В ЦПД назвали головні наративи Росії щодо полонених та зниклих безвісти
Російська пропаганда використовує чотири основні наративи щодо питань полонених та зниклих безвісти на війні проти України
Про це заявив керівник департаменту протидії інформаційним загрозам національній безпеці Центру протидії дезінформації при РНБО Кирило Вікторов, передає "ДС" з посиланням на "Укрінформ".
Відповідні висновки були зроблені за підсумками дослідження, проведеного з 1 січня до 11 серпня 2026 року. Фахівці за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення проаналізували понад 94 тис. публікацій із майже 24 тис. джерел та виокремили чотири основні деструктивні наративи Росії. Дослідження охоплювало українсько- та російськомовні сегменти інформаційного простору, а загальна кількість переглядів опрацьованих матеріалів становила 419 млн.
Вікторов, зауважив, що не всі проаналізовані публікації містили деструктивні наративи. Аналітики виокремлювали повідомлення, які Росія використовує для реалізації інформаційних операцій, а також визначали відповідні наративи та їхні цілі.
"Головна закономірність, яку показав наш аналіз: Росії часто не потрібно вигадувати саму подію. Достатньо використати реальну подію і нав’язати аудиторії потрібне її пояснення", — сказав Вікторов.
За його словами, перший основний напрям — поширення тверджень про нібито небажання України повертати своїх військовополонених. Російські та проросійські ресурси системно просувають тезу, що Україна начебто відмовляється від обмінів, не хоче повертати окремих військовополонених або зацікавлена лише у поверненні певних категорій військових.
"У такий спосіб відповідальність за складність або затримку обмінних процесів намагаються перекласти на Україну, на українську сторону", — пояснив представник ЦПД.
Другий напрям, за словами Вікторова, стосується маніпуляцій із темою зниклих безвісти. Російські ресурси намагаються заповнити інформаційну невизначеність власними поясненнями, зокрема поширюють твердження, нібито статус зниклого безвісти використовують для приховування реальної кількості загиблих або уникнення виплат їхнім родинам.
Третій напрям, за словами представника ЦПД, полягає у формуванні позитивного образу російського полону. Для цього РФ використовує відео та заяви українських військовополонених, у яких акцентують на нібито хорошому ставленні з боку Росії, небажанні повертатися в Україну або знову йти на фронт.
"Людина, яка перебуває в полоні, не може вважатися вільним учасником інформаційної комунікації, особливо коли ми говоримо про російський полон", — підкреслив Вікторов.
Четвертий напрям він назвав дискредитацією України через поширення фейків та дезінформації про нібито неналежні умови утримання російських військовополонених, відсутність медичної допомоги, погане харчування, побиття чи інше жорстоке поводження.
Представник ЦПД зазначив, що в результаті формується чітке викривлене уявлення: "Росія нібито гуманно ставиться до українських військовополонених, а Україна, навпаки, нібито жорстоко поводиться з росіянами".
Він наголосив, що ці наративи є взаємопов’язаними та мають спільну мету — підірвати довіру до України. За його словами, йдеться про підрив довіри військовослужбовців до держави, родин — до інституцій, які займаються пошуком і поверненням людей, громадян — до підтвердженої інформації, а також міжнародних партнерів — до України.
Вікторов підсумував, що особливо сприятливими для таких інформаційних операцій є періоди, коли увага до теми різко зростає — під час обмінів, переговорів, появи списків або нової інформації про військовополонених і зниклих безвісти.