Турбота не про тих. Чи є політика у справі про шахрайство депутатів облради Київщини

П’ятьом депутатам Київської облради повідомили про підозру у привласненні понад 3 млн. грн. бюджетних коштів, які виділялися на програму "Турбота". Попри бравурні заяви правоохоронців про викриття шахрайської схеми, залишається чимало питань

Засідання Київської обласної ради

Чому поліція і прокуратура не кажуть, кого впіймала на схемі

У справі про незаконне отримання бюджетних виплат за обласною програмою соціальної підтримки "Турбота" правоохоронці оголосили підозри п’ятьом депутатам Київської обласної ради та чотирьом їхнім родичам. За даними "Української правди", серед фігурантів — Хвича Мепарішвілі, Євгенія Полікарпова, Станіслав Поліщук, Олександр Поляруш та Юрій Савчук. В інших джерелах прізвище Мепарішвілі відсутнє.

Схема доволі примітивна: депутати систематично подавали звернення щодо виділення матеріальної допомоги своїм близьким або довіреним особам, ті, за версією правоохоронців, не мали необхідних підстав для отримання коштів. Серед одержувачів допомоги були, зокрема, батьки депутатів та батьки їхніх дружин. За даними слідства, встановлені факти заволодіння коштами на понад 3 млн. гривень.

Кого ж називають серед схемників? Олександр Поляруш — "слуга народу" з Білої Церкви, його прізвище і раніше фігурувало у низці скандалів. Має багатий політичний досвід: кілька разів безуспішно балотувався до Верховної Ради, у 2015 році став депутатом Київської облради від "радикалів" Олега Ляшка. З грудня 2017 року по жовтень 2020-го був заступником міського голови Білої Церкви.

Друге прізвище — Станіслав Поліщук, член фракції "За майбутнє". Отримав мандат лише навесні 2023 року, коли дві депутатки цієї фракції склали повноваження. Разом із Поліщуком тоді мандат отримала Євгенія Полікарпова. Поліщук — колишній "регіонал". Наразі обіймає посаду директора комунального некомерційного підприємства КЗ КОР "Обласна стоматологічна поліклініка", що у Білій Церкві.

Третє — Юрій Савчук. Він також із фракції "За майбутнє". Савчук, як і Поляруш із Поліщуком, із Білої Церкви, був заступником голови Білоцерківської РДА, заступник міського голови. Наступне прізвище — Полікарпова. До потрапляння в облраду працювала у Броварській РДА та тимчасово очолювала її майже два місяці з вересня по листопад 2022 року. За понад два роки депутатства не відзначалася медійною активністю, як і скандалами. Можливо згодом слідство уточнить її роль у компанії білоцерківців.

Останнє прізвище, назване джерелами "УП", Хвича Мепарішвілі. Член фракції "Європейська солідарність", єдиний у п’ятірці колишній народний депутат, у минулому скликанні він представляв фракцію "Народного фронту". На парламентських виборах 2019 року балотувався від "Євросолідарності" по мажоритарному округу у Білій Церкві, але до парламенту не потрапив. У 2020 році став депутатом Київської обласної ради. Мепарішвілі – засновник благодійного фонду "Майбутнє України", його прізвище у переліку підозрюваних здивувало дуже багатьох в області.

Що не так із підозрами обласним депутатам

З огляду на презумпцію невинуватості, нікого назвати винним у схемах не можна, а слідство фіційно не підтверджує, що йдеться саме про цих депутатів. Хоча зазвичай прізвища називають швидко. Складається враження, що після гучних заяв людям дали час "порішати" проблеми. Але неприємності окремо взятих депутатів дрібні порівняно з тими, які здатне потягнути за собою викриття афери із соціальною допомогою. Здавалося б, підозрювані з різних фракцій і жодної політичної мотивації в цій історії немає. Але це тільки на перший погляд.

Депутати фракції "За майбутнє" в обласній раді мають значний вплив у регіоні, за цією політсилою ключова посада в раді — виконуючого обов’язки голови, ним є Ярослав Добрянський. "За майбутнє" в обласній раді активно співпрацює зі "слугами народу". У місцевих радах ситуація з голосуванням інакша, аніж у парламенті — тут більшу роль грають приземлені домовленості, проте коли підозрами з обойми вибивають відразу трьох депутатів, це може стати підставою для конфлікту.

Наступний момент — прізвище Поляруша. Виходить, член президентської фракції грішив зловживаннями з матеріальною допомогою? Відразу виникає питання до кураторів Київщини в партії "Слуга народу", в її парламентській фракції та до керівника обласної партійної організації. Незадовго до підвищення в міністри її очолив Микола Калашник, на той час голова Київської ОВА. А в парламенті, наскільки відомо, Київщиною опікуються Андрій Мотовиловець і сам голова партії Олександр Корнієнко. Репутаційні збитки від підозри впливовому в регіоні "слузі" для політсили будуть відчутними.

Третій момент. За кожним виділенням коштів стоять люди, які підписують папірці. Виходить ціле організоване злочинне угрупування. Громадськість запитуватиме у правоохоронців: де продовження підозр, обшуки, затримання, запобіжні заходи підозрюваним. Чи існує у правоохоронних органів відповідь на ці питання, якщо досі навіть прізвища підозрюваних ні поліція, ні прокуратура не оголосили?  

Четвертий момент. Зовсім недавно область очолив Тимур Ткаченко, якого перекинули з Київської міської військової адміністрації на обласну. На думку знавців місцевої політики, історія з підозрою відразу п’ятьом депутатам може бути таким собі "підсвічуванням" для нового голови. Він формально тут ні до чого, ніде не коментує цю справу, але — нова мітла по-новому мете. Про оборудки з "Турботою" чутки ходили давно, але руки до схемників дійшли тільки зараз. На питання "чому" відповідей може бути чимало. Одна із них: показати місцевим елітам, що нового голову КОВА потрібно поважати, бо кожного депутата є за що взяти.

Звідси — висновок. За бажання і політичної доцільності виведення на чисту воду подібних і куди більших афер можна масштабувати в межах країни. Депутати місцевих рад мали бути переобрані наприкінці жовтня минулого року, коли закінчилася каденція рад і мерів, обраних у 2020 році, та оскільки є рішення, що виборів під час війни не буде, цим людям Верховна Рада дозволила далі сидіти у депутатських кріслах. В обмін на це їх періодично лякатимуть підозрами, а заодно — "общипуватимуть". Йдеться про людей небідних, тож навіщо, привласнювати бюджетні гроші із соціальних програм... Мабуть, через впевненість у безкарності.