"АГТ" запустила ОПЗ, а потім втратила його через "ручні" конкурси, — представники компанії
У 2021 році Фонд держмайна кожні кілька місяців оголошував нові конкурси на вибір постачальника сировини для Одеського припортового заводу, що врешті призвело до зупинки виробництва добрив на підприємстві
У розмові з "РБК-Україна" партнер компанії "Агро Газ Трейдінг" Олександр Горбуненко зазначив, що після оновлення керівництва Фонду державного майна та Наглядової ради ОПЗ було змінено формат співпраці з приватними партнерами — короткі контракти та часті тендери негативно позначилися на роботі підприємства.
"Після нашого першого успішного контракту у 2019 році завод стабільно працював, і, здавалося б, мала бути логіка — пролонгувати договір, закріпити результат. Але коли змінилося керівництво Фонду держмайна та Наглядової ради ОПЗ, почалися ініціативи "оновити" давальця. Для цього зловживали системою коротких контрактів і постійних конкурсів. Фактично, замість довгострокової співпраці, яка б надала додаткові можливості та стабільність, завод жив від конкурсу до конкурсу — раз на 3-4 місяці. Це паралізувало планування, зменшувало економічний ефект та створювало невизначеність", — сказав Горбуненко в інтерв’ю.
Він підкреслив, що компанія "Агро Газ Трейдінг" підтримувала конкурентну взаємодію, але бажала прозорості.
"Ми не мали нічого проти конкуренції, але хотіли прозорих правил. А коли ті самі конкурси почали проводитись із дивною швидкістю і з умовами, прописаними для інших учасників, стало очевидно — йшлося не про ефективність, а про заміну партнера, який занадто добре та незалежно працював", — зазначив Горбуненко.
Партнер компанії Володимир Колот додав, що наслідки таких рішень стали очевидними одразу.
"Врешті-решт переможцем став учасник, який навіть не мав ліцензії на постачання газу. І завод одразу зупинився. Це відповідь на питання, чи був це чесний конкурс. Бо якщо після зміни партнера завод перестає працювати — значить, зміна була потрібна не для покращення, а для зупинки", — наголосив Колот.
В "АГТ" вважають, що така зміна підходу не йтиме на користь ані підприємству, ані взаємодії держави та бізнесу — адже в масштабах країни, особливо в умовах війни, необхідно активно впроваджувати та розширювати моделі державно-приватного партнерства.
"Приватизація не повинна бути самоціллю. Її сенс — дати підприємству друге життя. Якщо покупець прийде тільки заради швидкого бенефіту, це пролонгує зупинку. Інвестор має мислити стратегічно: вкладати у модернізацію, безпеку, екологію, людей. Бо головна цінність ОПЗ — не лише в його потужностях, а в людях, які його створили й можуть підтримувати виробництво на найвищому рівні", — каже Олександр Горбуненко.
Володимир Колот вказує, що від приватизації мають вигравати держава, працівники та громада.
"Головне — щоб це не було політичне шоу під виглядом ринку, не було конкурсу під заздалегідь визначеного переможця. Приватизація має відбутися так, щоб виграла держава, працівники та громада, а не кілька фінансових гравців. ОПЗ — це не просто актив, який можна продати, щоб закрити бюджетну діру. Це стратегічне підприємство, яке впливає на промисловий сектор, енергетику, агросектор і валютні надходження країни", — сказав Колот.
Одеський припортовий завод, розташований у місті Южне, є одним із найбільших виробників аміаку та карбаміду в Україні. Після припинення контракту з "Агро Газ Трейдінг" у 2021 році підприємство не відновило виробництво добрив. Аукціон з приватизації ОПЗ запланований на 25 листопада 2025 року зі стартовою ціною 4,49 мільярда гривень.
