Диплом-пустушка. В Україні оголосять війну "поганим" вузам

З третьої спроби в країні запрацювало агентство по забезпеченню якості вищої освіти
Фото: izborskiy-club.livejournal.com

Антикорупційне бюро, Генпрокуратура і Верховний суд в одному флаконі у сфері освіти - так кажуть про Національне агентство по забезпеченню якості вищої освіти (НАОКВО). Агентство заснували ще чотири роки тому, але воно запрацювало лише три місяці як. Створення НАОКВО було продиктовано необхідністю привести українську систему забезпечення якості до європейських стандартів. Скептики вважають, що корупції в цій сфері поменшає, але навряд чи її вдасться викорінити повністю.

Вся справа в кадрах

Про створення НАОКВО заговорили ще в 2012-му - керівники ряду вузів виступили з ідеєю запуску агентства, яке б убезпечило вузи від тиску з боку Міносвіти, в той час очолюваного Дмитром Табачником. Справа в тому, що процедура акредитації освітніх програм (чи відповідає програма стандартам освіти і здатний вуз забезпечити своїм слухачам досягнення заявлених у програмі результатів) проводилася МОН, відомство могло просто позбавити неугодний вуз акредитації, а значить, і права видавати госдипломы - знайти, до чого причепитися, при бажанні можна завжди. Щоб забезпечити справжню автономію вузам, про яку в системі освіти говорять вже не перший рік, і ініціювали створення НАОКВО - подібні структури давно діють у багатьох країнах світу, з тією лише різницею, що зазвичай вони неурядові, тоді як в Україні агентство фінансується за кошти держбюджету.

Саме НАОКВО створили вже при прем'єрі Арсенія Яценюка 2015-м. Але процедуру вибору членів агентства прописали в поспіху, з-за чого і почався сир-бор. Так, на посаду голови агентства в 2016-му обрали Сергія Храпатого, соратника Дмитра Табачника. У МОН тоді заявили, що процедура виборів відбулася з порушеннями, громадські активісти засипали відомство гнівними зверненнями. В результаті Кабмін Храпатого на посаді так і не затвердив. Після були скандали з призначеннями окремих членів агентства - кого звинувачували у корупції, кого-то в плагіаті.

Тоді міністр освіти Сергій Квіт запропонував змінити процедуру виборів і перезапустити агентство. Однак з цим не дуже поспішали - поки вносили зміни в законодавство і нормативні акти, поки узгоджували положення документів...

Невідомо, зрушило справу з мертвої точки, якщо б запуск НАОКВО не був ключовим зобов'язанням Міносвіти у рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС на 2018 р. Так що через майже чотири роки вибори за новою процедурою все-таки відбулися, перемогу на них здобув Квіт, який стояв біля витоків створення НАОКВО. До складу нового старого агентства увійшли представники державних, приватних і комунальних внз, студентства і роботодавців. Втім, кадрові війни на цьому не закінчилися - після обрання главою НАОКВО Квіта в суд подали відразу три позови, один з яких стосувався нелегітимність засідання з обрання керівника агентства.

Чим займеться агентство

До завдань агентства увійшли, крім іншого, проведення ліцензійної експертизи, формування переліку спеціальностей, прийняття рішення про акредитацію або відмову в акредитації відповідної освітньої програми. До того ж саме агентство має визначати порядок захисту наукових робіт і виступати арбітром у випадках, пов'язаних з плагіатом або псевдонаукою.

Простіше кажучи, основне завдання НАОКВО - стежити за тим, що і як викладають в українських вишах, і гарантувати, що випускник отримає диплом державного зразка, володіючи при цьому необхідним обсягом знань. Госдипломы сьогодні видають практично всі українські вузи, але цінність їх далеко не однакова: диплом КПІ куди престижніше диплома політехнічного вузу в невеликому обласному центрі. Завдання НАОКВО - ліквідувати цю диспропорцію.

Сергій Квіт зазначає, що більшість вузів досі працюють за радянською системою: основна частина навчання проходить на лекціях в аудиторіях. А ось самостійна робота, участь у конференціях, проведення дослідів і досліджень, підготовка публікацій в навчальний процес практично не включені. У НАОКВО впевнені, що такі підходи треба міняти. Це благотворно позначиться і на якості підготовки слухачів, і на держбюджет. Адже планується, що отримувати кошти від держави вузи зможуть тільки ті програми, які акредитовані агентством. Такий підхід повинен допомогти в боротьбі з недобросовісними внз, які готують випускників по сумнівним програмами або взагалі роблять це абияк.

Якість освіти має намір оцінювати за двома системами: внутрішньої і зовнішньої. Внутрішня - це коли у вузі визначають цілі, а після у співпраці з роботодавцями, місцевою владою, студентами і викладачами оцінюють, наскільки ефективно ці цілі досягаються. Така система діє і сьогодні, але найчастіше оцінювання проводять "для галочки", і реального стану справ вона не відображає. Зовнішня - та сама акредитація, якої займеться НАОКВО, буде перевіряти ефективність внутрішнього оцінювання та порівнювати роботу вузу за конкретними програмами з роботою інших навчальних закладів країни. І в агентстві, і в міністерстві розраховують, що це призведе до збільшення конкуренції між вузами.

Сьогодні в Україні близько 15 тис. освітніх програм, планують залишити в п'ять разів менше. У НАОКВО запевняють: будуть діяти поступово, завершити процес реформування повинні за три роки. Втім, в агентстві кажуть: вони - не каральний, а допоміжний орган. Тобто мета НАОКВО - не позбавити програму вузу акредитації, а допомогти зробити так, щоб програма цю отримала акредитацію. Але якщо раніше для акредитації достатньо було просто надати документацію (процес, до речі, планують повністю перевести в онлайн), то тепер експерти будуть їздити і тестувати студентів, що навчаються за цією програмою. До складу таких експертних комісій увійдуть не лише експерти в сфері освіти, але й студенти, а також представники роботодавців. Останні повинні допомогти вирішити фундаментальну проблему наших вузів - відірваність навчальних програм від реальних потреб ринку.

А судді хто?

Багато аспектів роботи НАОКВО ще не врегульовані - хоч агентство і створено чотири роки тому, з низки питань до цих пір йдуть дискусії. Приміром, у НАОКВО ще вирішують, як саме карати за плагіат і псевдонауку в дисертаціях. Саме поняття академічного плагіату з'явився в Україні лише в 2014-му, тому позбавити вченого звання людей, що одержали його раніше, проблематично. Глава НАОКВО вважає, наприклад, що плагіаторів треба позбавляти звання, незважаючи на термін давності захисту, а ось за псевдонауку радянських часів карати не варто. Щоб максимально уникнути корупції у цій сфері, агентство має намір поступово перейти до практики одноразових спецрад - на захист дисертацій будуть щоразу збирати профільних фахівців.

Боротьба з корупцією заявлена і в сфері акредитації вузів. Експерти відзначають, що отримати акредитацію раніше можна було навіть у тому випадку, якщо студенти на виході з університету знаннями похвалитися не могли - керівництву вузів досить було знати, кому і скільки занести у владні кабінети. Тепер же агентство має набрати експертів з акредитації, сформувати галузеві експертні ради, в які увійдуть від 9 до 15 чоловік (викладачі, експерти, студенти, представники роботодавців). В їх завдання входитиме ознайомлення з тим, що і як викладають у внз.

Але освітніх галузей у країні - 29, спеціальностей - 120, а внз - майже 700. Причому людей, які будуть займатися акредитацією, потрібно не тільки знайти, але ще й навчити, а потім відправити до внз по всій країні. Експерти в сфері освіти зазначають, що на ці цілі будуть потрібні значні кошти, які держбюджету навряд чи зможе виділити. Так що корупційні ризики, на жаль, ліквідувати навряд чи вдасться. Втім, деякий скепсис з боку експертного співтовариства НАОКВО не лякає - в агентстві заявили, що перші пілотні акредитації освітніх програм мають намір розпочати вже в жовтні. Якщо ж вузу не довіряє НАОКВО, він зможе звернутися за акредитацією до європейських агентствам - днями Кабмін затвердив перелік іноземних агентств (всі вони входять в Європейський реєстр забезпечення якості вищої освіти EQAR), які зможуть акредитувати програми українських вузів.