Юлія Світлична: Європа стала близькою для нас, незважаючи на відстань у тисячу кілометрів

У День Конституції в Харькове можна було побачити скупчення депутатів з європейських країн. Що європейці зачастили у вашу область?

Ю. С. Це не випадковість, а результат нашої активної роботи. Напередодні Дня Конституції в Харкові вперше проходив Моніторинговий комітет Конгресу регіональних влад Ради Європи на чолі з генеральним секретарем конгресу Андреас Кіфер. Приїхали близько 100 депутатів з більш ніж 30 країн Європи. По-перше, подібний захід було найбільш масштабним за всю історію регіону — стільки гостей з Європи Харківщина вперше зустрічала. Завдяки їм формується образ України в Європі. Для наших європейських партнерів це був перший візит в Україну. І вони побачили зовсім іншу картину, відмінну від тієї, яку часто подає антиукраїнська пропаганда.

Що вони побачили?

Ю. С. Побачили, що Харківська область — це Європа! До речі, після заходу європейці залишилися святкувати День Конституції в Харкові. Цей візит — чіткий сигнал довіри до нас. Нам важливо було показати справжню Україну тим, хто її досі не бачив. А тим, хто вже бував у нас, наскільки ми просунулися в проведенні реформ.

  На початку червня президент Литви Даля Грібаускайте разом з Петром Порошенком відвідали Харківщину і відкрили Дні Литви. Грібаускайте захоплювалася Харковом. Все-таки з чим пов'язано таке увагу європейців до вас?

Ю. С. По-перше, ми довели, що Харківщина обрала європейський шлях розвитку, ще в 2014 році зберігши мир в регіоні. По-друге, ряд європейських країн мають з Україною спільне минуле, тепер прийшов час створювати наше спільне європейське майбутнє. І нарешті, по‑третє, ми здатні довести, що Харківщина не тільки форпост України в частині захисту кордону, але і важливий стратегічний регіон у частині відродження економіки країни і її повноцінної інтеграції в Європу.

 Крім офіційних заходів, існує постійна співпраця з європейцями?

Ю. С. Це постійна робота. Тільки в минулому році в Харкові відкрилися представництва міжнародних організацій — Консультативної місії ЄС, Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР) та Німецького товариства міжнародного співробітництва GIZ. З місією ми працюємо над питаннями забезпечення безпеки та впровадження реформ в силових структурах, GIZ вкладає гроші в конкретні проекти, а з ЄБРР ми взаємодіємо з багатьох бізнес-проектів в Харкові і області. Наприклад, з ЄБРР є домовленість про їх участь в будівництві метрополітену, а з Європейським інвестиційним банком — про реконструкцію ряду об'єктів соціально-гуманітарної сфери області.

Чи потягнуться бізнесмени слідом за політиками і чекаєте приходу нових інвесторів в область?

Ю. С.Ми дуже розраховуємо на це. Думаю, ми сформували важливе розуміння у наших колег: в області мирно, нам можна довіряти, інвестуючи в наш регіон. І це розуміння знаходить підтвердження в цифрах. У 2016 році порівняно з 2015-му обсяг іноземних інвестицій в Харківську область виріс в 10 разів.

Сьогодні ми ведемо діалог з великими міжнародними компаніями, які хочуть розширити своє виробництво безпосередньо на території Харківської області. Це партнери з Америки, Європи, Азії.

Але головним інвестором залишається Європа. Сьогодні близько трьох чвертей всіх іноземних інвестицій надходить з європейських країн.

Допомога бізнесу для розвитку регіону у вересні ми проведемо міжнародний інвестиційний форум, на який запрошуємо бізнесменів, дипломатів, державних службовців та міжнародні організації, щоб обговорити перспективи роботи бізнесу не тільки в Харкові, але й в Україні в цілому.

Такий форум ми проводимо щороку, і це не просто "оглядини", його результат — підписання реальних контрактів. Минулий інвестфорум приніс нові контракти "Турбоатому", фармацевтичній фабриці "Здоров'я" та іншим підприємствам.

На Харківщині понад 600 промислових підприємств. Після початку російської агресії область втратила значну частину ринку збуту, тому ми сконцентрувалися на диверсифікації та пошуку нових партнерів. Було нелегко, але це нам вдалося.

За підсумками січня–травня цього року зростання промислового виробництва у регіоні склав 8,7%. У тому числі в машинобудуванні — 20%. Ця галузь активно виходить на нові ринки, практично подвоївши обсяги експорту до ЄС за останній рік. І головне — індустріальний комплекс регіону зміцнив свій фінансовий результат, отримавши в першому кварталі понад 1 млрд грн чистого прибутку.

 Які основні проблеми відчувають підприємства області при виході на європейський ринок?

Ю. С. Основні проблеми — якість продукції і жорстка конкуренція. В Європі більш високі стандарти якості, тому якщо підприємство орієнтується на європейський ринок, то потрібно модернізувати виробництво, впроваджувати нові технології. Підприємства від цього тільки виграють, адже їх продукція стає більш конкурентоспроможною і на внутрішньому ринку.

 Євросоюз ввів безвізовий режим для України. Не боїтеся витоку з Харківської області умів за кордон?

Ю. С. Дійсно, після старту безвізового режиму Європа стала близькою для нас, незважаючи на відстань у тисячу кілометрів. Спрощені правила в'їзду в ЄС відкривають нові можливості та перспективи не тільки для кожного жителя області, але і для багатьох сфер діяльності. І це колосальна заслуга президента України.

Це історична подія, і його не потрібно применшувати до рівня комфортності подорожей.

Безвиз дасть поштовх розвитку культури, охорони здоров'я, освіти, абсолютно всіх сфер. А з приводу витоку мізків за кордон — навіщо їхати в Європу, якщо ми можемо побудувати Європу у себе вдома? І ми обов'язково це зробимо!

Пасажиропотік в Європу з Харкова збільшився після безвиза?

Ю. С. Безумовно. До того ж ще в 2016 році пасажиропотік у міжнародному аеропорту Харкова виріс на 60%.

 Інвестиції, безвиз, Європа, імідж України... Як ці нові досягнення відображаються на житті простих жителів Харківщини? Що людям з цього?

Ю. С. Підвищення зарплат і соціальних стандартів для початку. Харківська область — промисловий регіон. Я постійно зустрічаюся з працівниками підприємств. Від них йде чіткий сигнал про необхідність підвищення зарплати.

В цьому питанні у мене підхід простий: збільшення прибутковості підприємств повинно знаходити відображення і на підвищення соціальних стандартів працівників. А так як кількість прибуткових підприємств збільшилась на 25% (з 50 до 75%), то це хороша можливість для поліпшення умов роботи людей.

Більш того, у всьому світі прийнято, що майже половину від вартості промислової продукції становить зарплатний фонд. В нашій країні цей показник знаходиться на рівні 10-15%.

Тому завдяки діалогу з керівництвом та інвесторами нам вдалося домогтися підвищення зарплат на ряді великих підприємств. Наприклад, це завод ім. Малишева, Харківський тракторний, "Турбоатом" та інші.

Ми домовилися про збільшення зарплати на якихось підприємствах на 20% до кінця року, а на якихось- вдвічі. Це важливо, особливо з урахуванням того, що в Харківській області кожен третій працюючий зайнятий саме в промисловості.

Хочу зазначити, що поліпшення соціальних стандартів для людей — одне з основних вимог президента України. І саме над реалізацією цієї стратегії активно працюють і місцева влада, і уряд.

 Наскільки складно було переконати власників підприємств підвищити людям зарплату?

Ю. С. Важливо було прийти до взаємної підтримки влади, бізнесу і суспільства. Ми підтримуємо підприємства, даємо їм прогнозовану соціально-політичну ситуацію, забезпечуємо безпеку, допомагаємо знайти нові ринки збуту і виступаємо гарантом перед обличчям іноземних партнерів.

У результаті підприємства збільшують обсяги продукції, і цей ріст позитивно відбивається на кожного співробітника. Це наш соціальний договір. Тому ми ведемо діалог з приводу підвищення зарплати з багатьма підприємствами.

Крім підвищення зарплат, грошей на місцях повинно було стати більше і завдяки децентралізації. Область відчула позитив від цього процесу?

Ю. С. Так, і досить істотний. Очевидний доказ позитиву від децентралізації — будівництво та реконструкція за рахунок місцевих бюджетів безлічі об'єктів. В рік у нас таких близько 200. Ми розморожуємо об'єкти, будівництво яких було зупинено навіть у мирний 2012 рік з-за нестачі коштів і слабкого менеджменту.

У Харківській філармонії за рахунок державного та місцевого бюджетів було нарешті побудований і почав працювати органний зал, який харків'янам обіцяли вже 10 років. Він один з найкращих в Україні, із змінною геометрією стелі, з новим органом. Ми будемо працювати над тим, щоб відбудувати і запустити великий зал філармонії на 800 місць. Сподіваюся, що слухати концерти в цьому залі зможемо вже в 2019 році.

Вперше за останні 12 років у Харківській області буде з нуля побудована школа — вона зводиться в передмісті Харкова, який швидко росте і розвивається, і школа потрібна була там ще п'ять років тому. І вже 1 вересня діти підуть у нову школу.

В регіоні за рахунок коштів місцевих бюджетів були побудовані два фізкультурно-оздоровчих комплексу і ще два знаходяться в стадії будівництва. Список об'єктів можна продовжити, але головне інше: прифронтова область не тільки має стабільність, але і реально розвивається.

 Іноді процес об'єднання кількох громад в одну супроводжується приєднанням бідного села до більш багатого. Чи немає конфліктів на цьому ґрунті в Харківській області?

Ю. С. Насамперед ми враховуємо думку людей і об'єднуємо територіальні громади виключно там, де цього хочуть люди. Ми не женемося за статистикою, ми йдемо по шляху якості. І ще раз повторюся — орієнтуємось виключно на думку і бажання людей.

Харківська область межує з Росією. Її жителі відчувають себе у безпеці?

Ю. С. "Сусідство без довіри" — я б вибрала такий термін для опису нашого сьогоднішнього стану в умовах агресії з боку Росії. У нас близько 300 км кордону з Російською Федерацією та ще 300 км — з зоною АТО. Тому загальна протяжність так званої "лінії напруги" у Харківській області — близько 600 км. Для порівняння: відстань від Харкова до Києва на 100 км менше. Тому забезпечення безпеки для нас — пріоритетне питання, і ми над ним працюємо постійно і системно.

Приміром, два тижні тому я разом з секретарем РНБО і міністром внутрішніх справ у Дворічанському районі проінспектувала хід будівництва стіни на кордоні. Є додаткове фінансування з держбюджету, яке дасть можливість збільшити темпи будівництва. Вже відкрито новий, сучасний прикордонний пункт, який охороняє 40-кілометрову ділянку кордону.

У нас постійна системна робота по виділенню земельних ділянок воїнам АТО. Діє програма щодо купівлі житла, яка передбачає компенсацію державою 40% від вартості. Питання соціальної підтримки та медичної реабілітації — на моєму особливому контролі

Були спроби диверсій на території області тривають погрози на вашу адресу?

Ю. С. Спроби дестабілізувати ситуацію на території Харківської області відбуваються постійно, вони носять різний характер. Ми вміємо їм протидіяти. А що стосується погроз, то на них звертають увагу тільки труси і слабаки. Але ми не слабкі, і кожен, хто побажає порушити мир, пошкодує про це.

До речі, щодо наших захисників. Як область допомагає воїнам АТО?

Ю. С. У нас постійний діалог. Я дуже поважаю хлопців, які не ховалися від мобілізації, йшли на фронт і захищали нашу країну. У нас постійна системна робота по виділенню земельних ділянок воїнам АТО. Діє програма щодо купівлі житла, яка передбачає компенсацію державою 40% від вартості. Питання соціальної підтримки та медичної реабілітації — на моєму особливому контролі. Працюємо над тим, щоб учасники АТО мали можливість пройти реабілітацію не тільки в українських клініках, але і європейських.

Буквально нещодавно Україна пережила комп'ютерну вірусну атаку, яку приписують РФ. Ваша область відчула її на собі?

Ю. С. За рекомендацією СБУ ми вчасно прийняли всі необхідні заходи. Всі служби, які відреагували вчасно, не постраждали. І хоча в аеропорту реєстрацію на рейси довелося проводити в ручному режимі, авіа - і залізничне сполучення здійснювалося у відповідності з графіком.

Нещодавно на військових складах в Балаклії сталася масштабна пожежа. Евакуація названа найбільшою з моменту Чорнобильської трагедії. Вам вдалося уникнути численних жертв. Як сьогодні просувається відновлення міста та житла людей?

Ю. С. Відновлення міста після події такого масштабу — тривалий процес, і це потрібно розуміти. Сьогодні ми зміцнюємо фасади постраждалих будівель. Працюємо над тим, щоб купити 27 сім'ям нові квартири, оскільки їх колишнє житло не підлягає відновленню. Але показово, коли відразу потрібні були фінанси у зв'язку з пожежею, що нас почули і президент, і прем'єр-міністр. Зокрема, 4 липня в рішення уряду про виділення 45 млн грн на ліквідацію наслідків вибухів у Балаклії було внесено пункт про придбання житла для людей, які потребують відселення.

До речі, відразу після події багато області надіслали постраждалим в Балаклії гуманітарну допомогу: продукти харчування, одяг, будматеріали. Працювали волонтери, звичайні люди допомагали. Ця трагедія стала тестом на згуртованість абсолютно всіх. І тут я з гордістю кажу про жителів Харківщини.

До Харкова повернулася міжнародна спортивна життя — нещодавно був проведений великий боксерський турнір...

Ю. С. У нас проходив чемпіонат Європи з боксу — це серйозний захід, яке вперше проводилося в Україні. І воно проводилося саме у Харкові. Нас порадувала українська збірна завоювала три золоті медалі, і загальний командний результат — кращий. Що стосується забезпечення безпеки і комфорту, то від іноземних гостей і команд ми чули тільки позитивні відгуки.

У нас в цьому році також відбувся матч Кубка Федерації з тенісу між збірними України та Австралії, найбільш престижні європейські змагання з футболу та гандболу.

Фінал Кубка України з футболу відбувся у Харкові. Моє чітке переконання — реальна справа завжди важливіше слів. Можна тисячу разів говорити про безпеку, проте проведення міжнародних заходів такого рівня реально демонструє безпека і довіру до регіону.

Зараз популярно боротися з корупцією. Вам доводилося ловити чиновників обладміністрації на корупції?

Ю. С. Я думаю, що створення в останні роки в Україні незалежних антикорупційних органів дає чіткий сигнал, що держава налаштована серйозно на боротьбу з корупцією, причому у всіх сферах.

У стрічках новин Харків-щини практично кожен день зустрічаються повідомлення про затримання чергового корупціонера чи хабарника. Ми проводимо дерегуляцію, відкриваємо центри надання адміністративних послуг, де видаються дозвільні документи. Робимо все, щоб виключити саму можливість для корупційних дій. Адже відкритість — головна зброя в боротьбі з корупцією. Щодо корупції двох думок бути не може — тільки нульова толерантність і повне викорінення.