Арутюнянц і Тимощук: хто може курувати канали-"медіакілери" з аудиторією 9 млн підписників

У публікації "КП.ua" йдеться, що стояти за такими каналами можуть засновник агенції ТОВА Олег Арутюнянц і Богдан Тимощук.

Дописи у каналіах-"медіакілерах" часто поєднують факти з маніпуляціями або відвертими вигадками, з’ясували журналісти "УП" у розслідуванні про Telegram як інструмент політичного впливу, Схема така: спершу — дискредитаційний "злив", далі — пропозиція "вирішити питання". Фактично, зазначають автори розслідування, йдеться про класичний медіарекет, замаскований під інсайдерство. За даними нардепа Железняка, замовні пости в таких каналах можуть коштувати у діапазоні $2-4 тисяч.

Мають 30 мільйонів аудиторії, але — без редакції та відповідальності

Канал "Залізний нардеп" днями оприлюднив масштабне розслідування, в якому розкрив імена імовірних власників топових анонімних каналів, що загалом мають аудиторію в десятки мільйонів підписників. За його даними, саме ці ресурси синхронно атакували Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру, водночас просуваючи інтереси Банкової.

До топ-2 таких каналів Железняк відніс, зокрема, Times of Ukraine та Україна онлайн — їх пов'язують з Олегом Арутюнянцом та Богданом Тимощуком, засновниками агенції TOBA.

На сайті агенції Богдан Тимощук вказаний як "один із перших, хто запустив Telegram-рекламу в Україні як системний інструмент для бізнесу" та "співвласник мережі Telegram-каналів із 7 млн підписників в Україні та 70 млн у світі". Олег Арутюнянц, за інформацією на сайті, є "партнером і стратегом розвитку Telegram-екосистеми", а також "співвласником мережі Telegram-каналів із 6 млн підписників в Україні та 70 млн у світі".

За даними, які цитує Громадське радіо, ці особи начебто перебувають у запасі СБУ та отримали бронювання у 2024 році. Служба безпеки, як стверджував Железняк, підтвердила цю інформацію.

Як працює схема і хто її "кришує"

Дослідження Інституту масової інформації показало, що канали-мільйонники в середньому видаляють 13% опублікованого контенту. Рекорд — у Times of Ukraine: 58% постів було видалено протягом моніторингового періоду. Така тактика, зазначають журналісти, дозволяє запускати хвилю дискредитації, досягати потрібного ефекту, а потім прибирати докази маніпуляцій.

Зазвичай схема виглядає так:

1. Інформаційна атака або "злив".
2. Репутаційні втрати для бізнесу чи посадовця.
3. Пропозиція платного "зняття" або публікація контрматеріалу.
4. Повторення циклу.

Автори публікації наголошують: у результаті страждають не лише окремі компанії, а й падає довіра до інституцій, інвестори отримують сигнал про токсичність ринку, а антикорупційні органи — хвилі дискредитації. В умовах війни це вже питання не лише медіаетики, а й національної безпеки.

За даними джерел Ярослава Железняка у правоохоронних органах та Офісі президента, напрям Telegram зараз, імовірно, курує Департамент захисту національної державності СБУ. Співробітники цього департаменту брали участь у стеженні за журналістами Bihus.Info у 2024 році. Железняк також каже, що саме цей департамент "засвітився" в дотичності атаках на НАБУ й САП.

За словами нардепа, він вже спрямував офіційні запити до правоохоронних органів з проханням перевірити викладену інформацію та надати роз’яснення.

Ризики від "тіні" для держави та економіки

Журналісти додають, що тіньова Telegram-екосистема генерує мільйони доларів без сплати податків. Водночас вона формує порядок денний для мільйонів громадян, не маючи редакційної політики чи юридичної відповідальності.

"Коли такі канали стають інструментом політичних ігор або спецоперацій — це створює пряму загрозу демократичним процесам. Врегулювання діяльності Telegram в Україні потребує балансу між свободою слова та безпекою. Але очевидно одне: анонімна медіаімперія з мільйонними аудиторіями більше не може залишатися "сірою зоною", — пише видання.