Інвестиція в обкладинці. Чому книги не можуть бути дешевими

Скільки часу потрібно для народження книги, чи необхідна книговидавцям допомога держави і чи такі вже великі труднощі перекладу?

Про те, як в Україні видають книги, "ДС" поговорила з генеральним директором видавництва Vivat Юлією Орлової.

Юлія Орлова

Таємниця цінника

Ціна книги містить декілька складових. Почнемо з гонорару. Вітчизняні автори отримують за твір аванс від 10 тис. грн і вище. Якщо книжка добре продається, домовляємося про додатковий тираж і роялті. На іноземні, перекладні проекти купити права менше, ніж за кілька тисяч доларів, нереально. Досить висока як вартість прав на рукопис, так і конкуренція між видавництвами, які перебивають ціну більш вигідною фінансовою пропозицією, плюс виплата податку.

Після придбання прав на іноземну книгу до роботи береться перекладач. Як правило, над одним проектом фахівець працює не менше півроку. І за свою роботу він повинен отримати відповідну винагороду. Потім йде редактура. Хороший редактор може порадити автору, як посилити сюжетну лінію, де варто згустити фарби, який епізод скоротити, переписати. Він дивиться на твір в цілому та фактично з сирого матеріалу може зробити прекрасний текст. На жаль, таких людей одиниці. Власне, вони і вирощують авторів.

Далі йдуть більш дрібні види робіт на зразок коректури, і починається технічна частина верстки. Раніше верстали за стандартними схемами і шаблонами, але сьогодні всі видавництва намагаються зробити проект більш яскравим і цікавим, застосувати нестандартний підхід, пограти шрифтами. Після верстки і препрес-підготовки макет відправляють в друк. Слід зазначити, що левову частку у вартості книги займає папір. У нашій країні паперу випускають дуже мало, і він доволі низької якості, тож доводиться купувати сировину за кордоном. У вартість паперу трейдери закладають коливання курсу. І це також впливає на ціноутворення. Плюс більшість поліграфматеріалів друкарні завозять з-за кордону, де ціни в євро. Тому справді хороша і якісно зроблена книга не може коштувати дешево.

Труднощі перекладу

Багато людей, що знають іноземну мову на рівні вище за середній, думають, що можуть запросто впоратися з перекладом рукопису. Але переклад художнього твору не має нічого спільного з механічним перекладом — адже потрібно передати не просто зміст тексту, але ще й нюанси і відтінки. А для цього потрібно відчути книгу, пропустивши її через себе. Я поважаю рішення перекладачів, які відмовляються від роботи над книгою, якщо не відчувають її. Адже нерозумно було б купити бестселер The New York Times і зіпсувати його неякісним перекладом. До того ж, сьогодні багато українців читають англійською та іншими мовами в оригіналі, так що поганий переклад відразу помітять. У нашому видавництві є фахівець, який займається виключно перевіркою якості перекладних проектів. Зокрема, чи справді текст перекладений з мови оригіналу. На жаль, буває так, що початок книги перекладають з іноземної, а потім просто беруть російський перекладний текст і роблять переклад на українську. Так сталося з текстом книги Майкла Каннінгема "Години". Ми перекладали її двічі і навіть написали лист правовласнику, що не встигаємо з виходом у термін через труднощі з перекладом. Тому ми дуже цінуємо хороших перекладачів. Був, до речі, випадок, коли перекладач переклав книгу просто для душі, а ми якраз купили на неї права.

Як обирають книги

Нашим девізом можна вважати "Довго, дорого і якісно". Що саме видавати — вирішуємо на видавничій раді, яка зазвичай проходить дуже бурхливо. Є, наприклад, ситуаційні та подієві книги, які можуть зацікавити читачів лише на рік-півтора. Ми випускаємо і такі проекти, але перевагу надаємо все ж літературі на десятиліття. Незабаром у нашому видавництві вийде книга про Черчілля — ця особистість буде цікава завжди. Якщо видаємо науково-популярну літературу, то намагаємося обрати книги, які не втратять актуальності і через рік, і через п'ять. Зараз особливу увагу приділяємо проектам про стартапи — випустили вже три книги. Хочеться, щоб люди не їхали з країни і могли добре заробляти тут. Думаю, що стартапи — прекрасна можливість для самореалізації.

Книжки з картинками

У дитячих книг своя специфіка. Якщо в художній літературі для дорослих роль першої скрипки належить перекладачеві і редактору, то в дитячих проектах першою скрипкою проекту можна назвати ілюстратора. Особливо це стосується книжок для найменших. Ми завжди даємо художникам тестове завдання, щоб побачити, як вони візуалізують текст. І заразом зрозуміти авторську манеру, яку складно поміняти при ілюструванні. Насправді знайти хорошого ілюстратора — велика проблема. У дитячій книзі всі рисунки повинні бути витримані в одній манері, тут важлива увага до деталей (кіт повинен бути однаково смугастим і на першій, і на останній сторінці). Головне завдання художника: щоб дитина, навіть не вміючи читати, завдяки ілюстраціям змогла зрозуміти історію.

Цікаво, що у всьому світі великою популярністю користуються так звані пікчер-буки. Це 32-сторінкові книги, в яких дуже мало тексту. Коштують вони $5-7. Ми випустили кілька таких проектів — і наших, і перекладних. Їхня вартість — близько 75 грн. Але особливого інтересу вони не викликали — читач не хоче платити за 32 сторінки ілюстрованих історій. Йому хочеться, щоб тексту було більше. Розглядати, звичайно, цікаво, але що дитині в цій книзі читати?

Як потрапити в тренд

Коли ми беремо в роботу якийсь проект, то розраховуємо, що він обов'язково продасться. Але іноді трапляються дивні речі. Наприклад, ми купили права на видання книги "Диво" — вона лягла в основу однойменного фільму, де зіграла Джулія Робертс. "Диво" — справжній бестселер, хіт на Амазоні, але в Україні книга не викликала ажіотажу. Ми розраховували на три-чотири тиражі, а додруковуємо тільки другий. Також ми розраховували, що доведеться робити додрук графічного роману "Джейн, лисиця і я", який дуже популярний на Заході. Думали, що задамо тренд цією книгою — минулого року на Книжковому Арсеналі отримали про неї дуже хороші відгуки. Але в підсумку другий тираж друкувати не будемо — ажіотажу не сталося.

Буває і навпаки. Купили права на книгу "Це серйозно! Антидепресивна книжка для дівчат" популярного блогера Сари Андерсен. Цей твір — щось середнє між графічним романом і коміксом. З блогерами взагалі цікаво працювати — ти звертаєшся до людини, яка стала популярною в онлайні, і витягуєш її в офлайн. Випускаючи цей проект хвилювалися, що Сару в Україні мало знають, хоча її зображення часто миготять і в рекламі, і в соцмережах. Але через три місяці після виходу книги стало зрозуміло, що треба робити додатковий тираж. Ми недооцінили споживачів. Це дуже приємно.

"Це серйозно! Антидепресивна книжка для дівчат", Сара Андерсен

Щороку ми випускаємо близько 550 книг, але я хочу трохи зменшити оберти, щоб зосередитися на якості продукції — дизайні, верстці, ілюстраціях. Мене трохи засмучує, коли успіх видавництва оцінюють за кількістю книг. Адже можна наштампувати розмальовок зі стоку.

Чи вигідний бізнес

Операційний прибуток за останні роки зменшився. Одна з причин — зміна курсу гривні. На те, щоб видати книгу, потрібно не менше року. Плюс ще рік на реалізацію тиражу. Тобто від ідеї до заробітку минає два роки. У такій турбулентній економічній ситуації, як зараз в Україні, передбачити, чи будуть купувати книгу за рік-півтора, вкрай складно. Це довгі інвестиції. Допомогти видавництвам могла б держава, виділяючи гроші на поповнення фондів бібліотек, монетизуючи оренду книжкових магазинів, надаючи спеціалізовані гранти. Заразом і люди змогли б отримати доступ до популярних книг. Ще одна проблема, з якою стикаються всі книговидавці, — нестача торгових мереж. По суті, у нас в країні тільки одна велика мережа — книгарня "Є". Яким чином донести продукт до читача? Причому питання ціни тут вторинне — 200 грн. це або 50 грн. До того ж, сьогодні на ринках і в магазинах безліч контрабандних книг, і це ускладнює роботу українських видавництв.

Чого не вистачає на ринку

Не вистачає художньої літератури — і нашої, і перекладної. А також спеціалізованих книг з медицини, IT, філософії. Думаю, має пройти ще не один рік, аби закрити цю нішу. В Україні дуже маленькі тиражі — дві-три тисячі книг. Ми друкуємо приблизно стільки ж книг, скільки в Латвії та Молдові, тільки населення цих країн у десяток разів менше. Мені часто складно пояснити агентствам та іншим правовласникам суму моєї авансової пропозиції на тираж у три тисячі. Вони відразу гуглять і кажуть: "В Україні близько 40 млн людей, у вас не можуть бути такі маленькі тиражі". Доводиться постійно виправдовуватися незрозуміло через що.

До речі, якщо ще кілька років тому ми випускали частину тиражу українською, а частину російською, зараз кількість книг російською скоротилася на 90%. І, відповідно, зріс попит на літературу українською мовою. Хоча російською все ж іноді друкуємо. Наприклад, книга Фоззі "Темніє рано" написана специфічним харківським суржиком. Якщо ми її перекладемо українською, весь цимес піде.

Новинки до Книжкового Арсеналу

До Арсеналу ми готуємо близько 50 новинок. Серед того, чим особливо пишаємося, — книга поезії Олега Каданова. Мені здається, це буде дуже знакова книга з незвичайним дизайном. Представимо нову книгу чудового українського автора Дари Корній "Сузір'я дів", а також перекладний твір Айріс Мердок "Чорний принц" — величезне спасибі нашому перекладачеві за титанічну працю, в книзі майже 600 сторінок. Також презентуємо два нон-фікшн бестселера: книгу Ноама Вассермана "Дилеми засновника бізнесу" та книгу Деніела Гоулмана "Емоційний інтелект".