Футбол, перемога і безвиз. Як українці підкорювали Фінляндії
Фінська прийом
Місто-побратим Києва - фінського міста Тампере, де відбулася гра, судячи з усього, не дуже-то і готувався до матчу 11 червня. Тут нічого не нагадувало про майбутню футбольну подію - ні афіш, ні футбольної символіки на вулицях і в кафе, ні натовпів "синьо-білих" фанів. Місто жило своїм розміреним життям. Стадіон "Ратина", де зустрілися українська фінська команди, також перебував не в дуже "робочому'стані - він добудовувався, тому підступи до нього були заблокированыстроительной технікою. Особливого ажіотажу навколо матчу серед фінів не спостерігалося - було розкуплено близько 8 тис. квитків, тоді як стадіон, здатний вмістити близько 17 тис. уболівальників. Так що частина трибун просто пустувала. Втім, це не дивно, адже для фінів спортом №1 є хокей.
Інша справа - українські фанати, які буквально "підірвали" спокійний Тампере. Власне, саме завдяки їм у місті відчувалася справжня футбольна атмосфера. В день матчу на вулицях міста було безліч "синьо-жовтих" вболівальників, які, раз у раз вигукували патріотичні гасла та співали гімн України.
Зазначимо, що підтримувати нашу збірну Фінляндії оговталися понад 800 українських фанатів, в тому числі 400 уболівальників "Вірні збірній". Це українське фан-рух, створений з ініціативи нового преміум-спонсора Національної збірної команди України з футболу - компанії "Перша приватна броварня" за підтримки Федерації футболу України. Щоб потрапити на матч, триста п'ятдесят "Вірних збірній" подолали понад 3,2 тис. кілометрів на автобусах і перетнули територію кількох країн Євросоюзу. Безпосередньо в день матчу до них приєдналися ще півсотні вболівальників, в тому числі, ветеранів АТО, які прибули до Фінляндії на літаку.
Створення футбольної святкової атмосфери сприяло і український фан-представництво у Тампере, яке допомагало гостям вирішувати всі виникаючі питання і служило головним майданчиком для збору вболівальників. У тому числі, представників української діаспори, які стікалися сюди з різних куточків світу. Саме звідси стартував марш фанатів, який очолив відомий уболівальник української збірної Сергій Притула.
Збройні барабанами, національними прапорами і багатим арсеналом патріотичних пісень і речівок українські "Вірні збірній" пройшлися вулицями Тампере, привертаючи увагу місцевих жителів, які вітали українців і знімали барвисте дійство на гаджети. На протязі всього маршруту "синьо-жовтих" супроводжувала поліцейська машина і кіннота.
Під час футбольного матчу українські та фінські вболівальники намагалися перевершити один одного. Незважаючи на кількісну перевагу фінів, українські фанати не поступалися "господарям трибун" протягом обох таймів і забезпечили команді потужну шумову та візуальну підтримку. Іноді доходило навіть до невеликих сутичок у синьо-жовтому секторі, але місцева охорона оперативно їх припиняла.
Старання українських "вірних" оцінив і головний тренер команди Андрій Шевченко, який після переможного матчу разом зі своїми гравцями підійшов до трибун подякувати фанів, а деякі з футболістів навіть подарували вболівальникам свої футболки.
Безвізове "хрещення"
Футбольний матч збігся зі ще одним знаковим для України подією -стартом безвізового режиму з ЄС. Примітно, що Фінляндія опинилася в числі перших країн Шенгенської зони, яка 11 червня відкрила двері для "безвізові" українців. Першими, кому пощастило випробувати всі принади цього нововведення на собі, стали ветерани АТО, які прибули разом з уболівальниками літаком в Гельсінкі. За їх словами, паспортний контроль пройшли без проблем, а вся процедура зайняла не більше 5 хвилин. "Я їхав з біометричною паспортом. Якщо раніше мені доводилося витрачати купу часу на оформлення візи, то зараз не було жодних проблем - показав документи і прикордонник пропустив мене, не задавши жодного питання", - розповів учасник АТО Олександр Бабченко.
Посол України у Фінляндії Андрій Олефіров зазначив, що більшість вболівальників все ж летіли на матч з діючими візами. "Вразило, що понад 100 осіб пройшли контроль за 5 хвилин, питань не виникало", - додав дипломат.
Втім, не всі поділяють цю "безвізову" радість. Українські "заробітчани" у Фінляндії зізнаються, що скасування віз їм життя не полегшить. "Безвізовий режим на нас ніяк не вплине, оскільки ми як їздили за візами, так і будемо їздити. Та й заробітки не дуже-то дозволяють багато подорожувати", - каже українка Ірина Прокопенко, яка перебуває на заробітках у Фінляндії.
Тим не менше, перші дні дії безвиза продемонстрували неабияке бажання українців відвідати Євросоюз. Якщо вірити даними прикордонників, то станом на 15 червня з 6380 громадян, які вирішили скористатися можливостями безвиза, тільки дев'ятьом відмовили у перетині кордону з ЄС. В основному, із-за перевищення терміну перебування на території країни в попередньому періоді.
Заробітчани у фінському "селі"
Матч у Фінляндії став ще й приводом зустрітися українцям, що живуть за межами самої України. Українські "фіни" зізнаються, що, незважаючи на холодний клімат і значну віддаленість від батьківщини, країна тисячі озер, як називають Фінляндію, - одна з найпривабливіших в ЄС. В першу чергу, залучають українців досить високі порівняно з Україною заробітки.
Найчастіше наші співгромадяни зайняті в сільськогосподарському секторі - займаються збором дикорослих ягід і грибів, які працюють на фермах і в теплицях. Дохід становить в середньому 1000-2000 євро, чого, за визнанням "фінських" українців, вкрай недостатньо для такої дорогої країни як Фінляндія. Проте досвідчені працівники, що займаються збором ягід, в благополучний рік можуть заробити 2000-3000 євро чистими за сезон.
Як розповів "ДС" уродженець Черкаської області Олександр Драчук, на вирощуванні картоплі, який вважається у Фінляндії чи не найбільш ходовим продуктом, він заробляє до 2000 тис. євро. Причому чверть свого заробітку, йому доводиться віддавати за оренду житла. Однак, за словами Олександра, навіть при цьому рівень доходів в Фінляндії можна відчувати себе непогано."Треба просто знати місця. Є супермаркети, де одяг і продукти можна купити зі знижками", - говорить він.
За його словами, самі по собі фіни - народ дуже замкнутий. "Фінляндія - це одне велике село. Більшу її частину займають ліси і поля. Жителі живуть на значній відстані один від одного і мало спілкуються", - розповідає Олександр. Каже, що у Фінляндії його рятує англійську мову, а фінська доводиться освоювати самостійно, оскільки часу на курси практично немає.
Однак, незважаючи на всі складності, Олександр Драчук не збирається повертатися в Україну і навіть планує перевезти в Фінляндію свою сім'ю. Але перш, ніж це зробити, йому треба безперервно пропрацювати в північній країні не менше 4 років, щоб отримати ПМЖ і стати "своїм" серед чужих.
