"Електронний концтабір". Чому в УПЦ (МП) оголосили війну биопаспортам

Свяженнослужители впевнені, що пластикова картка з чіпом може поневолити українців
Фото: УНІАН

Ось і відшумів у Києві черговий хресну ходу з нагоди святкування хрещення України-Русі, організований УПЦ (МП). Хоча відшумів він швидше в розмовах жителів міста, які змушені стояти в пробках через ходи. Ні провокацій, ні гучних заяв — нічого, про що варто було б поговорити. Навіть розбіжності у кількості учасників — УПЦ (МП) заявила про 100 тис. чоловік, тоді як поліція нарахувала від сили 15 — ні в кого не викликали інтересу. У минулому році в УПЦ (МП) теж назвали цифру в сім разів більше тієї, яку озвучили правоохоронні органи.

Втім, одна резонансна подія, пов'язана з православними Московського патріархату, все ж сталося. Синод УПЦ (МП) на засіданні 26 липня прийняв звернення до президента, прем'єра та спікера Верховної Ради із закликом створити альтернативу біометричних паспортів. Мова не про синіх книжечках для виїзду за кордон — про них у рішенні Синоду згадок немає. Мабуть, істинно православним не годиться їздити у всякі Гейропы і дивитися на загрузли в гріху буржуїнів.

Невдоволення Синоду викликав той факт, що з 1 листопада 2016 р. в Україні припинили видавати звичні паспорта громадянина України — тепер вони містять безконтактний електронний носій. Простіше кажучи, чіп.

У рішенні Синоду зазначено, що "у своїх численних зверненнях вірні Української православної церкви висловлюють небажання отримувати паспорт у формі картки, що містить безконтактний електронний носій, що за своїм релігійним переконанням". А далі викладена аргументація: "Відсутні будь-які гарантії, що електронна система контролю над людиною не буде використовуватися для впливу на людину з метою духовного, політичного або економічного маніпулювання". Так, на дворі XXI ст. людство працює над штучним інтелектом і польотом на Марс, а в центрі Європи, стольному граді Києві, начебто освічені люди вважають, що чіп в пластиковій картці може змусити їх забути рідну матір або, ще гірше, проголосувати за будь-небудь, прости господи, справжніх бандерівців.

Історія про те, що чіпи — бісівської інструмент і всякі коди не що інше, як спроба роздобути диявола собі побільше душ, далеко не нова. Досі українці можуть з релігійних причин відмовитися від отримання ідентифікаційного коду платника податків. "Я християнка, і, коли спілкувалася зі священиком, він сказав, що це нас так диявол вважати буде", — так пояснюють відмову від ІПН. Між тим Синод УПЦ (МП) в 2011 р. вирішив: прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків не може кваліфікуватися як відмова від християнського імені і прийняття коду або відмова від нього не є гріховним діянням.

Але через рік той же Синод передумав. У 2012-му, коли в Україні тільки заговорили про можливість введення паспортів з чіпами, в УПЦ (МП) почали бити на сполох. "Визнання системи біометричної ідентифікації як основи суспільних відносин є радикальним обмеженням свободи людини, а входження до такої системи є викликом християнському сумлінню і в духовному сенсі сприймається як відмова від своєї особистості і Божественною свободи", — так керівництво УПЦ (МП) відреагувало на рішення нардепів змінити підхід до видачі внутрішніх паспортів. В якому саме місці у християн забирають свободу, в УПЦ (МП) не уточнили. Натомість громадська організація мирян УПЦ "Православний батьківський комітет" (це які розповідають жахи про "телегонії", ювенальної юстиції та інших ГМО) оголосила прийняття закону про єдиному державному демографічному реєстрі "чорним днем" і негайно вирушила лякати населення країни усілякими ходами.

Газета православних мирян "Мир" навіть додумалася до публікації "чорного списку" творців "електронного концтабору" — таке горде звання присвоїли всім, хто голосував за введення біопаспортів.

Під роздачу потрапив навіть тодішній президент Віктор Янукович, який підписав закон. У зверненні насельників Почаївської лаври відкритим текстом було заявлено: "Горе тим, хто розробляв, голосував і підпише антихристиянський закон, який створює законодавчу і технічну базу для воцаріння антихриста".

Незважаючи на те, що закон був прийнятий ще в 2012-му, зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм були затверджені тільки в березні 2015-го, а останні зміни в закон внесли в 2016-м. І все це час в УПЦ (МП) не переставали нарікати. Під Радою щодня проходило цілодобове молитовне стояння проти електронних і біометричних документів та кодів. Втім, в УПЦ (МП) завжди були складні відносини зі всіма, де фігурують цифри. До цього УПЦ (МП) влаштовувала молитовні стояння біля стін Верховної Ради і хресні ходи про неприпустимість прийняття Податкового кодексу — "антихристового документа". А в березні цього року помічник голови Богословської комісії УПЦ (МП) Олег Щербанюк навіть придумав зразок заяви відмови від ІПН за вже померлих родичів.

Все це було б навіть трохи весело, якби не було так сумно. В Україні близько 50 тис. осіб відмовилися від ідентифікаційного коду з релігійних міркувань. Примітно, що ІПН не було і в екс-глави Нацбанку часів Януковича Сергія Арбузова.

Правда, експерти припускали, що значна частина українців, які відмовилися від ідентифікаційного коду, насправді турбується не про те, щоб врятувати свою душу від антихриста, а банально сподівається приховати свої доходи.

Що ж стосується кампанії, розгорнутої УПЦ (МП) проти паспортів з чіпами, то вона швидше виглядає спробою потопаючого вхопитися за соломинку і зберегти хоч якийсь вплив на парафіян. У той час як глави інших християнських конфесій — УПЦ (КП) та УГКЦ — нічого поганого в біопаспорти не бачать, представники Московського патріархату всерйоз міркують про можливості маніпулювати людською свідомістю через чіп з записаними на ньому паспортними даними.

У зв'язку з чим виникає питання: чи не варто парафіянам УПЦ (МП) негайно викинути на смітник як мінімум всі платіжні картки з чіпами? А то мало чого вони можуть накоїти з фінансами під впливом антихриста. Про біометричні паспорти для виїзду за кордон і зовсім говорити не варто — рішуче нічого там нашій людині робити.

Цікаво, що в умовах, коли всі традиційні церкви борються за парафіян і особливу увагу звертають на роботу з молоддю, УПЦ (МП) наполегливо множить всілякі скріпів і консервує себе на рівні бабусь, регулярно нарезающих з іконами круги навколо Києво-Печерської лаври. Щоб хоч ядро парафіян не розгубити. Адже, за даними останніх соцопитувань, кількість прихильників УПЦ (МП) зменшується. Причин цьому безліч: і ставлення УПЦ (МП) до Майдану, і реакція священнослужителів на АТО, і проросійська політика церкви. А тут ще й чергова боротьба з антихристом. Вельми сумнівно, що молодь, цілодобово стирчить в смартфонах, раптом злякається шматка пластику і повірить у те, що цей самий пластик може відібрати в них особистість. А без припливу молоді жодна церква довго не протягне.