"Жахливо, але від голоду не помремо": російські удари призвели до дефіциту продуктів у Києві

Про це британському виданню The Guardian розповів міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький, повідомляє "ДС".

За його словами, ця хвиля ударів стала "наймасовішою з початку повномасштабного вторгнення". Під неї також потрапили склади з медикаментами, зокрема, Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ).

Київ став головною метою останньої хвилі атак, через які полиці в багатьох супермаркетах частково спорожніли, повідомляє кореспондент The Guardian. Росія хоче "зробити наше життя жахливим і нестерпним, і в неї це виходить", поскаржилася газеті 68-річна пенсіонерка Валентина Свєшнікова.

Нещодавні візити до Москви директора ЦРУ та представників президента США Дональда Трампа лише зміцнили рішучість глави Кремля Володимира Путіна не просто продовжувати війну, а й йти на ескалацію, повідомляють західні ЗМІ з посиланням на чиновників та розвідників країн НАТО, а також людей, близьких до Кремля. Не досягнувши результатів після влаштованого минулої зими "холодомору", він хоче тепер зробити життя мирних українців ще нестерпнішим. Путін сподівається, що залишивши Київ узимку без їжі та тепла, як це робили нацисти під час блокади Ленінграда, він зможе до весни породити масове невдоволення, яке змусить владу України піти йому на поступки.

Ціни на продукти в Україні вже почали зростати, хоча це пояснюється не так дефіцитом через російські удари, як витрати на перебудову логістичних ланцюжків, каже Дмитро Кримський, співзасновник компанії "Бюро вин", що володіє мережею елітного алкоголю GoodWine. Один із його складів під Києвом потрапив під удар 1 вересня, збитки оцінюються у 4 млн євро.

Це не перший випадок. Після російського вторгнення в 2022 році GoodWine втратила 1,6 млн пляшок на розбомбленому складі, збиток склав 15 млн євро. А в липні цього року через обстріл компанія втратила продукцію ще на 1,5 млн євро.

Кримський вважає, що йому доведеться підвищити ціни на 5%, оскільки він розглядає перенесення складів до Польщі, використання підземних сховищ та розподіл товару за декількома маленькими складами. Усього ж він чекає на стрибок цін на продовольство до 15% через останні російські удари.

Міністр Висоцький вважає, що негативний ефект буде значно меншим – 2,5%.

"Якщо в 2022 році ворог завдавав ударів в основному по інфраструктурі сільськогосподарського експорту, а в наступні роки руйнував енергетичний сектор, то атаки серпня-вересня 2026 року являють собою системні удари по системі життєзабезпечення цивільного населення. Ворог цілеспрямовано намагається знищити логістику, яка забезпечує українські міста продовольством", — сказав глава Мінагро.

У ніч на 3 вересня під Києвом також було вражено один із основних складів Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), де зберігалися гуманітарні медичні вантажі, повідомляв Reuters. Раніше, у серпні, під удар потрапив гуманітарний склад ВООЗ у Дніпрі; за даними організації, в результаті було втрачено половину медичних матеріалів та обладнання, призначених для надання допомоги приблизно 225 тисячам осіб.

Ці атаки укладаються в масштабнішу російську тактику з підриву гуманітарних операцій в Україні, заявив тоді речник ВООЗ Крістіан Ліндмайєр: "У 2026 році було зафіксовано не менше 20 ударів по складах з гуманітарними вантажами, у тому числі 15 атак на склади з медикаментами та іншими".

Але нинішні обстріли об'єктів продовольчого сектору – "не перші атаки за час війни", сказала The Guardian 36-річна менеджерка з туризму Олена Жук, купуючи на центральному фермерському ринку Києва.

"Ми виживемо. Ми не помремо з голоду", — сказала вона.

Нагадаємо, у серпні Тарас Висоцький говорив, що російська армія знищила близько 90% логістичних центрів торгових мереж, проте дефіцит базових продуктів в Україні не очікується.