"Я тут бос". Чи зруйнує єдність Європи і США епічна сварка Трампа з Мелоні

Від "фантастичної жінки" до "мені її шкода": як розсварилися Трамп і Мелоні

У лідерів європейських держав була "секретна зброя" для спілкування з Трампом — італійка Мелоні, до якої американський президент ставився з неприхованою симпатією, називав її "фантастичною жінкою", "дуже особливою людиною, яка взяла Європу штурмом", запитував, чи вона не проти, щоб її називали красунею. Мелоні у відповідь не скупилася на компліменти, наголошувала, що поділяє з Трампом боротьбу проти "ідеології пробудження". Себто, проти лівого прогресизму. Варто згадати, що італійка була єдиним лідером країн Євросоюзу, кого Трамп запросив на інавгурацію. Минулого року Мелоні кілька разів зустрічалася з американським президентом, одна із зустрічей відбулася на тлі суперечки США та ЄС щодо мит. Про неї варто розповісти детальніше, адже саме там вкорінені нинішні проблеми у стосунках між Трампом та Мелоні.

Отже, 17 квітня минулого року під час спільного брифінгу у Білому домі італійський журналіст поставив запитання прем’єрці рідною мовою, питання носило провокативний характер — що вона думає про слова Трампа, який покладав на Зеленського провину за війну. Мається на увазі грандіозна сварка в Овальному кабінеті 28 лютого 2025-го року. Мелоні відповіла італійською, але не про Зеленського, а про необхідність західної підтримки України та про плани Італії збільшити внески на НАТО. Трампу не сподобалося, що Мелоні відповіла не англійською, перекладачка переклала її відповідь, після чого президент США спростував, що покладав провину за війну на Зеленського, хоча і "не в захваті" від нього. Здавалося б, про цю історію можна було забути, особливо коли вважаєш прем’єрку Італії своїм політичним соратником, але не у випадку з нинішньою американською владною командою.

20 квітня до Риму завітав віце-президент Джей Ді Венс, він зустрівся з папою Франциском, який наступного дня після цієї зустрічі помер. Що породило конспірологію про те, що ця розмова могла спровокувати у понтифіка інсульт та подальшу незворотну серцеву недостатність. Венс також зустрівся з Мелоні, яка знову ж італійською похвалилася гарною зустріччю у Вашингтоні. Заокеанський гість прокоментував її слова приблизно так: сподівається, вона справді це сказала, бо могла його назвати бовдуром і він би навіть про це не дізнався. Та оскільки італійська мова — найпрекрасніша, не образився. Такий собі жарт, звісно.

25 квітня на похорони папи Франциска прибув сам Трамп, тоді ж відбулася його зустріч із Зеленським у Ватикані. 8 травня новим папою Римським уперше обрали американця Роберта Прівоста, папу Лева XIV. Здавалося б, усе в американсько-італійських стосунках чудово, є взаєморозуміння на рівні лідерів, громадянин США став главою Римо-католицької церкви, однак в американській адміністрації, очевидно, мали зуб на Мелоні, яка не поділяє бачення трампістами відносин Штатів із Європою. Прем’єрка Італії та її партія "Брати Італії" стоять на правоконсервативних позиціях, проте не підігрують Білому дому в його антиєвропейських іграх, як це робив Віктор Орбан чи робить Кароль Навроцький. Не виключено, остаточне рішення відібрати у Зеленського орден Білого орла ухвалювалося за порадою американських трампістів, коли президент Польщі їздив до Штатів вітати Трампа з 80-річчям.

Пряме протистояння Мелоні і Трампа почалося після відмови італійського уряду у наданні американцям своїх авіабаз для перекидання військ та техніки на Близький Схід. 11 березня прем’єрка пояснила позицію Риму: розширення конфлікту навколо Ірану є частиною ширшої кризи міжнародного права. У Вашингтоні її слова витлумачили як прямий закид на адресу США, що ті почали війну з порушенням міжнародного права. Позиція Мелоні співзвучна з думкою більшості європейських лідерів.

Далі – наступна серія суперечок. 11 квітня, папа Лев XIV під час служби у Базиліці Святого Петра, не згадуючи США, Ізраїль та Іран, заявив: "Досить ідолопоклонства щодо грошей і самих себе! Досить війни! Справжня сила проявляється у служіння життю". Наступного дня Трамп підтвердив справедливість вислову "на злодієві шапка горить", звинувативши папу Римського у некомпетентності в міжнародній політиці. "Я не хочу такого папу, який критикує президента США", — сказав він. Тоді ж Трамп на картинці зобразив себе в образі Ісуса, що зцілює хворого. Цю цинічну витівку розкритикували. Перепалка біг-боса Америки з главою церкви ще певний час тривала, на боці папи виступила Мелоні, назвавши атаки Трампа на Святішого отця неприйнятними. Глава Білого дому відреагував різко: це Мелоні є неприйнятною, бо "їй байдуже, чи має Іран ядерну зброю, якою б підірвав Італію за дві хвилини". У подальших заявах він ще кілька разів наголошував, що розчарований італійською прем’єркою.

Вона тоді змовчала, але тепер — не змогла. Трамп в інтерв'ю італійській мережі La7 заявив, що на саміті в Евіані Мелоні "благала" його про спільне фото. "Вона, мабуть, рада, що я з нею поговорив. Я не був зобов’язаний з нею розмовляти. Вона благала мене сфотографуватися з нею. Вона так сильно хотіла сфотографуватися зі мною. Я б не зробив цього, але мені стало її шкода", — сказав він. Прем’єрка звинуватила американського президента у брехні і дорікнула йому за те, що він ставиться до ворогів Заходу з набагато більшою повагою, ніж до давніх, перевірених союзників. З останнім важко не погодитися. Трамп не заспокоївся і звинуватив Мелоні в "непопулярності" в Італії через відмову у допомозі США з Іраном. Італійка відповіла: "Моя популярність тебе не стосується, раджу зосередитися на власній". Вона також додала, що дружба з Трампом їй не допомогла, її популярність не залежить від стосунків із ним.

На тлі цього загострення міністр закордонних справ Антоніо Таяні скасував заплановану поїздку до США, назвавши заяви Трампа "серйозними і образливими", солідарність із Мелоні висловив президент Італії Серджо Маттарелла і навіть ультраправий трампіст і любитель Росії в уряді Маттео Сальвіні. У відповідь на наїзд з-за океану італійці скасували бізнес-форум, який мав відбутися у Маямі, там очікувалося підписання важливої міждержавної угоди щодо критично важливих корисних копалин. А дехто пригадав, як два місяці тому на Мелоні наїхав путінський пропагандист Соловйов, тепер це зробив американський президент.

Тож Трамп консолідував італійські політичні еліти навколо Мелоні і додав їй популярності. Згідно з червневими опитуваннями "Брати Італії" ще до останньої суперечки їхньої лідерки з американським президентом мали найвищий рейтинг — 28,5%, можна не сумніватися, що в оновлених опитуваннях цифра зросте.

Конфлікт надовго, чи поки зміниться політична кон’юнктура?

Нинішній американський президент сумновідомий нахабним та нестриманим стилем заяв і поведінки, через який лідери інших країн терплять його крізь зуби. Як розповідає Bloomberg, на саміт "Великої сімки" не запрошували генсека НАТО Марка Рютте через його підлабузництво до Трампа. Хоча зі столиць ключових європейських держав публічної підтримки Мелоні немає, нескладно здогадатися, що переважна більшість європолітиків – на її боці. 7-8 липня відбудеться саміт НАТО в Анкарі, де сварка європейців із Трампом може вийти на новий рівень. Минулого року ситуацію врятував Рютте, який улесливо називав главу Білого дому "татком", за рік стресостійкість Європи щодо США часів трампізму суттєво знизилася.

Оскільки ця історія стосується не тільки Італії та Європи, а і нас, з цього і почнемо. Італійці відмовилися брати участь в ініціативі PURL із закупівлі американської зброї для України, Рим продовжує підтримувати Україну у двосторонньому форматі, уникаючи механізмів, за якими стоять США. Тобто, вже це свідчить, що конфлікт між Італією і Штатами нам не на користь. У Києва багато очікувань від саміту НАТО, але коли там замість конструктиву будуть публічні розбірки, натовцям виявиться не до нас. На саміті G7 Трамп начебто змінив позицію стосовно війни в Україні, так би мовити став ближчим до нашого бачення, проте чвари всередині Альянсу здатні все переграти у його голові.

Чи вигідно Мелоні затягувати конфлікт? З усіх європолітиків вона виявилася найсміливішою, бо прямо сказала президенту США те, що інші кажуть пошепки. Різкий розрив Мелоні з Трампом позбавляє ліву опозицію в Італії вагомого козиря, яким вона била по правій прем’єрці, — що керівниця уряду трампістка. Здавалося б, це на руку "Братам Італії" та іншим членам коаліції "Вперед, Італія" і "Лізі", однак віднедавна на правому фланзі для Мелоні намалювалася проблема, яку, дуже ймовірно, посилюватимуть з-за океану — генерал-десантник Роберто Ванначчіні оголосив про створення ультраправої партії Futuro Nazionale, кинувши виклик Мелоні та її партії. За даними останніх опитувань, вже на старті політсила харизматичного генерала має 5,9%. Тобто, з одного боку, миритися із заокеанським хамом італійській прем’єрці невигідно, навпаки, для дуже багатьох вона — героїня. З іншого — якщо Ванначчіні "від’їдатиме" її виборців, втрачається сенс затяжного конфлікту з Трампом, електорально він нічого не дає.

Чи вигідно Трампу і далі нападати на очільницю уряду держави-союзниці? Гра проти Мелоні швидше призведе не до перемоги нової ультраправої партії на виборах наступного року, вона хіба може завадити перемогти "Братам Італії", а до тріумфу лівих і лівоцентристів. Після чого замість політичних друзів у Римі Трамп отримає уряд, схожий до іспанського, на чолі з соціалістами. Україні, до слова, такий сценарій також не підходить, італійські ліваки традиційно орієнтовані на Росію.

У Сполучених Штатах багато впливових політиків та бізнесменів італійців за походженням, можливо, вони достукаються до мізків президента, що сварки з Мелоні — постріл собі в ногу. Трамп відомий не лише тим, що навішує ярлики та свариться із союзниками, він ще й уміє робити крок назад. 20 січня у Давосі прем’єр-міністр Канади Марк Карні виголосив історичну промову, в якій засудив "розрив світового порядку", прямо натякаючи на правління Трампа. Той обурився, заявив, що Канада існує завдяки США, а потім відкликав запрошення Карні до своєї Ради миру. За кілька місяців потому вже називав прем’єра сусідньої країни "дуже приємним джентльменом".

Діставалося від Трампа і Макрону. На початку квітня він нагадав про інцидент, коли дружина президента Франції Бріжит начебто вдарила його по обличчю .і "він досі оговтується від удару у праву щелепу". Макрон назвав це висловлювання "ані елегантними, ані гідними". Проте в подальшу ескалацію у відносинах із Вашингтоном не вдавався, просто де міг, там ігнорував присутність американців. Також можна пригадати безглуздий експромт глави Білого дому під час зустрічі з прем’єркою Японії Санае Такаїчі. Він пожартував про атаку японців на Перл-Харбор у 1941 році, мовляв, чому японці не попередила про несподіванку. Прем’єрка не відповіла, а змістила увагу на інші питання, за що в Японії її розкритикували. З іншого боку — а як поводитися у ситуації, коли твій співбесідник несе маячню.

З лідерів G7 від Трампа потерпав і канцлер Мерц, і прем’єр Британії Стармер. Німецький канцлер замість сваритися проявляв німецьке почуття гумору. Як відомо, Трамп не любить нагадувань про своє німецьке походження, а Мерц нагадував неодноразово. У травні минулого року він запросив президента США відвідати село Кальштадт, звідки походить його родина. А на саміті "Великої сімки" канцлер подарував Трампу футболку німецької збірної з номером 47 (47-й президент США). Той подарунок прийняв і навіть усміхався на камеру, але, можливо, думав, що Мерц його знову тролить.

Власне, не Мелоні перша і не вона остання, хто потерпає від нестриманості нинішнього американського президента. Керівниця італійського уряду відповіла різко, італійські політики висловили з нею повну солідарність. Поки що сварки їй на користь, проте не на користь західному світу, де, босом зараз є Трамп. Він сам так себе назвав, коли з’явився в залі засідань саміту G7 з годинним запізненням. Нам на руку, щоб лідери цивілізованого світу порозумілися з цим явищем сучасної політики, але поки у Білому домі цей президент, через постійні чвари на всіх очікують емоційні гойдалки.