян зі столиці. Протягом останніх днів у мережах поширюються чутки про збільшення кількості квартир для оренди, що нібито свідчить про відтік людей із міста. Ситуацію роз’яснив бізнес-директор маркетплейса ЛУН Денис Суділковський: сайт змінив інтерфейс і тепер показує більше пропозицій по оренді, це зроблено для зручності користувачів, насправді ж за тиждень кількість квартир зросла лише на 5,4%, але тенденція збільшення пропозицій триває ще з літа. Тобто, це поступовий процес, а не скачок. "Мета росіянців — зламати тил, давайте не будемо їм допомагати в цьому і розганяти істерику", — слушно зауважив Суділковський.
Згодом офіційне уточнення дала компанія ЛУН: "+66% — це зростання кількості активних оголошень за останні два місяці, +5% за останній тиждень. Але це не всіх квартир, які здаються в оренду. Багато квартир уже орендовані й у цих оголошеннях не враховані". Простіше кажучи, відбувається сезонна внутрішня міграція, люди релокуються в безпечніші регіони, це — не втеча, хоча зростання пропозицій справді існує. Особливо на лівобережжі.
Та навіть без роз’яснень фахівців із нерухомості очевидно, що на вулицях столиці кількість транспорту не зменшилася, пробки на дорогах нікуди не зникли. Ще із серпня, коли посилилися повітряні атаки на Київ, була зрозуміла тактика ворога — змусити людей масово втікати, як у лютому і березні 2022-го. Однак цього росіяни не домоглися.
Допомогти може досвід перших місяців повномасштабного вторгнення
Не можна виключати, що росіяни таки заблокують переправи через Дніпро у столиці, аби логістично розірвати береги. Це їхня давня мрія, її вони намагалися реалізувати і минулого року, коли руйнували енергетичну інфраструктуру лівобережжя. Інакше кажучи, варто готуватися до дуже поганого сценарію зими без руху мостами. Підготовки влади до такого сценарію кияни не бачать, що посилює невизначеність та невпевненість.
План стійкості столиці, який затверджувався у постійному конфлікті між Банковою та урядом з одного боку і столичною мерією з іншого, потребує кардинального перегляду. Як потребує доповнення і недавнє рішення Кабінету міністрів віднести Київ до територій підвищеного ризику. Про кроки у цих напрямках інформації немає. Аби не сталося так, що у скрутний момент центральна і міська влада влаштують політичний футбол, перекидаючи відповідальність одна на одну, як це неодноразово траплялося.
Бізнес і влада мають вести постійний діалог про зменшення маятникової міграції між берегами Дніпра, про переведення працівників на віддалену роботу, або ж відкриття філій на лівобережжі. Мережею вже гуляють історії про якісь компанії, де від працівників начебто вимагають переселятися з лівого на правий берег.
Насправді, досвід розвантаження мостів є, варто його тільки згадати: у перші місяці повномасштабного вторгнення більшість мостів були або частково перекриті, або взагалі не працювали. Так, тоді населення Києва суттєво зменшилось, однак зараз на першому місці має бути безперебійний рух критично важливих вантажів та автомобілів оперативних служб. І ще необхідно накласти заборону чиновникам фонтанувати безглуздими ініціативами на зразок пропозиції міністра відновлення, інфраструктури та транспорту України Миколи Калашника будувати понтонні переправи і прокласти тунель під Дніпром.
Після атак ворога на склади з ліками в усіх аптеках спостерігаються перебої, ця ситуація викрила ще одну проблему — наскільки кожен із берегів столиці готовий до автономного існування в разі блокування переправ. Простіше кажучи, чи формуються запаси критично необхідної продукції — їжі, ліків, у тому числі вкрай необхідних залежним від них людям. Та станом на зараз широкому загалу і близько невідомий алгоритм дій в разі дуже поганого сценарію, — до кого звертатися по допомогу. Це нагадує історію з укриттями, яких на папері значно більше, аніж реально, — війна триває понад чотири з половиною роки, але досі питання укриттів не вирішене.
У підсумку з одного боку маємо готовність переважної більшості киян залишатися у місті попри все, з іншого — брак інформації від держави та міської влади про те, як діяти в разі поганого сценарію. Тут можна пригадати минулу зиму, коли голова Деснянської РДА Максим Бахматов закликав жителів Троєщини копати вигрібні ями і "тримати оборону попри все". Оригінальна пропозиція, але навіщо ж тоді влада, якщо вона допускає ситуацію, коли жителі столиці вимушені будуть виживати самі.
