• USD 26.4
  • EUR 30.6
  • GBP 36.3
Спецпроєкти

Бійка з вітряками. Як МОН відбиратиме дипломи у випускників за плагіат

Уряд схвалив постанову про посилення відповідальності за плагіат у кваліфікаційних роботах. Так у МОН хочуть стимулювати студентів до дотримання академічної доброчесності. "ДС" розібралась, чи достатньо документу на 6 сторінок, аби зламати систему, яка існувала десятиліттями

УНІАН
Реклама на dsnews.ua

МОН ініціювало ідею на початку 2020-го, та затверджена вона була лише нещодавно. Згідно з документом, відтепер заклади вищої освіти зможуть приймати рішення про позбавлення ступенів "молодший бакалавр", "бакалавр" і "магістр", якщо у кваліфікаційній роботі знайшли плагіат, фабрикації, фальсифікації, списування, обман та/або хабарництво. Позбавити ступеня може лише той виш, який його і присудив. Скаргу на наявність плагіату може написати будь-хто, але вона має бути підписана. Анонімні скарги не розглядаються через можливі зловживання.

Якщо вищий навчальний заклад отримує інформацію про порушення у роботі людини, якій присвоїли ступінь вищої освіти, за рішенням вченої ради закладу формується експертна комісія, яка вивчає роботу та виносить рішення щодо позбавлення ступеня вищої освіти та вилучення диплому. Люди, яких позбавили ступеню в такий спосіб, зможуть упродовж двох місяців оскаржити дане рішення в Міносвіти або в суді.

"Урядом ухвалено важливе рішення, а саме – створення правових умов, які будуть стимулювати здобувачів освіти дотримуватись академічної доброчесності та нести відповідальність у разі порушень", — сказав міністр освіти Сергій Шкарлет, якого самого неодноразово звинувачували у плагіаті в наукових роботах. Він висловив упевненість, що рішення уряду "сприятиме формуванню відповідальності здобувачів вищої освіти в Україні та підвищенню їхньої конкурентоспроможності".

Що змінюється

Ректор Київського національного університету ім. Тараса Шевченка Володимир Бугров пояснив "ДС", що раніше найбільше, що могли зробити університети — це не допустити до захисту тих, у кого плагіат виявлений при допуску. "Тепер же можна це зробити зворотним шляхом — навіть якщо ти захистив диплом, а після того у тебе виявлено плагіат, можна позбавляти цього ступеню", — сказав Бугров.

Генеральний директор директорату фахової передвищої та вищої освіти МОН Олег Шаров розповів, що до рішення влади форма відхилення роботи з плагіатом могла мати "ту чи іншу політкоректність". Могли тихо дати можливість зняти роботу перед захистом, а могли не допустити до нього голосно — з двійкою та скандалом. "Ця система працює. Не можу сказати, що без винятків, але працює", — вважає Шаров. 

У МОН визначили процедуру про скасування ступеня чи кваліфікації й коло людей, які за неї відповідатимуть, а також процедуру розгляду справи про порушення, дії на випадок, якщо людина сама вирішила відмовитися від присудженого їй ступеню, порядок оскарження і правові наслідки.

Реклама на dsnews.ua

Кожен заклад вищої освіти самостійно ухвалюватиме рішення про те, як і з кого створювати експертну комісію, але сторонніх науковців до процесу не долучатимуть. Інакше — імідж вишу опиниться під загрозою. Текст дипломної у цьому разі не можна буде перевіряти лише електронно, а перевірка робіт комісією не має тривати довше за 2 місяці. Весь цей час людина, справу якої розглядають, матиме змогу самостійно відмовитися від своєї кваліфікації, подавши заяву у виш.

Якщо людину позбавляють кваліфікації добровільно чи за висновками комісії, — диплом та додатки до нього стають недійсними. Як роботодавець зможе перевірити дійсність диплому і чи зможе взагалі, у документі не уточнюється. Однак існують сфери, де кваліфікація бакалавра чи магістра є обов'язковою. У разі визнання диплома недійсним, людину можуть звільнити з роботи. Якщо людина, побачивши ситуацію, добровільно відмовляється від кваліфікації, у неї є півроку, аби перескласти диплом, і вона уникає звільнення.

Чи працюватиме це на практиці

Володимир Бугров вважає, що позбавлення ступенів "заднім числом" обов'язково працюватиме. У КНУ ім. Шевченка — одному з найпопулярніших в Україні університеті — також позитивно ставляться до зміни. "Академічна доброчесність — це те, чого бракує українським університетам. Тому ми виробимо для себе таку процедуру, звичайно, і будемо співпрацювати", — запевнив ректор.

Освітня експертка Лідія Фесенко вважає, що рішення уряду є успішним відлунням підходів у освіті за кордоном, але один документ на 6 сторінок не розв'яже проблеми плагіату в Україні. Також Фесенко має зауваження до самого Порядку. "Чому саме заклад вищої освіти, який видав диплом, має перевіряти на доброчесність? Можливо, раціональніше надати цю можливість іншому закладу? Адже дуже велика ймовірність того, що заклад не волітиме позбавляти ступенів та псувати собі імідж", — каже вона.

Фесенко пропонує для початку "почистити" кадри в університетах. За її словами, інші наслідки будуть, коли ЗВО захоче помститися своєму колишньому студенту. "Можу назвати когорту людей, які боролися з корупцією у своїх закладах, відстоювали права студентів, виборювали можливість впливати на рішення. Тільки ці люди вже випустилися, а деякі очільники закладів та їхні соратники залишаються по сьогоднішній день у своїх кріслах", — зауважила вона. Окремо Фесенко зазначила, що оскарження рішення комісії у суді навряд працюватиме, адже "суд щодо освітніх питань — це вбивство часу та нервів". "Загалом ідея хороша, а реалізація вже кульгає на обидві ноги", — підсумувала вона.

Очільник Києво-Могилянської школи врядування імені Андрія Мелешевича Валерій Тертичка вважає нове рішення уряду "каральним інструментом". "Рішення схиляється до покарання тих, хто вже попався, але мені здається, що освітньо-наукові працівники мають подавати приклад бути найдоброчеснішими". На його думку, якщо є приклад недоброчесності "зверху", то "знизу" він теж сповідуватиметься. Водночас, на його думку, відтепер заклади освіти самі ще більше старатимуться не випускати плагіатників, адже, відповідно до постанови, на сайті вишу має бути оприлюднене повідомлення про скасування ступеню ексстудента, який попався на плагіаті. Додатковий осуд може отримати і науковий керівник, під керівництвом якого була написана недоброчесна робота.

Зазвичай дипломні зберігаються у закладах вищої освіти до 10 років. Тим, хто захистився понад десятиліття тому і чиїх робіт немає у відкритому доступі в інтернеті, можна не хвилюватися щодо звинувачень у плагіаті через те, що роботу буде неможливо перевірити. Якщо людину звинувачують у плагіаті бакалаврської роботи, у комісії обов'язково виникнуть запитання й до унікальності магістерської.

Ситуація з плагіатом в Україні

Лідія Фесенко нагадала, що саме викладачі університетів є носіями культури закладу освіти та пояснюють студентам принципи доброчесності, підходи у навчанні, дають поради під час формування статей, рефератів та інших видів роботи. "Коли я готувала одну зі своїх дипломних робіт і пояснювала своєму науковому керівнику, що в межах моєї роботи не раціонально писати 60 сторінок, тому я залишаю меншу кількість, але це буде доброчесна робота, то у відповідь отримала геніальну фразу "То скопіюй, все одно перша частина тільки так і робиться", — пригадала експертка.

На її думку, досі існує багато випадків, коли викладачі нецікаво або неактуально розповідають матеріал, не показують науку зі сторони цікавого та корисного, зі сторони розвитку, перевіряють виконання технічних вимог, аніж суті роботи, її новизни та унікальності. Саме це, на думку Фесенко, спонукає студентів плагіатити. Експертка пропонує міністерству синхронізуватися з рішенням уряду та:

  • запустити голосну та зрозумілу кампанію щодо академічної доброчесності;
  • надати студентам умови для реалізації всіх можливостей, аби вони не піддавалися спокусі плагіату;
  • навчити правильно цитувати та виносити вживану у межах роботи літературу та пояснити, для чого це взагалі все робиться.

З нею погоджується голова ради молодих вчених МОН Олеся Ващук, яка вважає, що потрібно докладно роз'яснювати науковцям-початківцям, як правильно писати роботи. "Це потрібно для того, аби прибрати страх у вченого, що він щось зробить не так, і щоб він не порушував законодавство і не робив помилок", — каже вона. Водночас вона запевнила, що сучасне середовище українських молодих вчених не розуміє і не сприймає таке явище як плагіат. Проте ще кілька років тому плагіат серед студентів був масовим і ще вважався нормальним.

Валерій Тертичка каже, що принцип доброчесності має працювати не лише у вищій освіти, а починатися ще зі школи, щоб вчителі не казали "та спишіть з інтернету". "Один студент, який вступив до "могилянки" за перехресним вступом, тобто не навчався у нас раніше, запитував мене, чому не проходить копіпаст. Бо "раніше ж проходило", — згадав Тертичка. Експерт зазначив, що зараз до академічної доброчесності у будь-яких наукових роботах почали ставитися серйозніше, ніж раніше.

Сергій Шкарлет також запевняв, що українські студенти "плагіатять" менше. "Тому що саме суспільство вже вчить. Є громадський контроль", — казав він. Водночас міністр нарікав на те, що зараз у вишах проводять лише електронні перевірки текстів дипломних, тоді як, на думку урядовця, у цьому ще має брати участь фахова комісія.

Користувачі соцмереж нарікають, що хоча ініціатива МОН загалом є позитивною, уряду не заважало б взятися й за кандидатів та докторів наук, адже у суспільства подекуди у першу чергу виникають запитання щодо доброчесності саме їх наукових робіт. Зокрема сильне обурення суспільства у квітні викликав успішний захист кандидатської дисертації нардепа від ОПЗЖ Іллі Киви. Тоді ЗМІ, науковці та користувачі соцмереж знайшли у ній фейки та фальсифікації, що стало приводом для звинувачень у недоброчесності. Нині МОН ще не підтвердило присудження наукового ступеня врученням Киві диплома кандидата наук.

Серед найнадійніших способів перевірки унікальності тексту Тертичка називає сервіс Unicheck та звичайний Google. У другому випадку у пошук вбивається ключова фраза з абзацу, а Google, який "все пам'ятає", показує — сплагіачена вона чи ні. Найкращим же варіантом уникнення неприємної ситуації експерт вважає просто писати роботу самостійно.

Експерти та освітяни позитивно оцінюють крок уряду у боротьбі з плагіатом, через розповсюдженість якого світ досі ставиться до українських дипломів з недовірою. Проте практика показує, що зазвичай законодавчі "каральні" акти не змушують людей відмовлятися від своїх звичок. Що дійсно працюватиме — системна робота, яка починатиметься ще зі школи і пояснюватиме, чому важливо створювати нове і робити це самостійно.

    Реклама на dsnews.ua