Верховний Суд відкинув аргументи прокурора САП Батога: апеляцію щодо арешту 139 гектарів землі ринку "Столичний" розглянуть повторно
Верховний Суд скасував ухвалу Апеляційної палати ВАКС, яка не дозволяла ринку "Столичний" оскаржити арешт 139 гектарів землі, накладений ще у 2021 році, та направив справу на новий розгляд
Постанову Верховний Суд ухвалив 15 жовтня. Як зазначає "Судово-юридична газета", прокурор САП Ростислав Батіг роками заперечував проти розгляду апеляційної скарги орендаря землі, посилаючись на пропуск строків оскарження, передає "ДС".
Кримінальне провадження стосується 18 гектарів державної землі, які, за версією слідства, незаконно вибули з власності держави. Проте у 2021 році ВАКС наклав арешт ще на чотири ділянки загальною площею 139,4 гектара, тобто практично на всю територію ринку. Ці землі залишаються у державній власності, а ринок користується ними на правах оренди. Більше того, прокурор Батіг письмово підтвердив Верховному Суду, що жодна з чотирьох ділянок не має стосунку до кримінального провадження.
Оскаржити арешт підприємство не могло роками. На засідання у 2021 році орендаря не запросили, а копію ухвали йому не надіслали. Це згодом письмово визнав і сам прокурор. Попри це, Батіг наполягав, що строк оскарження минув через тиждень після засідання, а підприємство нібито знало про арешт з інших джерел. Апеляційна палата ВАКС погодилася з його доводами та закрила провадження, не розглянувши законність арешту по суті.
Сам факт оскарження арешту прокурор використав і проти директора ринку. У травні Батіг вимагав збільшити йому заставу з 5 до майже 20 мільйонів гривень, назвавши апеляцію підприємства "реалізацією ризику вчинення іншого кримінального правопорушення". Суд цю вимогу відхилив.
Верховний Суд також не погодився з аргументацією прокурора щодо пропуску строку. Колегія суддів наголосила, що відлік строку апеляційного оскарження за таких обставин починається з дня отримання копії ухвали, "незалежно від наявності інших джерел інформування". Доказів її вручення підприємству немає. Відтак справу направлено на новий апеляційний розгляд.
Тим часом арешт має реальні економічні наслідки. За даними захисту, у квітні 2026 року банк відмовив ринку в кредиті на 110 мільйонів гривень для будівництва нових торговельних павільйонів саме через арешт землі. При цьому прокурор у своїх документах стверджував, що ухвала жодним чином не обмежує права орендаря.
Як зазначає "Судово-юридична газета", ситуація порушує питання про дотримання прокуратурою вимог статті 9 КПК щодо неупередженого дослідження обставин справи. Адже підприємству роками перешкоджали оскаржити арешт земель, які не є предметом провадження, а саме звернення до суду використали як аргумент про ризик нового злочину.
