"Горець" повертається. Як культовий провал породив вічну франшизу

За перезапуск історії про безсмертного шотландського горця Коннора Маклауда з клану Маклаудів, який народився у шістнадцятому столітті, відповідає режисер Чад Стахелскі — йому було 18 років, коли на екрани вийшов перший "Горець".

Відтоді Стахелскі встиг попрацювати каскадером — саме він був дублером Брендона Лі під час роботи над фільмом "Ворон" і догравав сцени замість актора після його трагічної загибелі на майданчику. Пізніше Стахелскі був дублером Кіану Рівза на зйомках "Матриці" — але й це не задовольнило його амбіції, особливо творчі. У 2014 році він зняв касовий бойовик "Джон Вік" із тим самим Рівзом у головній ролі — це був режисерський дебют Стахелскі, який виявився настільки успішним, що за ним послідували ще три продовження.

Розмови про те, що саме Чад Стахелскі стане режисером нового "Горця", почалися ще десять років тому, у 2016-му. Через п’ять років Генрі Кавілл, який на той час уже знявся у Гая Річі в "Агентах А.Н.К.Л.", а також у супергеройському "Бетмені проти Супермена" і серіалі "Відьмак", був затверджений на головну роль Маклауда. Але зйомки розпочалися лише взимку 2026 року — перші сцени за участю Кавілла і Рассела Кроу в ролі Хуана Раміреса (персонажа, якого в середині вісімдесятих блискуче зіграв легендарний Шон Коннері) вже були відзняті в Шотландії у січні.

Студентський сценарій

А почалося все понад сорок років тому — зі сценарію, який написав нікому не відомий молодий чоловік на ім’я Грегорі Вайден, студент із Лос-Анджелеса. Грегорі навчався у кіношколі Каліфорнійського університету — і одного разу, надихнувшись переглядом фільму Рідлі Скотта "Дуелянти" (повнометражний дебют майбутнього знаменитого режисера, що вийшов на екрани у 1977 році), вигадав власну історію про безперервне протистояння.

У картині Скотта непримиренні вороги, два офіцери армії Наполеона (зіграні Гарві Кейтелем і Кітом Керрадайном), зустрічаються на дуелях протягом довгих п’ятнадцяти років — передусім ніяк не може заспокоїтися герой Кейтеля, запальний і мстивий Габріель Феро. У своєму сценарії Вайден пішов ще далі — конфлікт між запеклими ворогами триває століттями, оскільки герої є безсмертними.

Ще одним джерелом натхнення для Вайдена стала поїздка до Великої Британії — особливе враження на молодого американця справили Шотландське нагір’я і виставка зброї в Лондонському Тауері. Написання сценарію (початкова назва — "Клан тіні") взагалі-то було завданням у кіношколі — за порадою свого викладача Вайден надіслав його агенту. У підсумку сценарієм зацікавилися студії Thorn EMI Screen Entertainment і 20th Century Fox — його придбали у Вайдена за 200 тисяч доларів.

Втім, початковий сценарій був ґрунтовно перероблений Пітером Беллвудом і Ларрі Фергюсоном — після того, як проєкт було запущено. Режисером картини, що отримала назву "Highlander", став 33-річний Рассел Малкехі — на той час він уже встиг зняти фільм жахів "Razorback", але був відомий передусім не цією моторошною історією про гігантського кабана, а яскравими кліпами, які він знімав для поп-зірок того часу.

Малкехі й справді був дуже затребуваним кліпмейкером — серед його найвідоміших робіт були кліпи на хіти Елтона Джона "I’m Still Standing" і "I Guess That’s Why They Call It the Blues", а також відео для Duran Duran, Пола Маккартні, Рода Стюарта, Біллі Джоела і The Rolling Stones. Кліп, знятий Малкехі на хітову пісню дуету The Buggles під назвою "Video Killed the Radio Star" ("Відео вбило радіозірку"), став першим музичним роликом, який побачили глядачі нового каналу MTV у 1981 році — по суті, режисер значною мірою власноруч створив "картинку" вісімдесятих, і візуальне уявлення про десятиліття базується, зокрема, і на його численних класичних кліпах.

Режисер вважав початковий сценарій надто похмурим — в історію Коннора Маклауда були додані сентиментальні барви, зокрема світла любовна лінія. Отже, ми маємо горця шістнадцятого століття, який спочатку нічим не відрізнявся від своїх земляків із рідного шотландського села. Але одного разу, отримавши тяжке поранення в бою від якогось грізного варвара, Коннор буквально підводиться зі смертного ложа — водночас його односельці зовсім не радіють диву. Навпаки, жителі села збираються спалити Маклауда на вогнищі, вирішивши, що в нього вселився диявол — однак кузену Коннора насилу вдається переконати інших просто назавжди вигнати його з поселення.

Маклауд стає ковалем, зустрічає прекрасну дівчину Хізер, але все ще вважає своє дивовижне одужання просто везінням і проявом сили. Про те, що він насправді безсмертний, наївному горцю повідомляє невідомо звідки прибулий вершник, який називає себе Раміресом. У результаті Маклауд переживає і Хізер, і Раміреса, вбитого тим самим варваром, якого, виявляється, звуть Курган — у Нью-Йорку вісімдесятих років двадцятого століття Маклауд живе під ім’ям Рассел Неш, а багатовіковий поєдинок із Курганом триває. Представника племені безсмертних може вбити лише такий самий безсмертний — шляхом відсікання голови мечем, а переможцю, єдиному, хто залишився, належить Приз.

Рассел Малкехі пробував на роль Маклауда багатьох — роль могла дістатися Курту Расселу, Майклу Дугласу, Кевіну Костнеру або навіть Стінгу. Але Рассела переконала відмовитися від ролі його подруга Голді Гоун, якій не сподобався сценарій, а Шварценеггер, якому пропонували зіграти Кургана, сам зрештою відкинув пропозицію, бо вважав, що ця роль надто схожа на те, що він уже грав у "Конані-варварі" та "Термінаторі".

Короткозорий Ламберт

Одного разу Малкехі натрапив на журнал із кадрами з фільму 1984 року "Грейстоук: Легенда про Тарзана, повелителя мавп" — увагу режисера привернув виконавець головної ролі, особливо його погляд. Актор ніби дивився на співрозмовника, але водночас не бачив його. Актор мав ім’я Крістофер Ламберт (справжнє ім’я — Крістоф Ламбер) — хоча він і народився в Нью-Йорку, виріс у Швейцарії та Франції і погано говорив англійською. Проте саме Ламберта затвердили на роль горця Маклауда — йому довелося терміново підтягувати англійську і посилено тренувати шотландський акцент, який ще довго залишався французьким.

Крім того, Ламберт перед зйомками кілька місяців тренувався з мечем — допомагав йому британський фехтувальник Боб Андерсон, який свого часу брав участь в Олімпійських іграх, а пізніше став дублером актора, що грав Дарта Вейдера в "Зоряних війнах". Як виявилося, той самий відсутній погляд, що привернув увагу Малкехі, був наслідком сильної короткозорості — Ламберт не переносив контактні лінзи і не міг зніматися в окулярах, тому сцени з мечем стали для нього серйозним випробуванням.

Магія "Queen"

Кліпове мислення режисера особливо помітне в "сучасних" сценах "Горця", коли дія переноситься у вісімдесяті — саме ці епізоди сьогодні виглядають дещо архаїчно, але водночас мають чарівність тієї епохи. До того ж тісний зв’язок Малкехі з музичним світом добре прислужився — пісні до фільму написали й записали учасники гурту "Queen".

У "Queen" у середині вісімдесятих, після тріумфального виступу на благодійному марафоні "Live Aid", відкрилося друге дихання — і це підтверджував чудовий музичний матеріал, який Фредді Мерк’юрі, Браян Мей, Роджер Тейлор і Джон Дікон надали Малкехі. Мерк’юрі написав "Princes of the Universe" (до речі, це була робоча назва фільму), що звучить на початкових титрах; барабанщик Тейлор є автором "A Kind of Magic" і "Don’t Lose Your Head"; басист Джон Дікон завершив для фільму зворушливу "One Year of Love"; а гітарист Браян Мей написав один зі своїх шедеврів — епічну проникливу баладу "Who Wants to Live Forever". Пісню було створено після перегляду робочих матеріалів — любовних сцен Маклауда і Хізер на шотландських луках.

Пісні "Queen" увійшли до альбому "A Kind of Magic", який вийшов у червні 1986 року, через три місяці після прем’єри "Горця". Платівка стала своєрідним "неофіційним саундтреком" і сприяла популярності фільму. Хоча касові збори навесні 1986 року були не надто вражаючими, стрічка здобула справжню популярність після виходу на VHS — касети розліталися рекордними тиражами у США та Європі, а регулярні покази на кабельному телебаченні зробили фільм культовим.

Втім, сиквел 1991 року виявився катастрофічно невдалим. Сценарій "Горця II", до якого Грегорі Вайден уже не мав стосунку, був відверто слабким і ставав лише гіршим після кожного переписування; крім того, продюсери надто активно втручалися у процес. Ламберт хотів покинути зйомки, але контракт цього не дозволяв. Малкехі ж демонстративно залишив прем’єру вже через п’ятнадцять хвилин після початку. Третій "Горець", що вийшов у 1994 році, був ненабагато кращим — хоча однойменний телесеріал витримав шість сезонів.

Яким буде новий "Горець" після перезапуску франшизи — дізнаємося у 2027 році.