Бюджет ЄС в обмін на допомогу Києву: у Польщі прокоментували ініціативу канцлера Німеччини
У Варшаві вважають, що пропозиція канцлера Німеччини Фрідріха Мерца пов'язати ухвалення нового багаторічного бюджету Євросоюзу зі згодою всіх держав-членів на подальшу фінансову підтримку України є насамперед інструментом тиску на країни, які блокують виділення коштів Києву
Про це йдеться у повідомленні польської радіостанції RMF24, передає "ДС".
За даними видання, Фрідріх Мерц наполягає на тому, щоб усі без винятку держави Євросоюзу розділили фінансове навантаження щодо забезпечення нового пакета підтримки України. Наступного року додаткові потреби українського бюджету оцінюють у 70 мільярдів євро, з яких 45 мільярдів євро має покрити саме Європейський Союз.
Ініціативу Берліна щодо нерозривності бюджетного процесу та допомоги Києву поділяють і в інших європейських столицях. Зокрема, міністр фінансів Ірландії Саймон Гарріс наголосив на неможливості ігнорувати українське питання під час фінансового планування ЄС.
"Дуже важко серйозно говорити про багаторічний бюджет Європи без України та фінансування України. Будь-яка інша розмова була б неповною", — зазначив ірландський урядовець.
Заступник міністра закордонних справ Польщі Ігнацій Немчицький пояснив, що ультимативна риторика Берліна адресована насамперед державам-отримувачам європейських дотацій, які прагнуть уникнути участі в допомозі Україні.
"Це спосіб тиску на ті країни, що входять до групи згуртованості і виступають проти фінансування України, такі як Словаччина чи Чехія. За принципом: не буде багаторічного бюджету, якщо ви не погодитеся на якесь фінансування України. Ми ж підтримуємо фінансування України", — заявив Немчицький.
Раніше Чехія, Словаччина та Угорщина вже відмовилися від участі в узгодженому механізмі позики для України обсягом 90 мільярдів євро і планують вимагати аналогічних винятків у майбутньому. Можливість приєднатися до цього переліку наразі розглядає і Болгарія.
Водночас польський дипломат підкреслив, що фінансова стабільність України є прямим питанням національної безпеки Польщі, проте виступив проти об'єднання двох переговорних процесів.
"Банкрутство України означало б різке зростання загрози для безпеки Польщі. Тому європейська участь у фінансуванні України є необхідною та відповідає інтересам Польщі. Це питання потрібно вирішити незалежно від переговорів щодо нового бюджету ЄС", — наголосив заступник очільника МЗС.
Небажання Варшави пов'язувати два питання зумовлене ризиками для власних фінансових інтересів у межах ЄС: країна прагне максимально зберегти фінансування фондів політики згуртованості (розвиток регіонів) та субсидій для сільського господарства;
Натомість Німеччина та інші економічно розвинені держави ЄС вимагають стримування загальних бюджетних витрат із одночасним збільшенням видатків на оборону, безпеку та підтримку України.
За оцінками аналітиків, якщо країни-члени не погодяться на збільшення власних внесків до спільного бюджету Євросоюзу, додаткові кошти на безпекові потреби доведеться перерозподіляти саме за рахунок скорочення аграрних та регіональних фондів.
