Від Кокса до Трампа. Як Банкова заколисала себе думкою "виборів до кінця війни не буде"

Віце-спікер Олександр Корнієнко каже, що в Раді немає жодних чернеток або законодавчих ініціатив щодо проведення виборів під час воєнного стану. "Щоб розпочати такий процес, нам потрібно усім разом сісти, поговорити і зрозуміти, куди ми можемо рухатися далі в парламенті, розробляючи це законодавство", — повідомив він. Сказане Корнієнком викликає подив, адже про вибори під час війни йшлося задовго до недавньої заяви Трампа. Часу підготувати законодавчі ініціативи, обговорити їх, показати назагал — було достатньо. Що ж відбувалося замість цього?

Що про вибори під час воєнного стану говорили раніше

Першим тему виборів в Україні під час воєнного стану ще 16 травня 2023 року озвучив голова Парламентської Асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) Тіні Кокс. "Не буде жодних претензій до України, якщо вибори будуть не ідеальними. Але якщо ви не проведете вибори — то у всіх будуть до вас запитання. Демократія — це, звичайно, не тільки вибори. Але без виборів демократія неможлива", — казав тоді нідерландський політик. Щоправда, як саме вчиняти Україні, він не вказував, просто рекомендував.

У нас на цю заяву відреагували дуже критично. Кілька соцопитувань продемонстрували низький відсоток підтримки виборів під час війни, тож на певний час тема з порядку денного зникла, її замінив наратив — "вибори відбудуться після завершення війни". Звісно ж, нашою перемогою. У 2023 році всі говорили про контрнаступ і вірили в його результати. Добре, що вірили, погано, що ні Банкова, ні Верховна Рада не готували хоча б початкову юридичну базу, на якій можна було б сформувати каркас змін до виборчого законодавства на той випадок, якщо наші партнери наполягатимуть на виборах під час дії воєнного стану.

28 липня 2023 року спікер парламенту Руслан Стефанчук зробив заяву, яка знову повернула виборчу тему в порядок денний. Він визнав, що Конституція не забороняє вибори під час війни, пряма їх заборона міститься в законі про правовий статус режиму воєнного стану. За його словами, питання проведення виборів під час війни "може бути дискусійним", треба ухвалити "важливе рішення" щодо цього. Це дасть можливість, "з одного боку, забезпечити стабільність в державі, щоб держава не була розірвана виборами під час війни, але, з іншого боку, забезпечити ось цей потік демократії, за що Україна загалом і бореться". Тоді ж Сефанчук зазначав, що найближчим часом питання щодо виборів "буде актуалізовано". 

Але питання актуалізувала не українська влада, а сенатор-республіканець Ліндсі Грем, який під час візиту до Києва у переддень Дня незалежності ошелешив багатьох наступною заявою: "Я хочу, щоб у цій країні відбулися вільні та чесні вибори, навіть під час нападу на неї. Американський народ має знати, що Україна змінилась. У минулому це була дуже корумпована країна… Наступним кроком у становленні демократії мають стати вибори". Його розкритикували, пояснювали, що вибори можливі лише за умови, якщо союзники допоможуть з безпекою та грошима. Та й українці — проти.

Наприкінці жовтня того ж року Стефанчук на спільній прес-конференції зі спікеркою Палати депутатів парламенту Чехії Маркетою Пекаровою Адамовою розповідав, що звернувся до колег з інших парламентів, щоб вони поділилися досвідом виборів під час війни. "Зараз ми обмінюємося цим досвідом. Я думаю, що найближчим часом ми матимемо якесь рішення", — заявив Стефанчук. Отже, якщо вірити віце-спікеру, у 2023 році велася робота щодо варіантів проведення виборів під час війни. Але її поставили на паузу, очевидно, щоб зайвий раз не роздмухувати тему відтермінування президентських виборів 2024 року. Згаданий вище наратив обрали основним і до інших варіантів провладні спікери не поверталися.

Цього року Стефанчук кілька разів казав, що Верховна Рада працює над спеціальним документом, який стосуватиметься повоєнних виборів. За словами головуючого у парламенті, відповідні обговорення тривають "тихенько", щоб не виносити це на політичний рівень. Зокрема, законотворці проводять зустрічі з членами Центральної виборчої комісії, щоб "зрозуміти, де які списки, де хто з людей знаходиться, оновлення реєстрів — це титанічна робота". Тож над якимось документом депутати працюють, а ЦВК оновлює реєстри. Себто процес ішов, а нині просто прискориться?

Закон, який так і не написали

Як відомо, президент США наполягає на виборах в Україні. З його заяв напрошується висновок, що йдеться передовсім про вибори президентські. "Я думаю, що зараз важливий час для проведення виборів. Вони використовують війну, щоб не проводити вибори, але, я думаю, що український народ… повинен мати цей вибір. І, можливо, Зеленський виграв би… Зараз доходить до того, що це вже не демократія", — заявив кілька днів тому Трамп. Можна закидати йому повторення кремлівських наративів про "нелегітимність" Зеленського, казати, що ми самі розберемося, коли проводити вибори, але маємо розуміти: якби відповідне законодавство було готове або хоча б велася публічна дискусія навколо нього, у руках української влади був би козир — правила виборів узгоджуються у парламенті, лишилося вам допомогти нам вирішити безпекові питання Але напрацювань правил немає. Якби були, президент не попросив нардепів підготувати пропозиції про законодавчі зміни для проведення виборів під час воєнного стану.

Виявляється, провести їх можна, інакше б у Раді у відповідь на прохання президента розвели руками. Також зненацька виявилося, що у нас і укриттів достатньо для проведення голосування. Так, голова Оболонської РДА столиці Кирило Фесик повідомив, що тільки в його районі обліковується понад 480 сховищ, і цього ресурсу нібито достатньо для організації різних заходів, у тому числі виборів. Раніше нестача укриттів називалася серед головних причин, чому не можна проводити вибори під час війни.

Більшість розуміє, що без перемир’я якісна виборча кампанію неможлива, але зараз почуємо хор підспівувачів Трампу, які розповідатимуть, що Україні потрібні вибори чимскоріше. Тому нардепам разом з Офісом президента потрібно надолужувати час і написати хоча б "чернетки", якими махатимуть перед очима "дбайливців" про нашу демократію.