Концепція змінилася. Навіщо Зеленський викреслював НАТО з Стратегії воєнної безпеки, а тепер раптом запросив ПДЧ

Всього лише два тижні тому Верховний Головнокомандувач скасував Військову доктрину 2015 року з конкретними напрямками євроатлантичної інтеграції

Володимир Зеленський / EPA/UPG

За останні два тижні світогляд Володимира Зеленського та його офісу радикально змінився. Образно кажучи, це той випадок, коли страх вправляє мізки.

Ми бачимо, що Зеленський реально наляканий загрозою нового російського вторгнення. ЗМІ повідомляють, що 8-9 квітня він разом з керівником свого офісу Андрієм Єрмаком їде на Донбас. У той же час він просить про допомогу США, Великобританію, Канаду та висловлює гаряче бажання швидше отримати ПДЧ — План дій щодо членства в НАТО.

Чому ПДЧ став пріоритетом

Ніколи ще новини офіційного сайту президента Зеленського не були настільки насичені темою НАТО. 2 квітня під час телефонної розмови з президентом США Джо Байденом Зеленський підкреслив, що конкретні кроки з наближення України до членства в НАТО підуть на користь всьому Альянсу. За цим послідкував ще цілий ряд важливих бесід.

5 квітня, перебуваючи з візитом в Державі Катар, Зеленський провів телефонну розмову з прем'єр-міністром Великобританії Борисом Джонсоном. Він заявив, що останні дії Росії кидають серйозний виклик країнам — членам НАТО, і закликав Великобританію разом з іншими державами Альянсу посилити свою присутність в регіоні і збільшити санкційний тиск на РФ. Також він підкреслив, що отримання ПДЧ зараз "є першочерговим пріоритетом України", оскільки воно "сприяло б зміцненню обороноздатності України".

6 квітня Зеленський провів телефонну розмову з генеральним секретарем НАТО Йенсом Столтенбергом. Він закликав країни — члени НАТО посилити свою військову присутність в Чорноморському регіоні. Також він зазначив, що у відносинах з НАТО для України найбільш актуальним питанням є можливість отримання ПДЧ. "Ми прагнемо до реформування нашої армії і оборонного сектора, але одними реформами Росію не зупинити. НАТО — це єдиний шлях до закінчення війни на Донбасі. ПДЧ стане справжнім сигналом для РФ", — заявив він Столтенбергу.

У той же день він провів телефонну розмову з прем'єр-міністром Канади Джастіном Трюдо, наголосив на необхідності посилення міжнародного тиску на Росію і попросив Трюдо розглянути можливість збільшення кількості канадських військових інструкторів в Україні. Також він попросив Трюдо допомогти отриманню Україною ПДЧ. "Як особливий партнер України Канада могла б проявити лідерство серед союзників, які підтримують рішення про ПДЧ для України", — сказав він канадському прем'єру.

У той же день віце-прем'єр України з питань європейської і євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанишина повідомила, що зараз готується спеціальне рішення РНБО про "ключові заходи, необхідні для посилення наших євроатлантичних прагнень і посилення нашої внутрішньої роботи в цьому напрямку". За її словами, одним з елементів вирішення РНБО буде формування національної системи переходу на стандарти НАТО.

Суть всієї цієї активності в тому, що Зеленський хоче від НАТО чітких сигналів Путіну про готовність Альянсу заступитися за Україну в разі нової російської агресії. І одним з таких сигналів (про що він прямо сказав Столтенбергу) він бачить надання Україні ПДЧ. Теоретично це може статися вже на найближчому саміті лідерів країн НАТО. Він очікується в червні, але точна дата ще не призначена.

Поворот на 90 градусів

Іронія історії в тому, що аж до останнього часу Зеленський демонстрував досить прохолодне ставлення до НАТО. Перед президентськими виборами він заявляв: "Чи треба нам в НАТО? Я ніколи не ходжу в гості, якщо мене не кличуть. Не хочу відчувати себе збитковим". Керуючись цією логікою, він проігнорував Лондонський саміт НАТО в грудні 2019 р. Не дивно, що саміт у своїй підсумковій декларації (а це досить об'ємний документ) не згадав Україну жодного разу.

Красномовним свідченням ставлення Зеленського до НАТО служить той факт, що він вже більше ніж півтора року не спромагається призначити главу місії України при НАТО. Попереднього главу (Вадима Пристайко) він звільнив ще в серпні 2019 р.

Звичайно, все це не робило Зеленського зовсім вже завзятим ворогом євроатлантичної інтеграції. Тому не можна сказати, що зараз він зробив розворот на 180 градусів. Швидше це можна назвати поворотом на 90 градусів. Зараз він повернувся до цієї теми обличчям, хоча раніше вона була для нього другорядною і ледь потрапляла в його поле зору.

Можна сказати, що він був євроатлантичним скептиком. Він не вірив в те, що вступ до НАТО можливий протягом найближчих п'яти або хоча б десяти років. І він не вірив в те, що рух в НАТО хоч якось допоможе вирішити ті проблеми, які є у нас зараз, перш за все проблему війни на Донбасі.

Навпаки, він боявся, що активний рух в НАТО зашкодить переговорам з Путіним, в очах якого, за його власними словами, він бачив мир. Він сподівався умиротворити агресора. І одним із способів цього він вважав згортання тих напрямків, за якими у нас було найбільш тісна співпраця з НАТО під час президентства Петра Порошенка.

Навіщо Зеленський відмовився від механізмів НАТО

Всього лише два тижні тому, 25 березня, Зеленський видав указ, яким затвердив Стратегію воєнної безпеки України та скасував два інших документа, які були затверджені указами Петра Порошенко: Військову доктрину, затверджену в 2015 р., і Концепцію розвитку сектора безпеки і оборони, затверджену в 2016 р.

У Стратегію-2021 Зеленський не захотів включити цілий ряд напрямків, які вважалися найважливішими, в Воєнну доктрину-2015 і Концепцію-2016. Наведемо лише кілька найбільш кричущих прикладів.

У Військовій доктрині-2015 ставилося завдання "пріоритетного розвитку Сил спеціальних операцій Збройних Сил України відповідно до стандартів НАТО". У Стратегії-2021 такий пріоритет відсутній, а Сили спеціальних операцій взагалі не згадуються. Напевно, щоб не дражнити Путіна.

З тієї ж причини, напевно, не ввійшли до Стратегії-2021 положення Воєнної доктрини-2015 про розвиток багатосторонніх відносин в рамках сучасних механізмів НАТО, зокрема в рамках Хартії про особливе партнерство між Україною та НАТО, програми "Партнерство заради миру", Концепції оперативних можливостей НАТО (КОМ/ОСС), процесу планування та оцінки сил НАТО (ППОС/PARP), а також про забезпечення підготовленості особового складу, технічної сумісності озброєння, військової та спеціальної техніки, оперативної сумісності підрозділів ЗС України та країн НАТО в рамках Програми перевірки та зворотного зв'язку Концепції оперативних можливостей НАТО (КОМ/ОСС).

Крім того, виявилися зайвими для Стратегії-2021 положення Концепції-2016 про створення єдиної системи ситуаційних центрів органів державної та місцевої влади і формуванні умов для забезпечення взаємодії цієї системи з Ситуаційним центром НАТО (SITCEN).

Також не знадобилося Зеленському "забезпечення Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів озброєнням і військовою технікою, зробленими за стандартами НАТО", що було записано в Концепції-2016.

689 невиконаних обіцянок

Напевно, Зеленський сподівався, що якщо викреслити все це, то можна буде побачити в очах Путіна більше миролюбності, ніж ввижалося раніше. Однак вийшло все з точністю до навпаки. Як констатував Зеленський в розмові зі Столтенбергом, "ми спостерігаємо дуже небезпечну тенденцію до збільшення кількості порушень режиму припинення вогню з боку російських окупаційних військ і кількості загиблих українських захисників".

Раз вже на Банковій концепція змінилася, то напевно, потрібно не тільки скаржитися на Путіна і просити про допомогу, але і вживати термінових заходів для зміцнення співпраці з НАТО. Безсумнівно, потрібно проводити спеціальне засідання РНБО, яке анонсувала Стефанишина. Потрібно оперативно переглянути Стратегію воєнної безпеки та наповнити її конкретними напрямками євроатлантичної інтеграції, які були викреслені на догоду Путіну. І потрібно нарешті призначити главу місії України при НАТО і посилити саму місію.

Але, крім цього, необхідні зміни у внутрішній політиці. Тим більше що Зеленський обіцяв їх ще перед президентськими виборами. 17 квітня 2019 року він заявив "РБК-Україна": "НАТО — клас, безпека, рівень армії, все зрозуміло. Але я хочу об'єднати країну. Я буду кожен день записувати відео в східні регіони України і говорити до них: Глядіть, НАТО — не звірюка, що не поглине вас. Дивіться, що це. Нехай люди думають, нехай почнуть читати про це, нехай почнуть вивчати". Якщо рахувати з дня інавгурації, то на 7 квітня 2021 року вже мало вийти 689 обіцяних Зеленським щоденних відео з метою популяризації вступу в НАТО, але він до цих пір не записав жодного такого відео.

Тим часом активна пропагандистська кампанія за вступ в НАТО вкрай важлива, якщо Зеленський справді розраховує на допомогу Альянсу. Справа в тому, що НАТО ставиться до думки людей вельми уважно. Якщо думки українців щодо членства в НАТО будуть розділені щодо 50 на 50%, тоді ми будемо слухати від представників Альянсу слова глибокої стурбованості. А якщо у нас буде 80% прихильників вступу до НАТО, тоді сценарії розвитку подій можуть бути більш оптимістичними. До речі, в такому випадку і членство в НАТО може наступити набагато швидше, ніж припускають скептики.