• USD 27.2
  • EUR 30.9
  • GBP 36.3
Спецпроєкти

Діти не винні. Які результати показала НУШ у початковій школі

Цього навчального року учні пілотних класів НУШ завершили початкову освіту і перейшли до базової середньої школи. Щоправда, продовжити навчання за стандартами НУШ зможуть не всі

Учні пілотних класів НУШ
Учні пілотних класів НУШ завершили початкову освіту і перейшли до базової середньої школи / Getty Images
Реклама на dsnews.ua

Кількість навчальних закладів, які пілотуватимуть головну реформу МОН в середній школі, зменшилася. У 2017 році в експерименті взяли участь 147 шкіл, які навчали учнів 1-4 класів за новими стандартами, а вже в 2021 році продовжать реформу в 5-9 класах тільки 136. Найбільше в Києві та Вінницькій області – по 17 та 12 навчальних закладів відповідно. Сам проект розраховують провести протягом 2021 — 2027 років у три етапи. Цього року уряд виділив на освіту рекордні 159 млрд грн, з яких 1,4 млрд грн підуть виключно на програму "Нова українська школа".

Проте вже зараз експерти та батьки заговорили про провал реформи НУШ. Ексміністерка освіти і науки Лілія Гриневич нещодавно в одному із своїх інтерв'ю заявила: "Дуже легко маленькими кроками, недбалістю й безвідповідальністю зруйнувати довіру до реформи. Й у великому масштабі нас чекає дискредитація реформи".

Чому буксує головна реформа МОН – "Нова українська школа", та чого чекати від неї в подальшому "ДС" розповіли експерти, директори шкіл, вчителі та батьки.

Експеримент був, а результатів немає

Цього року 4-й клас закінчили учні пілотних класів НУШ — це 7349 дітей, або 261 клас в 147 школах по всій Україні. Проте з якими результатами ці учні завершили навчання — не зрозуміло. За словами Олени Заплотинської, керівниці ініціативи забезпечення якості освіти проєкту SURGe, свого часу планувалося провести моніторинг впровадження реформи "Нова українська школа" в два етапи. Провели тільки один на початку 2020 року, в якому взяли участь учні 3-х класів 150 навчальних закладів, серед яких були 25 пілотних шкіл, що проводили апробацію нового Державного стандарту початкової загальної середньої освіти. "Другий етап дослідження мав бути проведений в кінці 2020 року теж серед учнів 3-х класів. І це дало б нам змогу зробити порівняння і побачити — чи є динаміка змін відповідно до концепції НУШ. На жаль, запиту на другий етап дослідження від МОН не було", — констатує експертка.

Однак директори шкіл та вчителі, що пілотували реформу, провели власний моніторинг НУШ для 4-тих класів. Ольга Мірошникова, методистка міського методичного центру, вчителька, заступниця директора у школі І-ІІІ ступенів № 294 міста Києва була однією з перших українських вчителів, які взялися пілотувати реформу. Вона розповіла, що діагностика початкових класів НУШ проводилася у форматі не контрольної роботи, а комплексного завдання. "Перед дітьми стояла задача прорахувати для компанії їхніх однолітків, які йдуть на прогулянку до лісу, скільки часу у них піде на те, щоб дістатися місця призначення, як треба вдягтися, зважаючи на актуальний прогноз погоди, скільки води потрібно взяти компанії на час подорожі. Тобто, не просто розказати таблицю множення напамʼять, а застосувати її на практиці. Предметні компетенції у дітей були на високому рівні, не гірше, ніж у попередніх моїх випускників, а у мене 20 років педагогічного стажу", — розповіла пані Мірошникова.

Аліна Федоренко, директорка Немішаєвської НВК, яка пілотувала НУШ з 2017 року, теж не нарікає на рівень підготовки учнів. "У нас в початковій школі три класи, і всі навчалися за різними програмами – НУШ, "Інтелект" і традиційна школа. Звичайно, нам було цікаво було співставити рівень підготовки дітей. За результатами моніторингу, у всіх трьох класах діти показали прекрасні результати", — зазначила вона.

Реклама на dsnews.ua

Іванна Коберник, екс-радниця міністра освіти, співзасновниця громадських організацій "Смарт освіта" і "Батьківський контроль" вважає, що те, як впроваджується реформа по всій Україні, буде зрозуміло лише через рік, коли перші випускники початкової школи закінчать 4 клас. "Мені відомо, що МОН за підтримки фінського проекту готує моніторингове дослідження результатів навчання в НУШ. А рік тому проводився перший етап моніторингу дослідження результатів навчання в пілотних класах НУШ. Учні пілотних класів показали вищі результати за наскрізними вміннями порівняно з непілотними класами. Діти-пілотники краще вміють співпрацювати, ухвалювати рішення, розв'язувати проблемні завдання, обґрунтовувати власну позицію, проявляти ініціативу і творчість", — говорить Коберник.

Плюси й мінуси НУШ

Директорка школи Аліна Федоренко безперечними плюсами реформи вважає матеріально-технічне забезпечення класів і зміну концепції перехідного періоду з дитячого садочку до школи, яка стала більш плавною і не викликає стресу в дитини.

Мінуси директорка вбачає в практичній частині: вчителі не завжди готові перелаштовуватись на нові стандарти. Програма НУШ, особливо для першого класу, розрахована більше на ігрову діяльність. Через це у другому класі вчителі стикаються з тим, що дітям важко перелаштуватися на більш відповідальне ставлення до навчання. Педагогам не вистачає практичних дій, до яких вони звикли в старій системі викладання – читати, писати, рахувати. "Справа в тому, що вчителі звикли працювали за звичайною системою, а в НУШ більш ігровий спосіб викладання. І треба, щоб цей процес все ж таки хтось координував, так званий "тьютор", який би супроводжував учителя допоки він не почне робити все так, як вимагає програма НУШ, щоб на місцях не знівелювали саму ідею реформи".

Олена Заплотинська теж вважає, що для вчителів, особливо в регіонах, потрібно проводити більше семінарів, курсів підвищення кваліфікації. "Наші експерти спостерігали за роботою педагогів в усіх школах, що приймали участь у моніторингу (відвідали 546 уроків). Перший етап дослідження показав, що, в початковій школі все ще переважає стиль взаємодії – домінування. Він проявляється через переважання монологів вчителя, надання вказівок учням, запитань для контролю знань. В той час, як інший стиль – співпраця, коли вчитель розмовляє з учнями, дискутує, спонукає до роботи в команді – зустрічався вдвічі рідше", — констатує експертка.

Крім того, експерти проєкту SURGe відзначили, що майже 40% учнів серед того, що їх засмучує у школі, назвали шум на уроках. "Це говорить про те, що не всі вчителі вміють керувати класом. Навряд чи цьому навчають у педвузах. Але це одна із необхідних навичок для викладачів НУШ, які повинні вміти стимулювати командну роботу учнів", — наголошує Заплотинська.

Батьки ж мінусом реформи вважають систему оцінювання. Відсутність оцінок вбиває мотивацію у дитини вчитися, вважає мама третьокласника однієї з київських шкіл Оксана Загородня. "З 1 вересня я почала шукати мотиваційного вчителя для своєї дитини, бо син не розуміє, навіщо йому вчитися і робити домашні завдання, адже вчитель не перевіряє, як він підготувався до уроку", — говорить вона.

Олена Заплотинська не заперечує, що одним із болючих питань реформи, зокрема для батьків, є оцінювання учнів. Батьки хочуть знати, як вчиться їхня дитина, хочуть мати зрозумілий для себе зворотний зв'язок. "Формувальне оцінювання, у фокусі якого не результати, а прогрес кожної дитини в оволодінні вмінням, не дуже зрозуміле батькам. А у вчителів поки дуже малий досвід застосування такого оцінювання. Й, що головне, надання батькам зворотного зв'язку щодо того, який успіх у дитини і де їй потрібна підтримка", — наголошує експертка.

Від захвату до негативу. Що думають батьки про НУШ

Думки батьків щодо реформи НУШ дуже різні, і в основному залежать вони від того, в якій школі і у якого вчителя пощастило вчитися їхнім дітям.

НУШ – це не про програми та підручники, а, перш за все, про цінності, які педагог пропагує у себе в класі. Говорити про результативність цієї реформи дуже оманливо, якщо опиратися лише на досягнення дітей, вважає Ольга Мірошникова. "Діти навчилися тому, що їм готові були надати педагоги. Реформа НУШ зав'язана на вчителеві, і якщо він або вона саботували якість форми роботи, ігнорували формування оцінювання, то діти не винні в цьому", — зазначає вона.

Ольга Синиця, мама учня, який вчився у пілотному класі НУШ, задоволена реформою. "У мене є з чим порівнювати — моєму старшому синові 20 років. Двоє менших — 5 клас і 3 клас. Якщо говорити про зміни, то у дітей з'явилися сучасні зошити-посібники для навчання, їм цікаво за допомогою QR-коду виконувати завдання. Змінилося оснащення класу: інтерактивна дошка, лего, різноманітність розташування парт кожного дня. Дітям подобається поєднання декількох дисциплін на одному уроці — наприклад, біології з математикою та малюванням, що дає максимальне наближення до реалій життя".

У Наталі Іванченко, мами учня 3-го класу із Чернівців, досвід реформи "Нової української школи" швидше негативний. "Вчителі зняли з себе відповідальність і на зауваження батьків просто кажуть: "Ваша дитина не хотіла писати на уроці, а ми не маємо права її примушувати". Примушувати — так, але ж можна зацікавити. Якщо дитині у першому класі постійно дозволяти не вчитися на уроці, то через деякий час це стане звичкою. Я розчарована в нашій системі освіти і це стосується не тільки НУШ. Вважаю, що дитина, навчаючись у звичайній середній українській школі, втрачає всі свої можливості і надію отримати гідну освіту", — зазначає Наталя.

Іванна Коберник наголошує, що результати проведення реформи у різних школах різні через те, що напряму залежать залежить від вчителів і директорів шкіл – наскільки вони підготовлені, як володіють методиками, чи готові самі навчатися працювати згідно вимог 21-століття.

Чого чекати від НУШ в середній школі

Керівниця ініціативи забезпечення якості освіти проєкту SURGe, Олена Заплотинська вважає, що освітня система — це не та галузь, у якій можна очікувати на швидкі зміни. "Щодо середньої школи, яку почали пілотувати в цьому році. Пілот тільки розпочався, а вже показав, що вчителі не готові до рішень, які пропонує новий стандарт базової школи. Більшість педагогів уникає вибору програм, де пропонується інтеграція і хоч якась творчість. Ми всі розуміємо, що вчителям потрібен час, щоб перевчитися і перебудувати свою роботу. Навчання педагогів — це тривалий процес, і він не є швидким", — стверджує експертка.

Ексміністерка освіти Лілія Гриневич, за каденції якої розпочалося пілотування НУШ в початковій школі, відкрито зізналася, що головна проблема реформи — це неготовність вчителів навчати учнів за стандартом НУШ, тому їм потрібне системне підвищення кваліфікації. "Не можна обійтися одноразовим красивим семінаром на кілька днів. Учителям-предметникам потрібні методичні інструменти, навчальні матеріали, освітнє середовище, дослідницькі методи навчання. І це не можна вирішити за один раз", – наголосила Гриневич.

Поки експерти б'ють на сполох, у МОН роблять вигляд, що нічого не відбувається. Самим же вчителям лишається тільки сподіватися на свої сили, а батькам і дітям, що цих сил і завзяття вистачить на те, щоб самостійно розібратися в стандартах НУШ.

    Реклама на dsnews.ua