Кадри для села. Що чекає абітурієнтів в 2019-му
Іноземні мови і математика
Для вступу у вуз, як і раніше, буде потрібно сертифікат ЗНО. Прийматимуть сертифікати за 2019-й, так і за 2018-й. Подати можна буде навіть сертифікат за 2017-го, але іноземні мови доведеться перездати. Справа в тому, що з цього року в тест з іноземної мови включили аудіювання. Воно, до речі, показало, що в школах такий метод практично не використовують, — на Український центр оцінювання якості освіти (УЦОЯО), який займається тестами, обрушився шквал критики з-за якості начитки тексту. Мовляв, нічого у цій какофонії розібрати неможливо. Обурені батьки і випускники влаштовували пікети і навіть зареєстрували петицію на сайті президента з вимогою переглянути результати тестів. Але в УЦОЯО звинувачення в неякісному тесті відкинули і зазначили: з аудіюванням не впоралися лише 0,02% учасників ЗНО.
Упор на іноземні мови планують зробити і при вступі в магістратуру. У цьому році в Україні вперше провели єдиний іспит з іноземної мови (англійська, німецька, французька, іспанська) для вступників на гуманітарні спеціальності (зокрема, право, журналістика, міжнародні відносини, соціальні та поведінкові науки). Іспит складається з двох частин — читання та використання мови, але в майбутньому його планують розширити. Поки ж Міносвіти має намір розширити перелік спеціальностей, при вступі на які доведеться складати іспит з іноземної. Так, у наступному році додадуться спеціальністю "Музеєзнавство", "Менеджмент соціокультурної діяльності", "Інформаційне, бібліотечна і архівна справа", а також всі спеціальності галузей знань "Богослов'я", "Соціальні та поведінкові науки", "Управління і адміністрування", "Інформаційні технології" та "Публічне управління та адміністрування".
Ще один скандал, пов'язаний з ЗНО, розвернувся в цьому році навколо тестів з математики. Вірніше, навколо їх результатів. Так, директор УЦОЯО Вадим Карандій зазначив, що 52% учасників тестування не змогли вирішити приклад програми з восьмого класу з дробом. "Це симптоматично. Це погано. Потрібно піднімати питання посилення вивчення математики в школі", — заявив Карандій. Вже через два роки ЗНО з математики обіцяють зробити обов'язковим. А поки МОН пропонує розширити застосування сертифікатів ЗНО з математики та фізики, щоб підвищити популярність цих предметів. В наступному році залишать фіксований перелік конкурсних предметів для вступу після 11 класу бакалавра (два фіксованих, один на вибір), але сам перелік змінять — математика і фізика потрібні на більшій кількості спеціальностей.
Крім того, сертифікат ЗНО з української мови та літератури потрібно подавати для вступу на бакалавра на базі молодшого спеціаліста за спеціальністю "Економіка" та спеціальностями галузі знань "державне Управління і адміністрування". Тобто, приміром, випускникам коледжів, які вирішили продовжити навчання у внз і стати держслужбовцями. Молодшим спеціалістам, які вирішили продовжити навчання в медичному вузі, з наступного року доведеться подавати сертифікат про складання ліцензованого інтегрованого іспиту Крок М. В рамках цього іспиту оцінюють знання і розуміння найбільш важливих професійно-орієнтованих дисциплін (наприклад, сестринська справа, лабораторна діагностика або акушерська справа).
Бар'єр до 150 балів
У Міносвіти також планують продовжити практику мінімальної кількості балів для вступу на спеціальності з особливо високим рівнем суспільної відповідальності". В цьому році мінімальну планку встановили для спеціальностей "Стоматологія", "Медицина" і "Педіатрія" — вступникам необхідно було набрати не менше 150 балів за другого і третього конкурсного предмета (біології і хімії чи математики). Цю норму в. о. міністра охорони здоров'я Уляна Супрун пропонувала ввести ще в минулому році: як можуть оволодіти надскладною медичною наукою люди, які вивчили шкільну базу знань всього на трієчку?
Але тоді противники глави Моз заявили, що Супрун хоче відібрати у дітей, особливо з сільських шкіл, шанс вивчитися на медика — діти, які навчаються в сільських школах, стабільно показують нижчі результати на ЗНО, ніж їх однолітки з міст. Та й взагалі, треба дати шанс кожному, а там вже в процесі навчання буде видно, чи справляється студент з навчальним навантаженням. За результатами минулорічної вступної кампанії виявилося, що зарахувати на бюджетні місця в медвузи рекомендували 5800 вступників з балами нижче 150.
В цьому році мінімальний прохідний бал на медичні спеціальності все ж таки встановили, а в наступному році планку в 150 балів намір ввести для спеціальностей "Право", "Публічне управління і адміністрування" та "Міжнародні відносини" (по першому і другому конкурсних предметів), а також для спеціальності "Фармація, промислова фармація" (за другим і третім конкурсних предметів).
Зміни торкнуться і термінів вступної кампанії — її планують скоротити на три дні. Так, реєстрація електронних кабінетів абітурієнтів розпочнеться за дев'ять днів до початку подачі заяв — 1 липня, а самі заяви прийматимуть із 10 до 22 липня. У той же час відкривати електронні кабінети вступники зможуть аж до 30 серпня — для подачі заяв на заочну форму навчання на контракт.
Крім того, творчі конкурси, обов'язкові для спеціальностей кшталт "Журналістика" або "Сценічне мистецтво", будуть проводити ще до основної сесії ЗНО — з 16 березня по 15 травня. У Міносвіти зазначають, що таким чином мають намір прибрати корупційну складову при прийомі — в деяких вузах результати творчих конкурсів підганяли під оцінки ЗНО. Вузи також зобов'яжуть затверджувати графік проведення творчих конкурсів з міністерством — бували випадки, коли абітурієнт не міг взяти участь у конкурсі, оскільки обрані ним внз проводили його в один і той же день.
Три роки за диплом
Одне з найбільш цікавих нововведень — механізм першочергового зарахування в медичні і педагогічні вузи абітурієнтів, які захочуть працювати в селах. Таке рішення було ухвалено Кабміном у травні цього року, щоб залучити в регіони молодь.
Згідно з цим механізмом надходять на спеціальності "Освіта/Педагогіка" та "охорона Здоров'я" зможуть отримати право на першочергове зарахування до внз в тому випадку, якщо зобов'язуються відпрацювати в сільській місцевості не менше трьох років — на цей час фахівцям обіцяють надати житло і повністю оплачувати рахунки за опалення та електрику.
Місцеві органи влади повинні до 1 липня подати до облдержадміністрації інформацію про те, яких фахівців і в якій кількості їм буде не вистачати через кілька років. До 1 березня ОДА будуть оголошувати конкурси на відпрацювання, причому перевагу будуть мати мешканці населених пунктів, де знаходиться роботодавець. Договори з переможцями планується підписати до 30 травня. В результаті, як зазначають у Міносвіти, абітурієнти отримають право першочергового вступу, а роботодавці — гарантію того, що через кілька років у них в штаті буде молодий спеціаліст.
Після закінчення навчання випускник протягом місяця повинен буде прибути на місце роботи, укласти договір і почати працювати. У разі, якщо випускник раптом передумає і відпрацює менше покладеного терміну, йому доведеться відшкодувати вартість свого навчання.
Правда, наскільки затребуваним механізм відпрацювань буде і у роботодавців, і у абітурієнтів, поки сказати складно. За даними ряду опитувань педагогів у країні вистачає, не вистачає саме молодих вчителів — після закінчення вузів вони воліють працювати в приватних навчальних закладах або взагалі змінюють сферу діяльності. Тим більше що обіцяне Міносвіти підвищення зарплат вчителям відкладається. Так, днями міністр науки і освіти Лілія Гриневич заявила, що невелике зростання окладів може відбутися в результаті підвищення мінімальної зарплати з 1 січня. А от інших надбавок педагогам чекати не варто. "Я навіть не обіцяю і не анонсирую підвищення зарплат в наступному році для окремих категорій педагогічних або науково-педагогічних працівників", — зазначила міністр. За її словами, справа в тому, що на наступний рік припадає пікове виплата в рамках міжнародних зобов'язань України. Так що грошей в бюджеті на підвищення зарплат вчителям просто не вистачить.