Кошмар пацієнтів. Виженуть з вузів хірургів-трієчників
Навколо Моз знову розгорається скандал. На цей раз приводом послужило намір в. о. міністра Уляни Супрун відстояти правило, за яким абітурієнт має набрати мінімум 150 балів для вступу на медичні спеціальності "Стоматологія", "Медицина", "Фармація, промислова фармація" та "Педіатрія". Мета нововведення - відсіяти людей, які прийшли за "корочкою", а не знаннями. Тим часом група депутатів Верховної Ради виступила з вимогою скасувати мінімальний прохідний бал. У п'ятницю нардепи від БПП Ольга Богомолець та Олександр Співаковський заявили, що в ході засідання уряду домоглися скасування цієї норми. За словами Богомолець, абітурієнти, які надійшли з низькими балами, зможуть показати свої здібності пізніше, в процесі навчання. У МОЗ запевнили, що зазвичай ніхто не відміняв, а такі заяви - лише спосіб тиску. Однак у МОН, вражені, мабуть, скандалом, констатували, що в цьому році норма про встановлення 150-бального порогу на медичні спеціальності не буде застосовуватися. Але її можуть запровадити з наступного, повідомила Лілія Гриневич.
Слабкі контрактники заради хабарів
На переконання Моз, дії нардепів - спроба зберегти старі корупційні схеми. Рішення ввести мінімальний бал для вступу в медвузи було прийнято Моз на початку червня спільно з Міносвіти. У МОЗ наголошують, що не отримували звернень від абітурієнтів і батьків щодо цього рішення, не було претензій і під час парламентських слухань. Зараз же, коли абітурієнти вже склали ЗНО, питання розкручують по схемі стандартного Facebook-скандалу.
У минулому році прохідний бал на медичні спеціальності становив 103 бали, що було найнижчим показником серед усіх спеціальностей. Як зазначають в Моз, це головна причина того, що 37% випускників медичних внз у цьому році не змогли здати міжнародний ліцензійний інтегрований іспит. Якщо бюджетникам у 2016-му доводилося набирати 159-191 бал для вступу у медвуз, то контрактники змогли стати студентами, трохи перевищивши 100 балів. Простіше кажучи, при наявності грошей для навчання на контракті в ряди студентів-медиків можуть потрапити і відверті трієчники. "Контрактник з низьким рівнем знань - дійна корова для університету, адже це можливість його "додатково навчати", "допомагати з іспитами" і вирішувати інші питання. А в кінці видати диплом, з яким цей "лікар" потім піде лікувати живих людей", - обурюються в Моз.
Уляна Супрун в цьому питанні категорична: "150 балів. Мінімум. Для медиків. Безкомпромісно. Хочете, щоб вас лікував лікар зі 103 балами? Україні не потрібні освічені медики?" Її нерозлучний ворог, голова парламентського комітету з питань охорони здоров'я Ольга Богомолець парирує, що майбутнього лікаря визначає те, як він здав іспити після завершення навчання, а не вступні бали ЗНО. "Хто не зможе вчитися - буде відрахований після першої або другої сесії", - переконана нардеп. Вона також радить Моз, "поки йде війна", не обмежувати права абітурієнтів, особливо сиріт та переселенців, а посилити контроль за навчанням. Хоча, по правді кажучи, цей сумнівний аргумент: в умовах війни якісну освіту лікарів куди важливіше того, що дитина-переселенець мріяв стати хірургом, але прохідний бал не подолав.
Є ще один момент. Обстоюючи право трієчників вчитися в медвузах, противники нововведення забувають, що ще пару десятків років тому для вступу в медвузи доводилося здавати іспити. І сентиментальні розповіді про те, що хтось мріє стати хірургом, на екзаменаторів не діяли.
Краще менше, але краще
Заступник міністра охорони здоров'я Олександр Лінчевський підкреслює, що запропонований МОЗ поріг в 150 балів - зовсім не драконівські методи. "Конкурс Університету Джона Хопкінса (США) - понад 100 осіб на одне місце. Вступний процес в Гарвардській медичній школі чітко показує, що звання лікаря гідні лише кращі з кращих", - зазначає Лінчевський. Він упевнений, що поріг у 150 балів відсіє невмотивованих, лінивих і байдужих абітурієнтів. "Осягати ази медицини гідний той, хто докладає до цього зусилля від точки старту"- вважає він. До того ж будь-який випускник завжди може спробувати вступити до вузу ще раз, підтягнувши рівень знань.
Втім, експерти впевнені, що для підвищення рівня кваліфікації майбутніх медиків важливий не так прохідний бал, як ліквідація корупційних схем. "Абсолютно все одно, який прохідний бал буде в медвузе - ЗНО не є показником знань і, тим більше, умінь. Куди важливіше те, що корупція в медвузах в рази вище, ніж в цілому в сфері освіти", - зазначає експерт з освіти Тарас Павлів. За його словами, кожен студент, вступаючи в медвуз, знає, що після дев'яти довгих років навчання йому доведеться працювати на зарплату в три тисячі гривень. "Всі чудово розуміють, що будуть брати хабарі - до цього привчають протягом усього навчання", - говорить Павлов. Експерти відзначають, що підвищення прохідного балу навряд чи зможе кардинально змінити цю ситуацію.
Не справляються з цифрою в 150?
У Facebook на тлі скандалу запропонували флешмоб за іншими спеціальностями: "Коли буде мінімум 150 балів з ЗНО, якщо хочеш бути вчителем?" Між тим експерти відзначають, що введення норми в 150 балів для всіх спеціальностей загрожує тим, що у вузах просто не буде кому вчитися. "Торік 150 балів і більше з української мови отримали 43,34% учасників ЗНО. Лише 30,20% абітурієнтів отримали більше 150 балів з історії України, 39,76% абітурієнтів здали хімію на 151 і більше балів", - наводить цифри експерт з питань освіти Андрій Черних. Він упевнений, що до того, як вводити 150 балів за всіма спеціальностями, потрібно підняти рівень підготовки фахівців, що складають тести. "МОЗ аргументує своє рішенням тим, що абітурієнти з нижчими балами ЗНО будуть поганими лікарями. Мовляв, ті, хто гірше здали ЗНО, не здали державний ліцензійний тестовий іспит КРОК. Але якщо студент не здав КРОК, то не отримає диплом і не стане лікарем", - зазначає Черних.
З іншого боку, якщо по закінченні навчання студент не отримує диплом, то даремно витрачає роки свого життя і потенційно позбавляє можливості отримати освіту комусь більше зацікавленій. У цьому ключі куди більш актуальною виглядає взагалі проблема отримання вищої освіти в нашій країні. Сьогодні в Україні діють понад 650 вищих навчальних закладів, тоді як у тій же Німеччині їх 426.
Для багатьох українських студентів отримання диплому стає просто елементом престижу або виконанням бажань батьків. Адже ще жива традиція вважати людину без вищої освіти "неосвіченим бидлом". Нехай навіть цей диплом все життя пролежав у шафі.
Введення певних критеріїв відбору в медвузи повинно сприяти тому, що лікарі стануть ті, хто цього дійсно захоче. А не студенти, заздалегідь знають, що після випуску їх прилаштують на якийсь хлібне містечко. Пацієнти ж тим часом обходять молодих лікарів стороною, оскільки впевнені, що ті навчалися виключно за хабарі і швидше покалічать бідних хворих, що допоможуть їм зцілитися.
Введення критеріїв відбору на інші спеціальності теж повинно вплинути на якість абітурієнтів. Правда, і на кількість теж. А вузи з платними програмами навчання і добре налагодженими схемами "платних" заліків та іспитів навряд чи добровільно погодяться закривати двері перед потенційними платниками, нехай навіть ті відверто показують низькі результати.