• USD 39.6
  • EUR 42.3
  • GBP 49.1
Спецпроєкти

Кінці у воду. Чому Зеленський ніколи не відповість за свої санкції

З ініціативи "слуг" в парламенті з'явився цікавий законопроєкт. Він стосується як роботи Радбезу, так і рішень цього органу, що став в останні пів року кийком в руках Зеленського

Випадки скасування судами безпосередньо указів президента в політичній історії України траплялися вкрай рідко
Випадки скасування судами безпосередньо указів президента в політичній історії України траплялися вкрай рідко / Офіс президента
Реклама на dsnews.ua

Проєкт закону №5667 поданий групою народних депутатів на чолі з Федором Веніславським, що представляє інтереси президента в Конституційному Суді. Документом, зокрема, передбачається, що оскарження в суді рішень РНБО не зупинятиме застосування санкцій. Цей пункт законопроєкту викликав неоднозначну реакцію як у політиків, так і у експертів.

Але в ньому є й інші цікаві новели. Автори пропонують доповнити ст. 8 закону про Раду національної безпеки і оборони цілим абзацом, що стосується апарату Радбезу. Цей орган займається інформаційно-аналітичним і організаційним забезпеченням діяльності РНБО. Законодавці ж хочуть нарізати апарату конкретні завдання: обробка внесених пропозицій, підготовка матеріалів для розгляду на засіданнях, проєктів рішень, забезпечення здійснення контролю над виконанням рішень Радбезу, актів президента України, за виконання яких відповідає секретар РНБО. На перший погляд, резонне доповнення до закону, але це ще не все. "Слуги" хочуть додати абзац в ст. 5 закону про санкції. У статті перераховані суб'єкти, уповноважені вносити пропозиції про введення або скасування санкцій (президент, парламент, Кабмін, Нацбанк і СБУ). Автори проєкту вважають, що суб'єкти повинні нести відповідальність за наслідки використання інформації, що міститься в їх пропозиціях.

Тобто Веніславський зі співавторами пропонують ввести триступеневий фільтр: спочатку пропозиції щодо санкцій направляють їх ініціатори, далі вони потрапляють в апарат Радбезу, де під контролем секретаря РНБО їх обробляють і готують проєкти рішень, і лише на третьому етапі документи розглядають і затверджують. Заключна точка в цьому процесі — указ президента, яким рішення Радбезу вводяться в дію. Навіщо потрібен такий фільтр? Відповідь — щоб усе було без помилок і проколів, вірна лише почасти. Якщо "слуги" вирішили внести зміни в законодавство — значить, в ньому є дірка і її хочуть закрити. Нехай і з запізненням. Це може бути пов'язано з майбутніми судами, куди з позовами пішли і ще підуть особи, що потрапили під санкції. Зокрема, вони будуть доводити, що закон забороняє вводити санкції проти громадян України, якщо вони не терористи і не громадяни країни-агресора. Он Павло Фукс вже показав документи, які підтверджують, що він — не підданий Росії.

Які рішення ці особи будуть оскаржувати? За логікою укази президента. Але суддям потрібно дати аргументи для того, щоб завертати такі позови. Адже в описаній вище схемі глава держави тільки видає указ, а рішення приймає РНБО. Тобто судитися треба з колективним органом, де персональної відповідальності немає. Однак уявімо, що якийсь сміливий суд визнає, що рішення Радбезу було прийняте помилково. Тоді вступає в дію наступний етап фільтра — апарат РНБО, він приймає на себе удар, і то лише для того, щоб пояснити: інформація була отримана від ініціаторів пропозицій щодо санкцій. Нехай вони будуть відповідальні за те, що запропонували, і долучаються до судового розгляду. У підсумку виходить не тільки багатоступінчастий фільтр при перевірці документів, але й кілька кіл оборони. Поки позивач їх пройде, мине дуже багато часу. При цьому санкції — нагадаємо — будуть діяти, якщо проєкт №5667 стане законом. Тобто фактично Зеленський до кінця своєї каденції убезпечить себе від іміджевих загроз, пов'язаних з тим, що "його" санкції не виконуються з якої-небудь причини.

Що ж стосується перспективи скасування судами безпосередньо указів Зеленського, якими вводяться в дію санкції, то в політичній історії України подібні рішення приймалися вкрай рідко. Зазвичай укази попередника скасовує наступний президент. Або їх скасовують після відходу президентів з посади. Можна згадати, як у далекому 2005-му скасували указ Леоніда Кучми про звільнення заступника голови Апеляційного суду Харківської області Михайла Бородіна, а в березні цього року Верховний суд скасував указ Петра Порошенка про звільнення судді Печерського райсуду Оксани Царевич. А найчастіше суди скасовували укази Віктора Ющенка. Причому за його каденції. Найгучніша справа — скасування Окружним адмінсудом столиці в жовтні 2008 р. указу про дострокові вибори Верховної Ради. За це Ющенко суд ліквідував. Але, як відомо, ОАСК пережив і Віктора Андрійовича на президентській посаді, і існує до цього часу.

    Реклама на dsnews.ua