• USD 28.4
  • EUR 33.7
  • GBP 37.8
Спецпроєкти

Закон про столицю від Ткаченка і Дубинського: Що він значить для Кличка

Верховна Рада сьогодні проголосувала в першому читанні за законопроект "Про столицю України"
Реклама на dsnews.ua

Сьогодні нардепи розглянули проект закону № 2143-3. За нього в першому читанні і за основу проголосували 244 нардепа. Це був альтернативний законопроект від групи "Слуг народу" до іншого проекту закону "Про столицю" (законопроект № 2143), яким вибори в Києві передбачалися на 8 грудня. Зокрема, № 2143 підписали нардепи Андрій Клочко, Юрій Корявченков, Микола Стефанчук (між іншим, в самому тексті законопроекту зазначено як співавтор перший віце-спікер ради Руслан Стефанчук, а не його брат, як в списку авторів на сайті ВР), Святослав Юраш, Олександр Куницький, Микола Тищенко та інші, пише Depo.ua.

Але все ж отримав підтримку законопроект "Про Києві - столиці України" № 2143-3 авторства таких знакових "слуг", як потенційний претендент на посаду мера столиці Олександр Ткаченко, голова фракції "Слуги народу" Давид Арахамія, його заступник Олександр Корнієнко, члени цієї фракції Дмитро Гурін, Ганна Бондар, Богдан Яременко, Михайло Радуцький, Олександр Дубинський і ще ціла група нардепів. Крім нього, були ще законопроекти від "Голосу" і ЄС. І їх "прокотили", зрозуміло чому.

У законопроекті Дубинського-Ткаченко немає дати проведення дострокових виборів у Києві, але є ряд інших суттєвих змін.

Що цікавого

Якщо коротко передати головні зміни, які передбачає законопроект, то можна виділити наступні:

- відновити районні ради в столиці як представницькі органи жителів районів;

- загальний склад Київської міської ради встановити в кількості 80 депутатів (зараз їх 120);

Реклама на dsnews.ua

- кількість депутатів районної ради встановити на рівні 20 осіб. У Києві з'являться 10 райрад по 20 депутатів;

- повноваження Київської міської держадміністрації передати нового органу - Київському магістрату, який, зокрема, буде відповідати за цільове призначення земельних ділянок у Києві;

- мер, у разі остаточного прийняття документа, буде очолювати Київський магістрат - виконавчий орган Київської міської ради, головувати на засіданнях Київської міської ради;

- голова Київської міської держадміністрації здійснює нагляд за дотриманням Конституції і законів України та координує діяльність територіальних органів влади.

Вибори

Початковий план "Слуг народу" з місцевими виборами в Києві в грудні, схоже, відміняється. Законопроект Дубинського-Ткаченко не передбачає ніякої дати. Натомість проектом закону № 2143-3 передбачено появу в Києві 10 райрад по 20 депутатів зі своїми адміністраціями, а кількість депутатів Київради має скоротитися з 120 до 80.

Депутати Київради будуть обиратися за партійними списками. А депутатів райрад будуть вибирати по мажоритарці, ось тільки висувати їх зможуть лише партії.

Магістрат

Це головна зміна, передбачене цим законопроектом. Київрада має створити власний виконавчий орган, яким стане Київський магістрат. І до цього органу перейде переважна більшість функцій нинішньої КМДА. Главу магістрату буде призначати столичний голова. Важливо, що мер столиці буде мати повноту виконавчої влади в Києві. У законопроекті ж № 2143, який пропонувався спочатку, навпаки, виконавча влада повинна відходити в КМДА, а мер отримував хіба що представницькі функції.

Київський магістрат буде здійснювати наступні повноваження по управлінню комунальною власністю:

1) управління майном, яке належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва в межах, визначених Київською міською радою;

2) управління майном інших юридичних або фізичних осіб при отриманні його в установленому порядку;

3) виконує рішення Київської міської ради про створення та припинення підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління;

4) приймає рішення з управління підприємствами, установами та організаціями, які належать до сфери його управління;

5) на підставі рішення Київської міської ради вносить пропозиції власникам майна, яке має важливе значення для забезпечення потреб міста Києва, щодо його відчуження у власність територіальної громади міста Києва;

6) внесення до відповідних органів виконавчої влади пропозицій щодо передачі до сфери управління Київської міської ради, передачі або продажу у комунальну власність територіальної громади міста Києва підприємств, організацій, установ, їх структурних підрозділів та інших об'єктів, що належать до державної або інших форм власності, а також часток (акцій, паїв), що належать державі в акціонерних товариствах, розташованих на території міста Києва, якщо вони мають важливе значення для забезпечення виконання містом Києвом столичних функцій.

КМДА втрачає функції виконавчої влади - вона буде звичайним наглядовим органом магістрату. Сама ж КМДА перетворюється в префектуру з досить широкими повноваженнями. Наприклад, глава префектури і вона сама зможуть контролювати дотримання Конституції і законів органами місцевого самоврядування. Також префектура буде спостерігати за виконанням бюджету, зможе через суд оскаржити акти органів місцевого самоврядування, звертатися в органи місцевого самоврядування про скасування їх рішень, а префект має право видавати так звані протести", якими зможе зупиняти дію актів органу місцевого самоврядування.

Земельний кодекс і зміни

Законопроектом передбачаються зміни в Земельний кодекс України. Це йдеться у статті 20-1 "Особливості зміни цільового призначення земельної ділянки у місті Києві".

"У разі прийняття Київською міською радою рішення про внесення змін в Генеральний план міста Києва в частині зміни функціонального призначення території, власник земельної ділянки, яка знаходиться в межах цієї території, має право на зміну цільового призначення земельної ділянки відповідно зі зміною функціонального призначення території. У такому випадку зміна цільового призначення земельної ділянки відбувається шляхом надання адміністративної послуги Київським магістратом. Додаткове рішення Київської міської ради у такому разі не вимагається", - йдеться в законопроекті.

Виходить, що зміна цільового призначення земельної ділянки, в разі прийняття законопроекту, буде відбуватися шляхом надання адміністративної послуги Київським магістратом. Рішення КМДА (префектури) більше не потрібно. Таким чином, створюється дуже зручна корупційна складова, так главу магістрату призначає мер. Відповідно - це буде його людина. Тобто без контролю такі рішення можуть прийматися за хабарі.

Коли він набере чинності і що з виборами

Більшість норм законопроекту починають діяти після виборів Київради і мера. Коли вони відбудуться, як вже було сказано, в проекті закону не прописано. У "Слуги народу" і раніше натякали, що провести у Києві вибори 8 грудня не вийде, тому що досі не обрано новий склад ЦВК, а на передвиборчу гонку законодавством відводиться не менше двох місяців. Відповідно, "слугам" не вистачило часу. Не кажучи вже про реформу децентралізації, яка досі не завершена.

Але є ще кілька причин, за якими дострокові місцеві вибори у столиці перенесені на незрозумілий термін.

1) За даними закритих соціологій, які проводили кілька політсил ("Слуга народу", "Голос"), а також відкритих даних, рейтинг Віталія Кличка хоч і впав, але поки він все ще перемагає всіх кандидатів. За наявними даними закритій соціології однієї з політсил, на початок вересня у Кличка було 18% підтримки. У Олександра Ткаченка, який розглядався головним фаворитом на посаду як мера, так і голови КМДА від "слуг народу", - 11%. Натомість Сергій Притула від "Голосу" має чи не 17%, хоча до цих пір незрозуміло, чи піде він на вибори.

У "Слуги народу" мають кілька варіантів, тому на посаду мера там вже розглядали Євгена Кошового, який цілком може вийти у другий тур і виграти мерські вибори. Але мер без повноважень не потрібен Зеленському. У президента не дуже хочуть віддавати Київ Коломойському. В олігарха, навпаки, думають про те, як сконцентрувати виконавчу владу на своїх людей, наслідком чого стає законопроект Дубинського-Ткаченко. У разі перемоги на виборах мера саме Ткаченко, він сконцентрує на собі виконавчу владу, призначивши ввіреного главу магістрату. У Зеленського така ж психологія, але, схоже, немає потрібного кандидата. Навряд чи Кошовий зможе надійно керувати Києвом. Тому в законопроекті збережено важливий момент - вибори повинні відбутися, але невідомо коли. За цей час Ткаченко зможе прокачати рейтинг, а Зеленський - знайти власного кандидата для торгів всередині фракції з групами впливу за його висунення чи отримання ним важливої посади магістрату.

2) Про позиції Зеленського можна говорити довго. Очевидно, що його не влаштовує Ткаченко, а також йому не подобається мер Кличко. Останній, між іншим, не повинен розслаблятися. Його звільнення з КМДА вже було погоджено Кабміном. Але зараз його не звільняють як мінімум тому, що попереду опалювальний сезон. І будь-які проблеми зваляться саме на керівника КМДА і мера Кличко. "Слугам народу" зовсім не хочеться, щоб ці проблеми впали їм на голову і били за їх рейтингами. Кличко ж потрібно, якщо він хоче залишитися у кріслі, займатися інфраструктурними проектами. Варто добудувати Шулявський шляхопровід, як і обіцяв, до кінця цього року, хоча буде важко. Раніше ЗМІ детально розписували, чому Кличко варто подбати про опалювальному сезоні, комуналці і інфраструктури в місті, про дороги, метро на Виноградар і так далі. А також активно домовлятися, що він вже робить з "ЄС", "Батьківщиною", "Свободою".

3) Важливо також розуміти, що старт акцій протесту опозиції проти капітуляції і формули Штайнмайера так само говорить про те, що місцеві вибори в Києві зараз "слугам" не дуже й потрібні. Тому будь-які результати цих виборів, переможних для них можуть стати другим або третім диханням для їхніх опонентів. Дуже зручно кричати про захоплення влади в столиці, коли народ підігрітий "зрадой" і "капітуляцією". Саме тому, можливо, в команді Зеленського можуть бути тільки ради відстрочення виборів на весну або осінь 2020-го.

    Реклама на dsnews.ua