Мир із режимом чи допомога опозиції? Навіщо Україна повертає посла в Грузію

Про Бродовича відомо небагато. Кадровий дипломат, на дипломатичній роботі в МЗС із 1996 року. Був консулом генерального консульства України в Стамбулі, генеральним консулом України в Кракові, а з 2015 по 2022 рік — надзвичайним і повноважний послом у Словенії. Почесний доктор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Сам факт призначення посла до Грузії — з 2022 року нашим посольством у цій країні керував тимчасовий повірений у справах України — може свідчити про потепління у відносинах Києва і Тбілісі. Нагадаємо, коли і чому вони охололи.

Як Зеленський відкликав нашого посла з Грузії, а грузинського — вигнав

24 червня 2022 року Зеленський звільнив тодішнього посла в Грузії Ігоря Долгова. Не тільки його, а ще й послів в Ірані, Ливані, Словаччині та Португалії. Тобто відставка формально не виглядала персональним покаранням. Проте варто нагадати, що у березні 2022-го Долгова спочатку відкликали з Грузії. Разом із ним ще посла в Марокко Оксану Васильєву. Зеленський пояснив своє рішення наступним чином: "Є ті, хто працює разом з усіма на оборону держави, на те, щоб Україна могла вибороти своє майбутнє, ми цінуємо роботу кожної такої людини. А є ті, хто лише даремно витрачає час, і працює лише на те, щоб залишатися при посаді. Сьогодні я підписав перший такий указ про відкликання такої людини — посла України з Марокко. Також повернуто посла з Грузії, при всій повазі… Не буде зброї, не буде санкцій, не буде обмежень для роботи російського бізнесу, то шукайте, будь ласка, іншу роботу". Тобто причиною відкликання Долгова стала відмова грузинської влади приєднатися до антиросійських санкцій за повномасштабне вторгнення в Україну. До цих санкцій офіційний Тбілісі не долучився досі.

Грузинський посол в Україні Георгій Закарашвілі покинув нашу країну 6 липня 2023 року після того, як Київ запропонував йому повернутися додому для консультацій. Цьому передував гучний скандал. 3 липня 2023-го ув’язнений експрезидент Грузії та ексглава Одещини Михеїл Саакашвілі під час відеовключення на судове засіданні із лікарні мав вкрай виснажений вигляд. Зеленський відреагував різкою заявою: "Кремль вбиває Саакашвілі руками грузинської влади". Наступного дня Закарашвілі викликали до нашого МЗС, вручили рішучий протест і порекомендували поїхати додому. В Тбілісі обурилися, бо їхнього посла з України фактично вигнали, адже за правилами міжнародної дипломатії для консультацій послів відкликають їхні держави, а тут надзвичайному і повноважному прямо вказали на двері.

Посол Бродович їде по Саакашвілі?

Саакашвілі продовжує перебувати в тюрмі. На Батьківщину з України з не до кінця зрозумілих причин він повернувся 1 жовтня 2021 року і відтоді з паузами на лікування знаходиться в ув’язненні. За цей час отримав кілька вироків, за якими загалом йому визначили 12 років і 6 місяців за ґратами. Згідно з останнім вироком, винесеним у листопаді минулого року, до 1 квітня 2034 року Саакашвілі свободи не побачить. І це ще не остання справа, яка розглядається в суді. 14 листопада минулого року він звернувся до Зеленського з проханням включити його до списку "цивільних полонених" російсько-української війни, нагадавши, що він є громадянином України. Проросійський прем’єр Грузії Іраклій Кобахідзе тоді відповів: "Шансів на видачу Саакашвілі немає".

Можна припустити, що одним із завдань посла Бродовича стане налагодження консультацій, яке призвело б до звільнення Саакащвілі з тюрми й повернення його в Україну або перевезення в третю країну на лікування. Не виключено, що заради цього політико-дипломатичного й одночасно гуманітарного кроку в Києві ухвалили рішення відновити повноцінну роботу посольства в Грузії. У відповідь на примирення грузинська влада як жест доброї волі може віддати ненависного та й за великим рахунком уже непотрібного їй Саакашвілі.

Але заради звільнення однієї людини повноважного посла не призначають, тож Бродович, очевидно, отримав й інші завдання, зокрема, посилити співпрацю з нашими біженцями в Грузії. Таких у цій країні майже 27 тисяч. Перед Новим роком грузинський уряд продовжив їм виплати державної допомоги до 1 квітня. Виплати невисокі — 90 євро на сім’ю або 13,5 євро на особу, проте й ціни в Грузії не європейські. Також до 1 квітня продовжено безоплатне надання низки медичних послуг українським утікачам від війни. Але Україна мало знає, чим дихають ці люди, які політичні погляди мають, зважаючи на офіційну політику Тбілісі.

Іншої влади в Грузії нема, доведеться миритися з існуючою?

Отже, призначення посла означає, що у Києві переглянули ставлення до грузинської влади чи просто інших варіантів, як працювати з нею, не лишається? Останнє серйозне протистояння в Тбілісі відбулося на тлі місцевих виборів 4 жовтня. Про свій виграш на них "Грузинська мрія" оголосила до офіційних результатів. Протестувальники спробували штурмувати президентський палац, де зіткнулися зі спецпризначенцями. Опозиціонери вважають, що штурмовиками були найняті владою провокатори, адже протест мав бути виключно мирним. Від агресивних дій протестувальників відмежувалася колишня президент та опозиціонерка до правлячого режиму Саломе Зурабішвілі. А 25 листопада відбулася масштабна мирна хода до парламенту. Її учасники заявляли про продовження боротьби з режимом та наголошували на посиленні репресій проти опозиційно налаштованих громадян.

Бродовичу доведеться працювати в країні, яку повністю хакнула "Грузинська мрія". У жовтні 2024 року відбулися парламентські вибори, на яких уперше депутатів обирали не за змішаною, а за пропорційною системою. Правлячій партії протистояли відразу три опозиційні колони, які так і не змогли домовитися виступити спільною силою. Центрвиборчком нарахував "Грузинській мрії" стільки відсотків, щоб вона могла створити монобільшість в парламенті. В опозиції звинуватили владу у фальсифікаціях, відмовилися брати депутатські мандати та почали протести. Але проросійський олігарх Бідзіна Іванішвілі та його ставленики попри вуличні події провернули ще одну махінацію — обрання президента голосами виборників.

Такі зміни до конституції були ухвалені у 2017 році. Єдиним кандидатом виявився колишній футболіст Михаїл Кавелашвілі, висунутий "Грузинською мрією". Таким чином ця партія отримала більшість в парламенті та ще й без опозиції, свого прем’єра Кобахідзе, свого президента Кавелашвілі, у жовтні минулого року ще й переважну владу на місцях. Вінцем рейдерського захоплення країни стали зміни до виборчого кодексу, ухвалені у грудні минулого року, які забороняють брати участь у виборах громадянам за межами Грузії. Так "Грузинська мрія" убезпечила своє панування від "неправильного вибору", як заявляли її спікери, адже грузини за кордоном можуть потрапити під вплив "деструктивних сил". А грузини в самій Грузії опинилися в ізоляції, яку їм влаштувала влада. Прозахідна опозиція без зовнішньої підтримки та лідера хоч і піднімає вулицю, проте робити їй це стає все складніше. Підтримки вона очікує й від України, на боці якої грузинський народ. Інша справа, чи отримав вказівки контактувати з тамтешнею опозицією наш новий посол в Грузії.