• USD 27.3
  • EUR 32.5
  • GBP 37.9
Спецпроєкти

Без ЗНО з літератури. Чи розучаться школярі читати

У 2021 р. випускники зможуть самі обирати: складати їм ЗНО з української літератури або обмежитися тестом з української мови

Прищеплювати любов до української літератури варто не стільки з обов'язкових тестів, скільки зі зміни підходу до викладання предмета в цілому/radiosvoboda.org
Прищеплювати любов до української літератури варто не стільки з обов'язкових тестів, скільки зі зміни підходу до викладання предмета в цілому/radiosvoboda.org
Реклама на dsnews.ua

Новий навчальний рік — нові правила. Український центр оцінювання якості освіти (УЦОЯО) представив новий формат проведення ЗНО у 2021 р., який повинен підвищити якість відбору студентів для вищих навчальних закладів. Експерти представили зміни в форматі і структурі завдань, проте особливий інтерес випускників і педагогів заслужив поділ тесту з української мови та літератури. З нового року школярі зможуть самостійно вибрати тип сертифікаційної роботи і здавати ЗНО тільки з української мови або ж комплексний тест з української мови та літератури. І хоча в. о. міністра освіти Сергій Шкарлет запевняє, що зміни були заплановані давно і рішення було прийнято ще в 2019 р. колишнім главою Міносвіти Лілією Гриневич, воно викликало бурю обурення і серед політиків, і серед вчителів. "ДС" розібралася, як буде проходити ЗНО з української мови та літератури у 2021 р., якими будуть зміст, структура і особливості виконання завдань тестів, а також чи потрібно включати українську літературу в ЗНО як обов'язковий предмет.

З 2021 р. випускники шкіл зможуть вибрати, який тест здавати:

  • сертифікаційну роботу з української мови, яка буде складатися з 39 завдань закритої форми з вибором відповіді або на встановлення відповідності, а також твори на одну із запропонованих тем;
  • комплексну сертифікаційну роботу з української мови та літератури, яка буде включати в себе 24 завдання з української літератури і 39 з української мови закритої форми з вибором відповіді і на встановлення відповідності. Крім того, в тест включені чотири завдання з української мови відкритої форми: три з короткою відповіддю і один твір.

Перший варіант тесту зможуть здавати випускники, які не планують вступати до вищих навчальних закладів або ж хочуть отримати технічні спеціальності. Вони зможуть пройти лише тест з української мови, результат якого буде зарахований як оцінка Державної підсумкової атестації.

У той же час, якщо випускник планує стати студентом гуманітарної спеціальності, українську літературу вчити доведеться: для вступу до вишів буде потрібно результат другої сертифікаційної роботи. Відзначимо, якщо учасник проходить цей варіант тесту, він отримає відразу три оцінки: результат Державної підсумкової атестації, результат ЗНО з української мови і результат ЗНО з української мови та літератури.

На даний момент неясно, який саме тест потрібно буде здавати для вступу на конкретну спеціальність — це визначатимуть Умови прийому на навчання до закладів вищої освіти в 2021 р., а їх потрібно ще затвердити. Але заступник директора Центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко запевнила, що проєкт цього документа буде опублікований найближчими днями.

Реклама на dsnews.ua

При цьому в УЦОЯО зазначили, що відсутність завдань з літератури в тесті буде компенсуватися наявністю питань вищого рівня складності з української мови, які вимагають знань з української та зарубіжної літератури. "Рішення про оновлення переліку сертифікаційних робіт ЗНО ні в якому разі не применшує значимість вивчення української літератури здобувачами освіти. (...) Запропонована модель ЗНО не призводить до звуження змісту викладання навчальних дисциплін у школі, зате має на меті забезпечення кращого відбору в установи вищої освіти", — йдеться в офіційному коментарі УЦОЯО.

Мовний омбудсмен проти

Однак запропоновані зміни підтримали не всі. Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь виступив проти необов'язковості здачі тесту з української літератури і склав відкрите звернення до прем'єр-міністра Денису Шмигаль з вимогою залишити колишню модель ЗНО. До цього звернення приєдналися українські університети, серед яких Львівський національний університет імені Івана Франка, Київський університет імені Бориса Грінченка, Острозька академія та інші вузи, а також діячі культури і навіть рок-музиканти.

Мовний омбудсмен розробив зустрічну пропозицію до УЦОЯО — українську літературу залишити в тестах як обов'язковий предмет, однак розробити завдання різного рівня складності. Тоді абітурієнти гуманітарних спеціальностей повинні будуть дати відповіді на більш складні питання, а технічних — на більш прості.

Крім того, проти виключення української літератури з обов'язкового тесту ЗНО виступив і Український ПЕН. "Проєкт, представлений нібито для полегшення вступу абітурієнтам, насправді є черговим кроком до знецінення і маргіналізації української літератури не тільки як предмета навчання, а й як цілої сфери гуманітарного знання. Більшість випускників, знаючи, що цей освітній предмет не буде потрібен їм під час вступу, не приділятиме вивченню української літератури належної уваги і сприймати її виключно як перелік умовних назв та імен. (...) Саме читання для кожної освіченої і успішної людини ще зі школи є важливою культурною практикою, розвиває критичне мислення, здатність вирішувати складні морально-етичні проблеми, служить вмінню чітко і повно викладати думки, допомагає виховувати відповідальних і свідомих громадян ", — йдеться у відкритому листі громадської організації до Міносвіти.

Чи потрібно обов'язкове ЗНО з української літератури

Українській літературі в принципі не щастить у 2020 р. Спочатку Міносвіти розробило Державний стандарт базової середньої освіти, в якому роль літератури в навчальному процесі фактично зводиться до ілюстративного матеріалу під час вивчення мови. Уривки з поем Тараса Шевченка та повістей Михайла Коцюбинського пропонують використовувати, щоб показати правила орфографії і пунктуації (ідея сама по собі сумнівна, тому що українські класики далеко не завжди дотримувалися правил). Після цього УЦОЯО вирішив зробити ЗНО з української літератури необов'язковим — і багато школярів дійсно зітхнули з полегшенням.

З одного боку — випускникам, які планують присвятити своє життя вивченню фізики або хімії, українська література, на перший погляд, дійсно ні до чого (в той же час тест з математики в 2021 р. доведеться здавати всім, незалежно від обраної спеціальності). Але у питання є й інша сторона: українська література — це не просто список текстів про складну долю селян і нескінченну боротьбу хороших з поганими. Багато в чому вона є дзеркалом колективної пам'яті нації, його культурною спадщиною. На думку Тараса Креміня, вилучення української літератури з ЗНО є великою загрозою не тільки для освітньої реформи, але в першу чергу — для державної гуманітарної політики. «Українська література, високий рівень її викладання і зацікавленості школярів (...) — один з дієвих інструментів національної безпеки і оборони в умовах гібридної війни", — заявив мовний омбудсмен.

Крім того, без вміння вдумливо читати і аналізувати художній текст, практично неможливо сформувати у дітей естетичний смак. Та й сама звичка до читання формується якраз в шкільні роки: якщо дитині подобається читати в 13 років, найімовірніше, вона буде купувати книги і в 35.

Чи допоможе обов'язковий іспит з української літератури прищепити дитині любов до читання — питання спірне. Звиклі до гаджетів і телесеріалів підлітки не дуже люблять читати, а зрозуміти українську літературу їм буває складно. І це не дивно: сучасним міським дітям проблеми українського села початку XIX ст. здаються неймовірно далекими. Крім того, важливою проблемою є і невідповідність запропонованих у програмі творів віковим запитам школярів: дітям складно ідентифікувати себе з персонажами, які мало нагадують їм реальне життя.

Важливою проблемою програми з української літератури є і недостатня кількість сучасної літератури. Література в школах вивчається за хронологічним принципом, тому сучасних письменників вивчають в травні 11-го класу. Фактично в цей час випускники вже щосили готуються до іспитів і ЗНО, тому автори залишаються без уваги і в масовій свідомості учнів українська література закінчується десь після шістдесятників.

Тому починати прищеплювати любов до української літератури варто не стільки з обов'язкових тестів, скільки зі зміни підходу до викладання предмета в цілому. Міносвіти дійсно працює в цьому напрямку: в рамках реформи НУШ розробляються нові програми, змінюється підхід до підбору авторів, учням дають можливість вибирати твори, які більше їх зацікавлять. Поки ці зміни не такі помітні: НУШ тільки-тільки починає працювати в середній школі, модернізація традиції ще не дала плодів, та й роботи на цьому терені буде ще чимало. Але в перспективі новий підхід до вивчення знайомих творів дійсно зможе прищепити школярам любов до читання навіть без обов'язкового тесту ЗНО з літератури.

    Реклама на dsnews.ua