Подвійна монополія. Який план вигадала Банкова для "Суспільного"

Зачистка інформпростору потрібна, щоб контролювати насамперед дві теми: відсутність виборів та переговори про мир

Влада хоче викинути "Суспільне" із прайм-тайму телемарафону. Про це повідомили голова наглядової ради "Суспільного" Світлана Остапа та голова парламентського комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин.

За їх словами, на нараді редакторів каналів, що беруть участь у телемарафоні, порушувалося питання про перерозподіл слотів, тобто часу, коли телеканали перебувають в ефірі. На цій нараді прозвучала пропозиція від представників каналу "Рада" про виключення "Суспільного" із вечірніх прайм-слотів (це той час, коли люди найбільш активно дивляться телебачення).

"Хоча рішення про виключення "Суспільного" з вечірніх прайм-слотів не було прийнято, все одно цю тему просувають, — підтвердив Юрчишин в ефірі "Еспресо" 28 квітня. — З цього можна зробити висновок, що влада пішла найбільш небезпечним шляхом для країни, очікуючи, що зараз до нас буде менше уваги. Оскільки в червні відбудуться вибори до Європарламенту й після всі будуть займатись внутрішніми питаннями. І якщо рішення щодо Суспільного буде прийнято, очевидно, що влада починає зачистку інформаційного поля під якісь потреби".

Плани Банкової, озвучені Безуглою

Підтвердженням цих намірів може бути серія атак на "Суспільне" з боку заступника голови парламентського комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Мар'яни Безуглої. Багато хто вважає її голосом Банкової — у тому сенсі, що Безугла перша озвучує ті плани, які Офіс президента має намір реалізувати.

Нагадаємо, що минулої осені Безугла перша розпочала публічну атаку на головнокомандувача ЗСУ генерала Валерія Залужного. Ніхто не вилив стільки бруду на керівництво ЗСУ, як ця депутатка. Деякі її колеги по фракції "слуг народу" збунтувалися проти неї, але спроба зняти її з посади заступника голови комітету виявилася безуспішною: Безуглу захистили спікер парламенту Руслан Стефанчук та голова фракції Давид Арахамія. А невдовзі те, що анонсувала Безугла, справдилося: Володимир Зеленський звільнив генерала Залужного з посади головнокомандувача ЗСУ.

Тож, коли зараз Безугла у фейсбуці взялася за "Суспільне", то це точно не самодіяльність. Озвучені нею плани мають високі шанси на реалізацію. Якщо не сьогодні, то завтра.

Ці плани масштабніші, ніж просто вигнати "Суспільне" з прайм-тайму. Безугла хоче із шести каналів зробити один. За її словами, "зараз у нас де-факто 6 державних каналів: "Суспільне" з усіма розгалуженнями, "Рада", "Дом", "FreeДом", телемарафон, Армійський медіахолдинг". На її думку, "з шести державних мовників треба зробити один, а кошти перенаправити на створення інформаційних та кібервійськ України".

Подвійна монополія

Для чого це Банковій? Юрчишин каже, що влада хоче зачистити інформаційне поле "під якісь потреби", але що це за "потреби"? І чому вони виникли саме зараз?

Про одну "потребу" можна здогадатися, проаналізувавши, чим Банковій не догодило "Суспільне". Нещодавно сайт detector.media підбив підсумки моніторингу телемарафону за перший квартал 2024 р. Зокрема, там є цифри, скільки разів побували в ефірі різних каналів телемарафону народні депутати з різних фракцій та груп.

Виявляється, "Суспільне" було лідером за запрошеними нардепами: 134 за три місяці. Воно обігнало навіть телеканал "Рада", який теоретично має бути парламентським (131), не кажучи вже про інші телеканали марафону: "Ми Україна" (47), "Інтер" (44), СТБ та ICTV (разом 29), "1 +1" (19).

Ще цікавіша картина щодо фракцій та груп. У таблиці вказано відсоткову частку представників різних політичних сил від загальної кількості нардепів, які були гостями в ефірі "Суспільного" та решти телемарафону. (Керівництво парламенту враховано у складі відповідних фракцій.)

%

"Суспільне"

Інші канали телемарафону

"Слуга народу"

42,5

81,1

"Голос"

19,4

6,3

"Батьківщина"

16,4

5,9

"Європейська солідарність"

19,4

0,0

"Довіра"

0,7

3,0

"За майбутнє"

0,0

2,6

Позафракційні

1,5

1,1

Як бачимо, "Суспільне" було єдиним каналом, який у своєму ефірі витримав баланс усіх парламентських партій. Серед нардепів, запрошених до його ефіру у січні-березні, "слуги народу" склали 42,5%, представники "Європейської солідарності" та "Голосу" — по 19,4%, "Батьківщини" — 16,4%. Саме це, мабуть, найбільше обурює Банкову.

В ефірі решти каналів телемарафону "слуги народу" мали 81,1%, "Голос" — 6,3%, "Батьківщина" — 5,9%, "Європейська солідарність" — нуль.

Викинути "Суспільне" із прайм-тайму — це означає встановити у вечірньому телеефірі не просто домінування, а майже повну монополію "слуг народу", з тотальною забороною для "Європейської солідарності". Це, схоже, програма-мінімум Банкової.

Наголосимо, що сам телемарафон — це вже монополія. Інші канали викинуті з телеефіру. Але всередині цієї монополії поки що живе незалежний від влади канал — "Суспільне". Тому тепер Банкова хоче встановити у прайм-таймі подвійну монополію: лише телемарафон і в ньому лише канали, абсолютно лояльні владі.

Замінник цензури

А програма-максимум — взагалі знищити "Суспільне" шляхом підпорядкування його державі. Попри заяву Безуглої, зараз "Суспільне" не є державним каналом.

У відповідь на дезінформацію від Безуглої компанія виступила із заявою: "Існування незалежного Суспільного Мовлення — одна із передумов вступу України до Європейського Союзу. Реформа Суспільного Мовлення почалась одразу після Революції Гідності. Успіх трансформації державного медіа в Суспільне неодноразово відзначали у Раді Європи, Європейській комісії, USAID та інших міжнародних організаціях. Суспільне має незалежну редакційну політику й незалежні від влади керівні органи — правління та наглядову раду".

У країнах Євросоюзу взагалі немає державних медіа (крім тих, які ведуть мовлення на закордонну аудиторію). І плани перетворити "Суспільне" назад на державний канал — це не дрібниця. Це майже рівнозначне відмові від євроінтеграції.

Ймовірно, Банкова розраховує, що це їй пробачать, "бо війна". Безугла вже озвучила відповідну аргументацію. "Воєнний стан та відповідне законодавство у будь-якій державі взагалі передбачає введення цензури, але вважаю, в умовах сучасного інтернету це неможливо та недоцільно", — розповідає вона. З її слів виходить, що її пропозиція про єдиного державного мовника — це як замінник цензури, яку Зеленський міг би запровадити, але не запровадив.

Одночасно з Безуглою про користь цензури заговорила "слуга народу" Ліза Богуцька. "Знаєте, про що я насправді шкодую? Про те, що з прийняттям воєнного стану не було введено воєнну цензуру. Володимир Зеленський (чи справді, чи з подачі європейських партнерів) залишив демократію під час війни. Це була помилка!!!" — поділилася вона глибокою думкою на своїй фейсбук-сторінці.

Можна не сумніватися, що і Безугла, і Богуцька за майже п'ять років депутатства прочитали Конституцію хоча б до 15-ї статті, де записано категорично: "Цензуру заборонено". Причому ця стаття не входить до статей, дія яких може бути припинена під час воєнного стану. Навпаки, ця стаття входить до тих статей, які не можна змінити навіть голосами 300 депутатів — потрібне ще й підтвердження на референдумі.

Тобто всупереч тому, що розповідають Безугла і Богуцька, Зеленський не запровадив цензуру під час воєнного стану не через свою надмірну демократичність і не через доброту душевну, а тому, що не мав на це жодного права. Але зрозуміло, навіщо зараз знадобилися ці розмови на користь цензури — щоб виправдати вбивство "Суспільного" та інші подібні кроки.

Чому саме зараз

Влада могла все це зробити ще два роки тому. Ані українське суспільство, ані західні партнери не мають жодних важелів, щоб перешкодити цьому.

Проте "потреба" у зачистці інформаційного поля з'явилася у Банкової саме зараз. Ймовірно, з'явилися болючі для неї теми, які їй хочеться ретельніше контролювати.

Одна з таких тем — проблема виборів. 20 травня — п'ята річниця інавгурації Зеленського. Чергові вибори нардепів мали відбутися ще 29 жовтня минулого року, вибори президента — 31 березня цього року. Поки що більшість народу проти виборів під час війни. Але думка народу мінлива. Рейтинг "слуг народу" давно впав, рейтинг Зеленського — у процесі падіння. На Банковій цілком резонно бояться, що якщо ідея виборів звучатиме у телеефірі, то її популярність у народі зростатиме. Звідси бажання не допустити в ефір нікого, хто б потенційно міг цю ідею озвучувати.

Звісно, є й інші тонкі теми. Наприклад, ситуація на фронті, мобілізація, переговори про мир. Напевно, якби влада була впевнена, що все йде за планом, вона не мала б потреби випускати на арену Безуглу і Богуцьку з гаслами про шкоду "Суспільного" та користь цензури. Але потреба є. І, схоже, велика.