• USD 28.1
  • EUR 33.7
  • GBP 39.1
Спецпроєкти

Чорногорський сценарій для України. УПЦ МП загрожує демонстраціями

Щоб не називати речі своїми іменами, Московський патріархат в Україні готовий скористатися ноу-хау вуличного шантажу, який Сербська православна церква використовувала в Чорногорії

Мітинг протесту в Подгориці, Чорногорія
Члени Сербської православної церкви в Чорногорії беруть участь у мітингу протесту в Подгориці, Чорногорія, 29 лютого 2020 року / EPA/UPG
Реклама на dsnews.ua

Церква і релігійні ходи іноді можуть стати більш ефективним засобом для гібридної атаки на неугодну владу в іншій країні, ніж спецслужби і технології державних переворотів.

Саме так сталося в Чорногорії, де спроба путчу за участю агентів ГРУ РФ і людей з сербськими паспортами виявилася невдалою. А ось протестний рух, організований Сербською православною церквою і підтриманий зовнішніми силами, призвів до зміни влади і зміни державної політики Чорногорії.

Російська церква в Україні, УПЦ МП, готується повторити "чорногорський сценарій".

Закони та канони

Верховна Рада минулого скликання 20 грудня 2018 року прийняла закон, згідно з яким Українська православна церква Московського патріархату має бути перейменована — наприклад, в Російську православну церкву в Україні.

Документ під назвою "Про внесення зміни до статті 12 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" зобов'язує церкви, що входять в структуру релігійної організації, центр якої знаходиться в державі-агресорі, вказувати таку приналежність в своїй назві.

Через місяць, 18 січня 2019 року, 49 народних депутатів звернулися до Конституційного суду з поданням щодо правомірності цього рішення ВР. Автори звернення стверджують, що оспорюваний закон нівелює релігійну свободу і міжконфесійний мир в Україні, порушує конституційні права і свободи громадян. У числі тих, хто підписав звернення в КС: Вадим Новинський, Антон Кіссе, Володимир Литвин, Юрій Бойко.

Реклама на dsnews.ua

22 квітня 2019 року Окружний адміністративний суд міста Києва своїм рішенням фактично призупинив дію розпорядження Міністерства культури України, згідно з яким УПЦ МП мала внести зміни в свою офіційну назву і подати відповідні зміни до свого статуту на реєстрацію до 26 квітня 2019 року.

16 грудня того ж року Верховний суд дозволив Українській православній церкві Московського патріархату зберігати назву до вирішення цього спору по суті.

11 лютого вже нинішнього року Велика палата Конституційного суду України почала розгляд справи про відповідність Конституції закону про внесення зміни до Закону "Про свободу совісті та релігійні організації" щодо назви релігійних організацій (об'єднань)..." Після заслуховування подання депутатів КС перейшов до закритої частини розгляду .

Тим часом УПЦ МП, не чекаючи рішення Конституційного суду, вирішила діяти на випередження.

22 лютого в Києво-Печерській лаврі відбувся з'їзд представників церковних громад і священнослужителів Української православної церкви Московського патріархату "Вірні". Учасники зборів скаржилися на "захоплення храмів протиправним способом" і закони, які "не відповідають Конституції України". За підсумками було прийнято низку звернень — до президента, спікера Верховної Ради, прем'єр-міністра. Серед вимог — скасувати закон, який зобов'язує УПЦ МП назвати себе Російською православною церквою в Україні, а також прийнятий і такий, що набув набув чинності, закон, що регулює перехід громад віруючих з однієї релігійної організації в іншу. Останній документ парламент прийняв 17 січня 2019 року. Закон передбачає, що перехід парафій під юрисдикцію іншої церкви може бути прийнятий на зборах громади, причому це рішення повинні підтримати не менше двох третин парафіян. Проросійські ЗМІ називають документ "законом про церковне рейдерство".

Коли російське лякає

Мотивація російської церкви в Україні зрозуміла: небажання втрачати паству, вплив і ресурси. Як пояснюють самі священники УПЦ МП, слово "російська" в назві може відлякувати вірян, ускладнити отримання пільг на оплату комунальних послуг, перешкодити продовженню договорів на оренду храмів, які знаходяться в державній власності і є пам'ятками архітектури (наприклад, Києво-Печерської лаври).

Що буде в разі, якщо влада вирішить проігнорувати ці вимоги, розповів заступник керівника відділу зовнішніх церковних зв'язків УПЦ МП протоієрей Микола Данилевич.

Священник днями взяв участь у програмі "Право на віру" "Першого Козацького" YouTube-каналу, присвяченій виборам нового Патріарха Сербської православної церкви та Балканам в цілому.

Розмова в студії торкнулася подій в Чорногорії, де СПЦ цілий рік протестувала проти неприйнятного для неї закону, який зобов'язував Сербську церкву зареєструватися нарівні з іншими релігійними організаціями, а також давав можливість державі повернути під свій контроль храми і монастирі, що були у держвласності до приєднання Чорногорії до Сербії в 1918 році. Масові протести в форматі багатотисячних церковних процесій і радикалізація вірян привели до тотальної мобілізації електорату, орієнтованого на Сербську церкву і Сербію.

Результатом політичної активності СПЦ і просербських партій, які підтримують її, став прихід до влади після чергових виборів політиків — ставлеників СПЦ, лояльних Белграду. Після чого спірний закон був змінений — пункти, які дратували Сербську церкву, новий склад парламенту з нього викинув. А на Балканах заговорили про повернення проєкту "Велика Сербія", загрозу перетворення Чорногорії в ще одну сербську державу і дестабілізацію ситуації в цілому регіоні.

Тобто в наявності приклад, можливо, і позитивний з точки зору Сербії і СПЦ, але не з точки зору патріотично налаштованих чорногорців. Але їхня думка УПЦ МП не цікавить.

В ході бесіди на церковні балканські теми, відповідаючи на запитання ведучого: "Чи можемо ми використовувати досвід боротьби чорногорської церкви?", протоієрей фактично відповів ствердно.

"Будемо виходити на вулиці"

Сказав Данилевич буквально наступне:

"Нас приємно здивувала реакція православних в Чорногорії. Уявіть собі: половина населення Чорногорії вийшла на вулиці міст та сіл. Якщо вважати, що в Чорногорії 600-630 тисяч населення, а у нас 40 мільйонів, то нас мало б 20 млн вийти на вулиці міст. Вони в цьому плані більш згуртовані, більш церковні. У нас теж багато вийде. Щонеділі храми нашої церкви відвідує близько 2 млн населення як мінімум, у великі свята і більше. Думаю, що на вулиці міст може вийти приблизно така ж кількість людей, якщо буде в цьому необхідність. Тому ми приймаємо і з інтересом дивимося на досвід Сербської церкви і православних чорногорців у відстоюванні своїх релігійних прав".

В іншому випуску цієї ж передачі, 23 лютого, мова знову зайшла про "чорногорський досвід" і способи впливу на владу. Заступник керівника відділу зовнішніх церковних зв'язків УПЦ МП розвинув свою думку про можливі акції протесту.

"Якщо влада не буде чути, якщо не скасує цих законів,.. ми будемо захищати нашу церкву всіма законними способами", — заявив він.

"Ми будемо виходити на вулиці", "люди готові, і готово дуже багато людей вийти", впевнений протоієрей. На його думку, тільки через згуртованість і громадську активність можна буде досягти своєї мети: "Нас багато, і ми повинні цим користуватися і захищати свою церкву, а не сидіти і чекати, що хтось захистить".

По суті, це ніщо інше, як анонс масових акцій протесту і попередження про те, що УПЦ МП буде активніше відкрито втручатися в політику.

Так як російська церква разом з проксі-політиками і пропагандистськими ресурсами є найважливішою складовою "м'якої сили" РФ, слід очікувати, що Москва буде всіма силами і способами підтримувати українську філію РПЦ у всіх його починаннях. В умовах, коли українська влада вирішила вкоротити "щупальця Кремля" в політиці та медіа, церква стає ключовим гібридним каналом впливу. Нинішня активізація російської церкви в Україні, радикалізація її риторики це підтверджує.

    Реклама на dsnews.ua