Українці і поляки згадують Волинську трагедію

Територія Волині була зайнята Польщею згідно з Ризьким мирним договором 1921 року.

Варто згадати, що в міжвоєнний період політика Речі Посполитої була досить дискримінаційної в релігійному та мовному питанні національних меншин, що в свою чергу призвело до створення численних націоналістичних організацій, ряд яких у 1929 році об'єдналися в Організацію українських націоналістів (ОУН), згадує "ДС" разом з "Укрінформ".

З початком Другої Світової війни для боротьби з радянськими партизанами і німецькими окупантами виникла Українська повстанська армія (УПА), яка в 1943 році активно діяла як в Галичині, так і на Волині.

Польсько-український конфлікт почав набирати обертів у районах Надсяння та Підляшшя в 1942 році. У листопаді 1942 - лютому 1943 р. нацисти поляків виселили з ряду сіл, заселивши на їх місця українців. Загони Армії Крайової розцінили це як "співпраця українців з німцями проти поляків" і в березні 1943 року почали акції помсти, які вилилися в масові вбивства українців.

Разом з тим, у квітні - травні 1943 року поляки почали створювати укріплені "самооборонные" бази, яким німці постачали зброю і матеріально їх підтримували. Однак подекуди ці загони займалися не самообороною, а нападами на довколишні українські села.

Багато українських істориків вважають, що багато в чому саме така позиція поляків, а не радикальний націоналізм ОУН і УПА, стала головною причиною проведення повстанцями збройних акцій проти польських колоній і сіл 1943-1944 роках. Адже етнічні чистки поляків раніше не планувалися оунівцями, а стали прямим наслідком розвитку подій вже під час німецько-радянської війни.

Поступово акції українських повстанців на Волині поширилися на польських селян, причому як на колоністів міжвоєнного періоду, так і на більш давнє польське населення.

З лютого 1943 року антипольські акції охопили схід Волині. Кульмінацією цієї трагедії і стали події 11-13 липня 1943 року.

Точна кількість жертв взаємних етнічних чисток, які тривали до закінчення війни, поки не відомо. Історики називають різні цифри: від 35 тисяч (українські дані) до понад 100 тис. (польські дані) поляків і від понад 20 тис. (українські дані) до 2 тисяч (польські дані) українців.

Згодом етнічні чистки продовжилися у вигляді "українсько-польського обміну населенням" 1945-1946 років та операції "Вісла" 1947 року.

Раніше МЗС Польщі повідомляв, що спроба посварити РП з Україною є елементом гібридної війни.